2. Добір підщеп, сортів та їх характеристика

На підставі аналізу ґрунтово-кліматичних умов району (вмісту активного вапна, шкідливих солей, глибини залягання підгрунтових вод і промерзання ґрунту, довжини вегетаційного періоду, суми активних температур, мінімальних зимових температур) та з урахуванням спеціалізації зони використовуючи додаток Д (табл.Д.1-Д.2) та „Державний реєстр сортів рослин...” підібрати підщепні й прищепні сорти винограду. Крім районованих сортів, за рекомендаціями науково-дослідних установ передбачають перспективні сорти (до 20 % площі) для даного району.

Серед сортів, близьких за господарськими ознаками та напрямом використання, перевагу надають більш стійким до несприятливих умов зовнішнього середовища, толерантним до хвороб та шкідників і, за необхідності, придатним до механізованого збирання. Добираючи підщепні та прищепні сорти винограду враховують їх сумісність (афінітет).

Кількість сортів визначається напрямом використання врожаю, необхідністю рівномірного завантаження переробних підприємств та строком споживання свіжого винограду (так званий зелений конвеєр). Виходячи з цього за основу можна взяти наступні рекомендації: в господарстві орієнтовно висаджують 3-8 технічних сортів та по 2-3 столових сорти кожного строку достигання.

Визначившись із сортиментом подати його характеристику у вигляді таблиць 2.1-2.2.

Таблиця 2.1

Характеристика підщепних сортів винограду

Підщепа	Сила росту	Вид стійкості, значення				Афінітет	Примітка
		коренів до низьких температур ґрунту, °С	до вмісту активного вапна в ґрунті, % (за Гале)	до кореневої форми філоксери, бал	посухо-стійкість

Таблиця 2.2

Характеристика прищепних сортів винограду

Сорт

Строк достигання

Вегетаційний період, днів

Напрям використання сорту

Сила росту

Гроно

Ягода

Кількість плодоносних пагонів, %

Коефіцієнт плодоносності пагонів (К2)

Урожайність, ц/га

Стійкість до хвороб (хвороба/бал)

Морозостійкість

Афінітет з підщепними сортами (перерахувати)

маса, г

щільність

колір

смак

3. Організація території виноградника

3.1. Вибір напряму майбутніх рядів. Враховуючи ґрунтово-кліматичні умови району (зони), характеристику ділянки та запланований спосіб зрошення обґрунтувати вибраний напрям рядів виноградника відносно сторін світу. Слід також врахувати, що ряди виноградника повинні бути розміщені у напряму довшої сторони кварталу.

3.2. Схеми розміщення кущів. Вибираючи схему садіння рослин винограду враховують комплекс факторів:

- екологічних: теплозабезпеченість зони (абсолютний мінімум температур повітря взимку), яка з урахуванням морозостійкості висаджуваних сортів визначає зону виноградарства – укривна, напівукривна, неукривна, а та, в свою чергу, ширину міжрядь; водозабезпеченість зони (сума опадів та рівномірність їх розподілу); родючість ґрунту, тощо. Загалом, чим кращі екологічні умови, тим більшою має бути відстань між кущами;

- біологічних: силу росту сорту. У випадку вирощування середньо- і сильнорослих сортів відстані між рослинами збільшують у порівняні зі слаборослими;

- економічних і організаційних: габарити наявних в господарстві тракторів, механізмів та пристроїв по догляду за ґрунтом і рослинами, наявність зрошення, схеми садіння уже посаджених в господарстві насаджень тощо.

З метою продуктивного використання техніки на винограднику відстані між рядами й рослинами в ряду доцільно уніфікувати. Матеріали опису викласти за формою таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Схеми розміщення кущів винограду

Сорт	Строк достигання	Сила росту	Підщепа	Спосіб ведення (укривний, напівукривний, некривний)	Схема розміщення кущів, м	Кількість кущів на 1 га, шт.
Технічна група
Столова група
Універсальна група

3.3. Розбивка ділянки на квартали й клітки. Основним елементом організації території виноградника є квартал. Розміри і конфігурація кварталів залежать від форми, крутизни і довжини схилів. На ділянках зі складним рельєфом площу кварталів зменшують, на рівнинних – збільшують.

Виходячи із заданої площі під виноградником (дивись завдання) та прийнятого розміру кварталу в конкретних умовах визначити кількість кварталів (бажано, щоб їх кількість була парною). Дотримуючись співвідношення між короткою та довгою сторонами кварталу, відповідно 1:1,5-2,0, встановити їх довжину.

