7.2. Довідник «необоротні активи»

інші необоротні матеріальні акт;, Нематеріальні активи '•- ^ Основні засоби

Довідник «Необоротнеє активи» призначений для збереження списку об'єктів основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних ма­теріальних активів, інших необоротних активів і використовується як при редагуванні документів, так і для ведення аналітичного обліку на бухгал­терських рахунках 10, 11, 12, 13, 18, НА,ОЗ.

Довідник має трирівневу структуру, що дає змогу поєднувати його еле­менти в довільні групи і підгрупи.

У довіднику рекомендується створити групу об'єктів ОЗ й інших необо­ротних матеріальних активів, групу об'єктів нематеріальних активів і групу об'єктів інших активів.

Кожен необоротний актив характеризується, насамперед, видом, що задається в реквізиті «Вид необор. активи», однозначно визначає рахунок і методологію обліку активу і може приймати такі значення: «Осн. средст-ва», «Другие необоротнеє материальнш активи», «Нематериальние акти­ви», «Другие необоротнеє активи».

Для кожного необоротного активу варто також ввести такі значення: повне найменування, первісну вартість, шифр, інвентарний номер, дату введення в експлуатацію (у типовій конфігурації значення цього реквізиту довідника може бути заповнене при проведенні документа «Ввод в жсплу-атацию» одиницю виміру і рахунок обліку. Вище зазначено, що рахунок обліку автоматично заповниться після вибору виду необоротного активу.

На відміну від довідника «ТМЦ», для елементів якого можна викорис­товувати кілька одиниць виміру, для елементів даного довідника існує тільки одна одиниця виміру.

Параметри нарахування зносу необоротних активів по бухгалтерсько­му і податковому обліку задаються на закладці «Дополнительно» форми елемента довідника.

Для кожного об'єкта, за винятком об'єктів виду «Другие необоротнеє Іктивьі», повинен бути заданий метод нарахування зносу по бухгалтерсь­кому обліку. Типова конфігурація підтримує три методи нарахування зно­су по необоротних активах: метод прямолінійного списання, метод суми одиниць і метод зменшення залишку. Для кожного методу існує визначе­ний набір параметрів, які необхідно задати у відповідних реквізитах.

Для визначення амортизованої вартості об'єкта повинна бути зазначе­на його ліквідаційна вартість (у реквізиті «Ликвидационная стоимость»).

При прямолінійному і кумулятивному методах списання варто вказати термін корисного використання об'єкта (у місяцях). Ця ж величина по-зинна бути визначена для методів зменшення залишку і його прискорено­го зменшення. Річна норма амортизації для цих методів буде визначена лри першому нарахуванні зносу по таких об'єктах і записана в реквізит •Годовая норма амортизацій!». При цьому дана величина недоступна для редагування. При обраному способі нарахування амортизації пропорційно обсягу продукції (робіт) передбачається заповнення двох реквізитів. У реквізиті «Расчетньїй обьем производства» вказується загальний обсяг про­дукції (робіт), що може бути зроблений чи виконаний при використанні даного об'єкта основних засобів.

Фактичний щомісячний обсяг зробленої продукції вказується в реквізиті «Обьем производства текущего месяца». Цей періодичний реквізит варто заповнювати за кожен місяць окремо. На відміну від більшості періодичних реквізитів, нові значення яких «набирають сили», починаючи з дати їхньої зміни, у реквізиті «Обьем производства текущего месяца» вказується значення, що «діяло» протягом минулого місяця.

Якщо в реквізиті «Метод расчета износа» обране значення «Налого-вьій», то для даного об'єкта буде використовуватися один з методів нараху­вання амортизації, передбачених податковим законодавством.

За допомогою опцій у групі «Налоговьій учет» потрібно визначати гру­пу, якій належить такий об'єкт основних засобів, що у свою чергу визна­чить спосіб нарахування його зносу. Усі необхідні параметри будуть обрані з визначеної групи «ОС, НМА» довідника «Налоги й отчисления». Зазначи­мо, що нарахування амортизації в цьому випадку варто починати в квар­талі, наступному стосовно кварталу, в якому даний об'єкт був введений в експлуатацію.

Для основних засобів, що належать відповідно до прийнятої кла­сифікації, групі інших необоротних активів, амортизація може нарахову­ватися з використанням або прямолінійного або виробничого методу.

Метод амортизації нематеріального активу вибирається, виходячи з умов одержання майбутніх економічних вигод. Якщо ж такі умови визна­чити важко, то амортизація нараховується з використанням пря­молінійного методу.

Амортизація малоцінних необоротних активів може нараховуватися розмірі 50% вартості об'єкта, що амортизується, в момент його введення І експлуатацію, у розмірі 50% вартості, що залишилась — у місяці його спш сання з балансу (ліквідації), чи в розмірі 100% вартості об'єкта в момент його введення в експлуатацію.

Рахунок і аналітичний облік витрат, на якому будуть віднесені суми на­рахованого зносу по необоротному активі, повинні бути задані в реквізи­тах «Снет затрат» і «Вид затрат».

Включена опція «Производственное» указує на необхідність нарахуван­ня зносу по матеріальному (чи нематеріальному) активі в податковом;» обліку, тобто на приналежність активу виробничим фондам підприємства.

У групі реквізитів «Пологовий учет» для такого об'єкта повинна бути до­датково визначена група основних фондів, якому він належить, з метою виз­начення відповідного субрахунку забалансового рахунка ОЗ, на якому буде вестися облік балансової вартості цього об'єкта по податковому обліку.