3. Цінності дозвілля у сфері туризму

Туризм є одним із видів життєдіяльності на дозвіллі, у процесі якої відновлення працездатності сполучається з культурно-пізнавальною, духовно-моральною, розважальною діяльністю.

Перш ніж приступити до розгляду цінностей дозвілля, реалізованих у сфері туризму, доречно буде розглянути форми діяльності на дозвіллі. Саме вони є маркерами виділення основних потреб дозвілля. Під формами діяльності на дозвіллі розуміється сукупність однотипних дій, що мають певне функціональне навантаження. Серед них можна виділити такі форми:

• Відпочинок, тобто процес відновлення психофізіологічного балансу людського організму (досягається як пасивним розслабленням організму, так і навпаки, активною діяльністю).

• Розваги – це форма реабілітації на дозвіллі й проводження часу, що зовні близька до відпочинку, але змістовно цілком самостійна. Ж. Дюмазедьє так визначає їх специфічне функціональне місце в системі дозвілля: якщо відпочинок рятує людину від утоми, то розваги рятують її від нудьги, від рутини повсякденності, від недостатньої для мозку інформаційної насиченості життя.

• Спілкування на дозвіллі, тобто вільна міжособистісна взаємодія, здійснювана за допомогою живої або письмової мови, міміки, і що припускає, як правило, зворотний зв’язок. З позиції спілкування, всі види діяльності на дозвіллі можуть бути розподілені на: облігатні  існуючі лише на базі спілкування (бесіди, переписка, прийом); факультативні  з можливим, але не обов’язковим спілкуванням (прогулянки, перегляд телепередач); солітарні  не припускають або навіть виключають спілкування (читання, заняття музикою).

• «Споживання культури», тобто сприйняття й освоєння накопичених людством культурних цінностей у ході читання, відвідування видовищних установ, виставок, концертів і т.д.

• Ігрова діяльність, тобто «вільна діяльність, що є формою самовираження суб’єкта й спрямована на задоволення потреб у розвазі, задоволенні, знятті напруження».

• Праця на дозвіллі («аматорська праця»), тобто різноманітна трудова діяльність, чинена в добровільному порядку і яка не має товарної або побутової цінності (розведення квітів, рукоділля, самоосвіта, аматорський спорт і т.д.).

Цінності дозвілля – це предмети різноманітної діяльності людей, які задовольняють які-небудь матеріальні або духовні потреби представників різних соціальних груп у сфері дозвілля.

До матеріальних цінностей дозвілля відносяться об’єкти природного й соціокультурного середовища, що дозволяють здійснювати різні практики на дозвіллі.

Духовні цінності дозвілля – це сукупність термінальних цінностей, що значно впливають на реалізацію вітальних, інтеракціоністських, соцілізаційних і змістожиттєвих потреб у сфері дозвілля.

Цінності у сфері туризму як виду діяльності на дозвіллі дозволяють задовольняти потреби в лікуванні, занятті спортом, навчанні, пізнанні, розвазі, занятті улюбленою справою, а також у самовираженні, самоствердженні особистості й підвищенні її культурного рівня.

Питання для самоконтролю.

1. Дайте визначення поняттям «час», «вільний час» і «дозвілля».

2. Прокласифікуйте «час» за визначенням Р. Ланкуаре.

3. Що є об’єктом і суб’єктом рекреації?

4. З яких видів діяльності може складатися відпочинок?

5. У чому відмінність понять «відпочинку» і «рекреації»?

6. Охарактеризуйте поняття «туризм» і назвіть критерії його визначення.

7. Охарактеризуйте основні форми діяльності на дозвіллі.

8. Що мається на увазі під поняттям «цінності на дозвіллі», і якими вони можуть бути?