Кожен квартал розбити на клітки, витримуючи оптимальні значення ширини і довжини для заданих умов. Довша сторона клітки повинна бути рівна ширині кварталу.

Для кожної схеми розміщення, запровадженої на винограднику (див. табл. 3.1), розрахувати кількість рядів та кущів у ряду кварталу.

Приклад. Для заданої площі виноградника 280 га і встановленої площі кварталу 28 га кількість кварталів буде становити:

(1)

Враховуючи співвідношення між сторонами кварталу припускаємо, що довжина короткої сторони буде становити 400 м, довгої – 700 м.

Встановивши оптимальну схему розміщення кущів (3 х 1,5 м) спочатку проведемо розрахунок кількості міжрядь. Якщо результат матиме вигляд десяткового дробу, значення заокруглюємо у більший або менший бік. Потім, додавши до нього одиницю, отримаємо кількість рядів:

(2)

Для уточнення ширини кварталу з урахуванням проекції крон кущів крайніх рядів необхідно:

(3)

Знаходимо довшу сторону кварталу:

(4)

Вираховуємо кількість кліток, попередньо прийнявши їх довжину за ≥100 м:

або 6 кліток (5)

При 6 клітках у кварталі матимемо 5 міжкліткових доріг, ширину яких проектуємо в межах 4-6 м, пропускаючи 2-3 кущі в ряду. Взнаємо кількість кущів в ряду кварталу:

(6)

Приблизна середня кількість кущів у клітці становитиме:

(7)

У першому (6) і другому (7) випадку отримані залишки сумуємо. Отриману кількість кущів (ціле число) рівномірно розкидаємо на кожну клітку кварталу:

(8)

Таким чином, у кварталі зі схемою розміщення кущів 3 х 1,5 м у перших двох клітках кількість кущів у ряду становитиме по 75, у наступних чотирьох – по 74 шт. Довжина цих кліток з урахуванням проекцій крон складатиме, відповідно:

(9)

(10)

Отриманий залишок (8) переводимо у значення довжини та приєднуємо його до відстані між кущами та захисною смугою з коротшого боку кварталу:

(11)

Після проведення розрахунків на схематичному плані намітити конфігурацію ділянки з позначенням кварталів, їх номерів та площ.

3.4. Влаштування дорожньої мережі. За призначенням дороги поділяють на магістральні, міжквартальні та міжкліткові.

Магістральну дорогу з твердим покриттям проектують таким чином, щоб вона зв’язувала всі квартали виноградника з господарським двором (бригадним станом, центральною садибою) та автошляхами.

Для забезпечення механізованого догляду за рослинами навколо кожного кварталу влаштовують міжквартальні дороги. Як правило їх суміщають зі смугами 8-10 м завширшки, які залишають вздовж усіх вітроломних смуг по обидва боки для попередження пригнічення крайніх кущів винограду деревами. З вужчого боку кварталу їх, до того ж, використовують як розворотні смуги.

Для обслуговування двох суміжних кліток влаштовують міжкліткові дороги шириною 4-6 м, але обов’язково кратною віддалі між кущами в ряду.

Міжквартальні та міжкліткові дороги влаштовують без твердого покриття. За наявності зрошення міжквартальні дороги утримують під задернінням. Ділянки ґрунту під міжклітковими дорогами утримують під чорним паром і використовують у разі потреби.

Відповідно до завдання описати конструктивні особливості влаштування різних типів доріг. Звернути увагу на те, що усі типи доріг прокладають поза проекціями крон кущів крайніх рядів кварталів, кліток та захисних насаджень.

Площа під дорогами повинна складати 1-3 % від загальної площі виноградника.

3.5. Розміщення сортів у кварталах пов’язане з їх відношенням до родючості ґрунту й кількості тепла, посухостійкістю, морозостійкістю та стійкістю до хвороб, типом квітки та схильністю до формування зріджених грон, напрямом використання врожаю та особливостями його збирання (використання комбайнів), строками достигання.

З метою створення оптимальних умов для застосування сортової агротехніки кожен сорт розміщують компактно, займаючи декілька кліток або кварталів в одному масиві з іншими сортами.

З урахуванням схем розміщення рослин провести розрахунки потреби в садивному матеріалі по сортах.

