
- •Комплекс обладнання для підвищення продуктивності свердловини в нафтовіддачі пластів
- •Обладнання для підтримання пластового тиску, нагнітання води в пласт
- •Основні принципи і структура обладнання системи ппт
- •Основні вимоги системи ппт
- •Типи водозабірних споруд та їх обладнання
- •Обладнання кущових робочих станцій
- •Фактори, які визначають конструкцію і вплив на роботу насоса
- •Основні фактори, які визначають конструкцію багатоступінчастого насоса
- •Гідравлічний розрив пласта. Обладнання для гідророзриву пласта
- •Вимоги до обладнання грп
- •Структура і склад обладнання
- •Установка піскозмішувальна
- •Лекція Комплект обладнання для теплової дії на пласт і привибійну зону
- •Агрегати адпм
- •Лекція Обладнання для кислотних і термокислотних обробок пласта
- •Комплектність та схеми обов’язки свердловини при кислотних обробках
- •Обладнання для вібраційної обробки пласта
- •Лекція Промислові трубопроводи
- •Порядок проведення робіт при спорудженні трубопроводу.
- •Корозія трубопроводів.
- •Захист трубопроводів від корозії.
- •Протекторний захист
- •Захист трубопроводів від внутрішньої корозії
- •Резервуарний парк. Обладнання промислових резервуарів
- •Типи і конструкції резервуарів
- •Основи та фундаменти під резервуари
- •Обслуговування резервуарів
- •Чистка резервуарів
- •Механічний розрахунок стальних вертикальних резервуарів
- •Лекція Обладнання і засоби обліку кількості продукції свердловини
- •Лекція Сепаратори
- •Переваги і недоліки різних сепараторів
- •Лекція Обладнання системи збору і підготовки до транспортування нафти, газу і води
- •Основні принципи проектування систем збору, транспорту і підготовки нафти, газу і води на промислах
- •Фактори, що визначають вибір системи збору та підготовки продукції свердловини
- •Технологічна схема та комплекс обладнання для збору і транспорту продукції свердловини з малих по площі родовищ
- •Способи і засоби боротьби з відкладенням парафіну при зборі і транспорті нафти.
- •Устьові нагрівачі типу ппт-0,2
- •Противикидне обладнання для ремонту свердловин
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота № 2 Вивчення компонувальної схеми та конструкції противикидного обладнання для ремонту свердловин
- •Лабораторна робота № 3 Вивчення конструкцій і принципу роботи нафтогазопромислових компресорів для закачування газу в пласт в системі ппт
- •Лабораторна робота № 4
- •Торцеве ущільнення
- •Лабораторна робота № 5 Вивчення конструкцій та визначення пропускної здатності сепаратора природного газу (газосепаратора)
- •Практичне заняття № 1 вивчення конструкцій та розрахунок обладнання для нагнітання води в пласт з метою підтримання пластового тиску
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •5SМетодичні рекомендації
- •6SПорядок проведення заняття
- •Практичне заняття № 2 Вивчення конструкціЙ та вибір обладнання для гідравлічного розриву пласта
- •Практичне заняття № 3 вибір схеми та обладнання для збору і підготовки до транспортування нафти, газу і води
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •Практичне заняття № 4 вивчення конструкцій та розрахунок нафтогазосепараторів
- •4SОсновні теоретичні відомості
- •5SМетодичні вказівки до практичного заняття
- •Товщина стінки визначається за формулою
- •Товщину еліптичних днищ визначають за формулою
- •6SПорядок проведення заняття
- •Практичне заняття № 5 підсумкове практичне заняття
- •4.3ОПослідовність проведення заняття
- •5SОсновні теоретичні відомості
- •6SВихідні дані для проведення підсумкового заняття
Торцеве ущільнення
1,2 - ущільнювальні кільця з сіліційного графіту; 3 - стопорна пружина; 4 - поводок; 5 - ущільнювальні гумові кільця; 6 - обертова обойма; 7 - сорочка; 8 - штифт; 9 - втулка; 10 - аксіальнорухома обойма; 11 - корпус; 12 - притискний фланець; 13 - притискний болт; 14 - монтажна скоба; 15,16 - регулювальні гайки; 17 - болт; 18 - шайба; 19 - пружини
Для мащення і охолодження підшипників насосів і електродвигунів, а також зубчастої муфти кожний насосний агрегат ком-плектуєтьсямаслосистемою. Мащення підшипників ковзання в на-сосних агрегатах ЦНС 180-1900, ЦНС 180-1422 примусове, а в ЦНС 180-1050 – кільцева система мащення. Для мащення підшипників агрегату рекомендується застосовувати турбінне "ТП22", "Т30" та індустріальне 120А, 125А, 130А, 140А, 150А масла.
