4. Суб’єкти культурної діяльності на дозвіллі

Найважливішими компонентами культурної діяльності на дозвіллі виступають люди, соціальні групи, організації й фірми, які визначаються як її суб’єкти.

Спочатку проаналізуємо індивідуальні і колективні суб’єкти активності на дозвіллі, що беруть участь у його проведенні й організації. Саме вони визначають його мету, завдання, зміст.

Під суб’єктами маються на увазі як конкретні люди (індивіди, що мають потреби в дозвіллі, а також підприємці, фахівці, працівники установ культури, що допомагають організувати дозвілля інших людей), так і сукупні суб’єкти (колективи фірм, організацій та установ, представницькі й виконавчі органи сфери культури й ін.).

Індивідуальні суб’єкти культурної діяльності на дозвіллі поділяються на:

1) Основних суб’єктів: мова йде про індивідів, а також дружні групи і колективи працівників, що бажають реалізувати свої потреби в заняттях на дозвіллі. Серед основних суб’єктів виділимо:

1. самодіяльних суб’єктів. Вони самостійно організують свої заняття на дозвіллі (вдома, у дружніх компаніях та ін.) і не звертаються до послуг організаторів-професіоналів;

2. суб’єктів, що звернулися за допомогою організаторів зі сторони (ними виступають як окремі громадяни, так і колективи працівників);

2) Організаторів, що беруть участь у діяльності на дозвіллі на професійній основі, що створюють умови й допомагають основним суб’єктам діяльності реалізувати потреби у відпочинку й розвазі. Тут також виділяється багато самостійних типів працівників:

1. керівний склад професійних організаторів дозвілля (провідні менеджери фірм з організації дозвілля, режисери, керівники установ культури, що працюють у різних сферах сервісу на дозвіллі й у цілому соціокультурного сервісу);

2. професійно-творчий склад працівників мистецтва й засобів масової інформації (артисти-виконавці, ведучі концертів, концертмейстери, диригенти, журналісти, ведучі радіо і т.п.);

3. висококваліфіковані працівники й фахівці різних галузей виробництва товарів і продуктів культурного призначення (лікарі, тренери, аніматори рекреаційних центрів, екскурсоводи, інженери й ін.);

4. рядові виконавці й виробники послуг у сфері дозвілля (офіціант ресторану, черговий готелю й ін.);

5. допоміжний персонал (технічні працівники: слюсарі, електрики);

6. представники виконавчої й законодавчої влади в центрі й на місцях (контролюють виконання законодавчо-правових норм);

7. особи й структури, що здійснюють підприємницькі функції (продюсери, органи влади, спонсори та ін.), а також партнери по бізнесу (банківські структури й ін.).

Питання для самоконтролю.

1. Як умовно можна розділити потреби людини?

2. У чому відмінність первинних потреб людини від соціально-культурних?

3. Що розуміється під змістом діяльності на дозвіллі?

4. Які мотиваційні прагнення наповнюють поняття «дозвілля»?

5. Що розуміється під цілями дозвілля?

6. Які функції діяльності на дозвіллі ви знаєте?

7. Хто виступає суб’єктами культурної діяльності на дозвіллі?