Приклад. Для площі кварталу 28 га зі сторонами 405 м завширшки і 691,36 м завдовжки та схемою садіння 3 х 1,5 м матимемо 135 рядів й 446 кущів у ряду. Розрахуємо необхідну кількість саджанців кожного сорту відповідно до плану розміщення їх у кварталі.

Квартал №1

	Сорт
	Кількість рядів сорту
Клітка1
2
3
4
5
6

Кількість саджанців кожного сорту (з урахуванням страхового фонду) та їх вартість представити у вигляді таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Потреба в садивному матеріалі винограду

Сорт	Підщепа	Площа, га	Схема садіння, м	Потреба в саджанцях, шт.			Ціна саджанця, грн/шт.	Загальна вартість, грн
				розрахун-кова	5 % страхового фонду	всього
Всього:

3.6. Закладання захисних насаджень. Описати типи та принципи створення захисних насаджень винограду відповідно до району (зони). Вказати кількість рядів захисних смуг, породи, які для цього використовують, схеми їх садіння.

Навколо масиву виноградника передбачити створення живоплоту з кущових порід (гледичії, білої акації, маклюри, глоду тощо), які постійно підстригають та вольєрної загорожі з дротяної сітки на залізобетонних, металевих чи дерев’яних опорах (на відстані 0,5 м зовні від захисної смуги).

Розрахувати необхідну кількість сітки та опор по периметру виноградника виходячи з того, що відстань між останніми повинна складати 4 .

Врахувати, що для попередження пригнічення кущів винограду крайніх рядів внутрішні захисні смуги закладають не ближче 8-10 м від них. На стиках вітроломних смуг передбачити прогалини на всю ширину суміжних доріг.

З метою обчислення площі під захисними насадженнями встановлюють ширину кожної смуги з урахуванням проекції крони крайніх рядів (дорівнює половині відстані між деревами в ряду) та множать її на загальну довжину. Їх площа повинна складати 5-8 % від загальної площі виноградника.

Розміщення захисних насаджень позначають на схематичному плані й подають їх розрізи разом з дорожньою мережею.

Потребу в саджанцях кожної породи розрахувати шляхом ділення загальної довжини захисних насаджень цієї породи на відстань між рослинами в ряду. Розрахунок потреби саджанців навести в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Потреба в садивному матеріалі для закладання захисних насаджень

Тип захисного насадження	Порода	Загальна довжина захисного насадження, м	Відстань між рослинами в ряду, м	Кількість саджанців, шт.		Ціна саджанця, грн	Загальна вартість, грн
				розрахункова	з урахуванням 5% страхового фонду

3.7. Зрошувальна мережа. У районах (зонах) з недостатньою кількістю опадів та низьким ГТК передбачають зрошення виноградників.

Подати характеристику вибраного способу зрошення, структуру зрошуваної системи, особливості її влаштування. В організації території виноградника передбачити розміщення складових зрошувальної мережі та перенести їх на схематичний план (на прикладі одного кварталу).

3.8. Господарський двір. Для обслуговування насаджень винограду на великих масивах влаштовують господарський двір, який включає в себе їдальню, місця для відпочинку персоналу, санітарні споруди, склади для пального, добрив, пестицидів, приміщення для пакування і зберігання продукції тощо.

Господарський двір розміщують поблизу магістральних доріг та джерел водопостачання. Зазвичай його проектують в центрі масиву. Площа під господарським двором не повинна перевищувати 1 % від загальної площі виноградника.

3.9. Баланс території виноградника. Баланс території показує використання площі під структурними елементам виноградника.

Загальна площа під виноградником включає в себе корисну площу під насадженнями та непродуктивну площу, яку відведено під дороги, розворотні смуги, захисні насадження, господарський двір тощо (до 12 % від усієї площі).

Результати проведених розрахунків подати у вигляді таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Баланс території виноградника

Елемент території виноградника	Площа, га	Частка від загальної площі, %
Корисна площа
Захисні насадження: - навколові - внутрішні
Дороги: - магістральна - міжквартальні
Господарський двір
Інше
Загальна площа під виноградником		100,0

3.10. Схематичний план виноградника. На підставі проведених розрахунків на листі ватману формату А2 в масштабі 1:5000 (1см = 50 м) виготовити план майбутнього виноградника. Чорними чорнилами на плані позначити розміщення огорожі, межі кварталів, їх номери та площу, розміщення сортів, клітки, дорожню мережу, господарський двір, зеленими ‑ захисні насадження. Подати поперечні розрізи доріг з навколовими й внутрішніми захисними смугами.