Робота маслонасоса зблокована з системою запуску електродвигуна. Запуск двигуна можливий тільки при досягненні тиску масла на кінці лінії не менше 0,1 МПа, що забезпечується автоматично. В місцях підводу масла в підшипники встановлені дросельні шайби, що регулюють підвід необхідної кількості масла.
1- втулка; 2 - набивка плетена; 3 - корпус сальника;4 - передня сорочка
Рисунок 4.5 - Кінцеве переднє сальникове ущільнення
1- напірна кришка; 2 - втулка п'яти; 3 - розвантажувальний диск; 4 - корпус заднього кінцевого ущільнення; 5 - розвантажу-вальна втулка; 6 - сорочка задня; 7 - набивка плетена; 8 - букса
Рисунок 4.6 - Вузол гідророзвантаження насоса ЦНС 180 М з кінцевим сальниковим ущільненням
Лабораторна робота № 5 Вивчення конструкцій та визначення пропускної здатності сепаратора природного газу (газосепаратора)
Сепаратори для природного газу призначені для підготовки продукції газових і газоконденсатних свердловин, які мають великі дебіти газу (від 10 тис. до 2000 тис. м3/добу) і невеликі дебіти малов'язкого конденсату (від 0,2 до 800 см3 на 1 м3 газу).
На родовищах природного газу застосовуються вертикальні і двоємнісні горизонтальні сепаратори з жалюзійною або сітчастою насадкою. Основним елементом газових сепараторів насадкового типу є скруберна насадка, яка виготовлена з пластин різної, конфігурації (рис. 5.1) або дротяної сітки. Найбільш ефективні краплеуловлювальні насадки - жалюзійна (а) і дротяна (е).
Принцип дії вертикального жалюзійного сепаратора (рис.5.2) полягає в тому, що газорідинна суміш, яка поступає в тангенціальний патрубок 2 направляється в секцію первинної сепарації 1, де проходить відділення основної маси рідини від газу під дією інерційних сил. Рідина стікає по зливній трубці 7, а газ по центральній трубці із секції первинної сепарації попадає в жалюзійну секцію 5, де остаточно відділяється від крапельної рідини.
Газ у жалюзійній секції очищається за рахунок турбулентних пульсацій газу і сил інерції.
Останнім часом застосовуються сітчасті насадки із металевої і полімерної сітки з різними плетіннями і розмірами петель. Ці насадки характеризуються високою якістю розділення крапельної рідини і газу, широким діапазоном ефективної роботи, невеликими втратами тиску і відносно високими робочими швидкостями.
1
- секція первинної сепарації; 2 - вхідний
патрубок;
3 - корпус сепаратора; 4 - запобіжний клапан;
5 - жалюзійна насадка; 6 - вихідний патрубок; 7,10 - дренажні труби; 8 - МОК; 9 - патрубок відборурідини
Рисунок 5.2 - Вертикальний жалюзійний сепаратор природного газу
5.5.4 Визначити пропускну здатність вертикального газового сепаратора за наведеними нижче емпіричними формулами
Gг = 67 858D2Vг (рTo/рo·T·z ),
де Gг - пропускна здатність сепаратора за газом, м3/добу;
ро - тиск при нормальних умовах, МПа;
То - нормальна температура, К;
z - коефіцієнт стискання газу, z = 0,8;
Vг- допустима швидкість газу, м/с;
D - діаметр сепаратора, м;
р - тиск в сепараторі (приймати рівним 1,6; 2,5; 4,0; 5,5; 6,4 згідно варіанту), МПа;
Т - температура газу, Т = 283 К.
Для наближених розрахунків допустиму швидкість газу можна визначити за емпіричною формулою
Vг=A[(ρк-ρг)ρк)1/2,
де А - постійний коефіцієнт, величина якого для вертикального сепаратора (h = 0,6 м):
А1 = 0,03 для високого ступеня сепарації;
А2 = 0,047 для середнього ступеня сепарації;
А3 = 0,061 для грубого ступеня сепарації;
ρк - густина конденсату, ρк = 765 кг/м3;
ρг - густина газу, ρг = 51 кг/м3.