Електромагнітне випромінювання.
Лазерне випромінювання.
Методичні рекомендації для виконання роботи: Васильчук М.В., Вінокурова Л.Е., Тесленко М.Я. Основи охорони праці , «Просвіта», Київ 1997 р. ст. 130, 135-138.
1. Джерелами електромагнітних випромінювань в радіотехнічних пристроях є генератор, тракти передачі енергії від генератора до антени, потужні телевізійні та радіомовні станції, промислові установки високочастотного нагріву, вимірювальні прилади, а також будь-які елементи, що включені до високочастотної мережі. Дія електромагнітних полів на організм людини виявляється у функційному розладі центральної нервової системи.; Суб'єктивні почуття при цьому — підвищена втома, головний) біль, зниження точності робочих рухів, млявість.
Основні види захисту:
зменшення випромінювань безпосередньо біля джерела;
дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні;
організаційні заходи (проведення дозиметричного контролю, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні);
застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, захисні окуляри).
2. Лазери використовують у техніці, медицині. Найбільш чутливим органом до лазерного випромінювання є очі, — ушкодження сітківки очей може статись навіть при порівняно невеликих інтенсивностях. Засоби захисту від лазерного випромінювання можуть бути колективні та індивідуальні.
До колективних належать:
застосування телевізійних систем спостереження за технологічним процесом, захисні екрани;
системи блокування та сигналізації;
огородження лазерно-небезпечної зони.
Індивідуальні:
спеціальні проти лазерні окуляри;
щитки, маски;
технологічні халати та перчатки.
Запитання для самоконтролю :
1. Розкажіть про ультрафіолетове випромінювання та засоби захисту від нього.
2. Розкажіть про електромагнітне випромінювання та засоби захисту від нього.
3. Розкажіть про лазерне випромінювання та засоби захисту від нього.
Тема : Пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів
Класи пожеж
Методи гасіння пожеж
Вогнегасні речовини
Методичні рекомендації для виконання роботи: Васильчук М.В., Вінокурова Л.Е., Тесленко М.Я. Основи охорони праці , «Просвіта», Київ 1997 р. ст. 140-145
Гасіння пожежі полягає у припиненні процесу горіння. Гасіння пожежі здійснюється в залежності від класу пожежі і методу її гасіння.
За міжнародною системою пожежі поділяються на класи, які надані в таблиці.
Методи гасіння пожеж
Існують такі методи гасіння пожеж :
Охолодження вогнища горіння нижче визначених температур (температури займання горючих речовин);
Розведення – зниження вмісту кисню у повітрі до концентрацій, що припиняють процес горіння;
Ізолювання – припинення надходження кисню повітря до горючої речовини;
Хімічного гальмування реакції горіння (інгібірування) – припинення екзотермічної реакції (виділення тепла) за допомогою спеціальних речовин (галогеновані вуглеводні).
Вогнегасні речовини
Вогнегасильні речовини (ВР) – це речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння.
Згідно зі способами припинення горіння вогнегасильні речовини поділяються на: охолоджувальні, розчинювальні, ізолюючі, інгібірувальні.
Але, чітко поділити вогнегасильні речовини за цими ознаками не видається можливим, оскільки усі вони мають комбінований вплив за наявністю домінуючої властивості.
Нині широко використовуються такі вогнегасильні речовини : вода, вода з домішками, піна (хімічна або повітряно-механічна), вогнегасильні порошки, вуглекислий газ, галогеновані вуглеводні.
Вода – рідина за температури від 0 до 100°С. Основний спосіб впливу на горіння – охолодження. Має вторинний ефект – під час перетворення у пару ізолює вогнище пожежі й знижує вміст кисню у зоні горіння.
Способи подання – компактний або розпилений струмінь.
Вода з домішками. З метою покращення якості та підвищення ефективності гасіння у воду додають різноманітні речовини.
Для зниження поверхневого натягу вживають поверхнево-активні речовини(ПАР), (піноутворювачі, сульфазоли тощо).
Для підвищення в’язкості застосовують згущу вальні домішки, наприклад, натрій – карбоксиметилцелюлоза (КМЦ).
Проводяться роботи зі створення нових домішок, що підвищують вогнегасну здатність води.
Піна – дисперсна система, що складається з комірок – міхурців газу, розділених плівками рідини.
Основний спосіб впливу на горіння – ізоляція вогнища горіння. Додатковий – охолодження за рахунок наявної води.
За способом видобутку піни розподіляються на хімічні та повітряно-механічні.
Хімічна піна утворюється в результаті хімічної реакції між лужною та кислотною частинами заряду.
Повітряно-механічна піна утворюється в результаті механічного розпилювання розчину піноутворювача та його змішування з повітрям у піно генераторах.
Піни поділяються за кратністю (відношення об’єму піни до об’єму розчину, з якого вона вилучена) на піни низької кратності (до 10), середньої (10-200), високої (більше 200).
Вогнегасні порошки – дрібно подроблені мінеральні солі з різноманітними домішками.
Основний спосіб впливу на горіння – інгібірування. Додаткові ефекти: розбавлення пари горючого палива, утворення умов вогнеперешкоди, охолодження.
Вогнегасні порошки розподіляються на порошки загального і спеціального призначення.
Вогнегасні порошки загального призначення застосовуються для гасіння пожеж класів А, В, С та електрообладнання під напругою (за винятком ПСБ – 3, який не призначений для гасіння пожежі класу А).
Вогнегасні порошки спеціального призначення використовуються для гасіння пожеж горючих матеріалів. Спосіб впливу – ізоляція зайнятої пожежею поверхні від оточуючого повітря.
Вуглекислий газ – безкольоровий газ без запаху й смаку при 0°С та 760 мм рт. ст..Температура замерзання мінус 56,6°С. Критична температура мінус 31°С.
Основний спосіб впливу на горіння – розбавлення паро газоповітряної суміші горючої пари та газів з повітрям(киснем), додатковий – охолодження(твердий діоксин вуглецю).
Галогеновані вуглеводні – речовини, основними компонентами яких є бромистий єтил, бромистий метил, дібромтетрафторетан тощо. Вони складаються з атомів вуглецю, водню та галоїдів, фтору, хлору, брому, та йоду. У практиці пожежегасіння використовуються головним чином бром фтор хлорпохідні метану й етану котрі мають промислові назви «фреони» або «хладони».
Основний спосіб впливу на горіння – інгібірування, додатковий – розбавлення.
Призначення основних вогнегасних речовин подано в таблиці.
