Пат анатомія 3

1. Запалення - це складна, комплексна:

1. *місцева судинно-мезенхімальна реакція

2. загальна судинна реакція

3. мезенхімальна реакція

4. загальна мезенхімальна реакція

5. реакція трофічного генезу

1. Запалення - це складна, комплексна місцева судинно-мезенхімальна реакція у відповідь на:

   1. порушення метаболізму

   2. зміна в тканині

   3. порушення диференціювання тканини

   4. порушення співвідношення тканинних елементів

   5. *пошкодження тканини

2. Запалення - це складна, комплексна місцева судинно-мезенхімальна реакція викликана дією:

   1. низької температури

   2. високої температури

   3. *різних агентів

   4. переохолодження

   5. радіації

3. Запалення - реакція, вироблена в процесі філогенезу, має:

   1. мутаційний характер

   2. *захисно-пристосувальний характер

   3. оновлюючий характер

   4. зберігаючий характер

   5. відновний характер

4. Фізичні чинники як причини запалення:

   1. бактерії

   2. кислоти

   3. *сонячні промені

   4. віруси

   5. тваринні паразити;

5. До хімічних чинників причини запалення відносять:

   1. *луги;

   2. бактерії;

   3. система комплемента

   4. електричну енергію;

   5. циркулюючі в крові антитіла і активовані імунні комплекси

6. Біологічні чинники як причини запалення -це:.

   1. радіація

   2. *гриби

   3. мінеральні і органічні речовини;

   4. електрична енергія;

   5. високі (вогонь) і низькі (холод) температури

7. Процес запалення обов'язково включає такий компонент як:

   1. все, перераховані нижче

   2. дистрофію

   3. регенерацію

   4. *альтерацію

   5. компенсацію

8. Процес запалення включає такий компонент як:

   1. дисплазія

   2. атрофію

   3. гниття

   4. відторгнення

   5. *проліферацію

9. Альтерація - пошкодження тканини, яке морфологічно виявляється різного вигляду:

   1. метаплазіями

   2. дистрофією і повнокров'ям

   3. *дистрофією і некрозом

   4. дистрофією і недокрів'ям

   5. дистрофією і регенерацією

10. Альтерація може розвиватися безпосередньо під дією:

    1. регенераційного процесу

    2. *хвороботворного чинника

    3. порушення проникності

    4. порушення кровонаповнення

    5. гіперплазії

11. Альтерація може розвиватися опосередковано:

    1. через тканинну рідину

    2. лімфогенним шляхом

    3. *нейрогуморальним шляхом

    4. нервовим шляхом

    5. судинним шляхом

12. У фазу альтерації відбувається викид біологічно активних речовин - це

    1. кейлони

    2. відновний механізм запалення

    3. проміжний механізм запалення

    4. *медіатори запалення

    5. початковий механізм запалення

13. Ексудація - це складний процес формування:

    1. реакції антиген-антитіло

    2. виходу лімфоцитів

    3. виходу лейкоцитів

    4. судинній реакції

    5. *запального випоту

14. Основні компоненти запального випоту мають походження.:

    1. нейрогенне

    2. *гематогенне

    3. лімфогенне

    4. мезенхімальне

    5. всі перераховані вище

15. Формування запального випоту, який носить назву ексудат, відбувається в результаті:

    1. *мікроциркуляторних і клітинних реакцій.

    2. тканинних змін

    3. апоптозу

    4. кровонаповнення

    5. обезводнення

16. Ексудат обов'язково складається з двох частин:

    1. макро- і мікрофагів

    2. води і електролітів

    3. рідкої частини і мінеральних елементів

    4. *рідкої частини і клітинної частини

    5. води і лейкоцитів

17. Ексудація - фаза, що швидко наступає за:

    1. *альтерацією і викидом медіаторів

    2. проліферацією

    3. некрозом

    4. викидом гормонів і некрозом

    5. престазом

18. Існує два головні компоненти ексудації як фази запальної відповіді:

    1. альтерація і краєве стояння лейкоцитів

    2. підвищена проникність і порушення цілісності судин

    3. перерозподіл крові і вихід лейкоцитів

    4. *мікроциркуляторні зміни і клітинні реакції

    5. крововиливи і лімфоїдна інфільтрація

19. Мікроциркуляторні зміни при запаленні - це:

    1. *вазодилятація і стаз

    2. тромбоз

    3. кровотеча

    4. крововилив

    5. спазм і емболія

20. Вазодилятація викликає:

    1. припинення кровотоку

    2. початкове зменшення кровотоку в запаленій області

    3. початкове уповільнення кровотоку в запаленій області

    4. *початкове збільшення кровотоку в запаленій області (гіперемія)

    5. перерозподіл кровотоку в запаленій області

21. При запаленні стаз характеризується:

    1. збільшенням тиску в судинах

    2. збільшенням кровотоку

    3. *різким зниженням кровотоку

    4. зупинкою кровотечі

    5. перерозподілом крові.

22. Збільшення проникності капілярів і венул залежить від:

    1. активності макофагальної системи крові

    2. стану мембран

    3. стану перегородок

    4. *стану міжклітинних стиків (пор) між ендотеліальними клітинами судин

    5. цілісності стінки судин

23. Шляхом піноцитозу здійснюється селективне перенесення:

    1. рідини

    2. макрофагів за стінку судини

    3. лімфоцитів

    4. *великих молекул через капіляр в інтерстиціумі

    5. нейтрофілів

24. У нормальному капілярі рідина виходить з мікроциркуляторного русла в тканині під впливом:

    1. *капілярного гідростатичного тиску

    2. венозного тиску

    3. хемотаксису

    4. артеріального тиску

    5. онкотичного тиску

25. У нормальному капілярі рідина повертається назад під впливом:

    1. всіх нижеперечисленных чинників

    2. онкотичного тиску

    3. капілярного тиску

    4. венозного тиску

    5. *осмотичного тиску колоїдів плазми

26. У нормі рідина, яка проникає в тканині з мікроциркуляторного русла, є:

    1. *ультрафільтратом плазми

    2. скупченням великих молекул білка

    3. плазмовими білками

    4. колоїдом

    5. водою з мікроелементами

27. До чого приводить перехід великої кількості рідини з кровотоку в інтерстиційну тканину:

    1. до дистрофії та некрозу

    2. до ущільнення

    3. *до припухлості (запальний набряк) тканини

    4. до почервоніння

    5. до блідості

28. Ексудат містить велику кількість:

    1. макрофагів

    2. кровотворних елементів

    3. рідини і еритроцитів

    4. *білків плазми, комплемент і фібриноген

    5. ліпідів плазми і фібрин

29. Фібріноген в гострому запальному ексудаті швидко перетвориться в:

    1. *фибрин під впливом тромбопластинів тканин

    2. в амінокислоти, що його утворюють

    3. фібропластин

    4. фіброзну тканину

    5. фібробласти

30. Фібрин може виявлятися мікроскопічно в ексудаті у вигляді:

    1. *рожевих ниток або пучків

    2. жовтих ниток

    3. червоних гранул

    4. червоних ниток і гранул

    5. чорних волокон

31. Макроскопічно фібрин найкраще видно на запаленій серозній оболонці, поверхня якої стає:

    1. червоною

    2. *шорсткою

    3. гладкою

    4. блискучою

    5. горбистою

32. Трансудація - це процес збільшеного переходу:

    1. білків плазми через судини з нормальною проникністю в тканині

    2. *рідини у тканину через судини з нормальною проникністю

    3. рідини з тканин

    4. рідини в печінку

    5. рідини в легені

33. Гостре запалення характеризується активною еміграцією:

    1. *запальних клітин з крові в область пошкодження

    2. клітин крові в здорові тканини

    3. загиблих клітин при допомозі мікро- і макрофагів

    4. лімфоцитів

    5. лейкоцитів навколо області поразки

34. Нейтрофіли (поліморфноядерні лейкоцити) домінують у вогнищі запалення:

    1. в перебігу всього запального процесу

    2. після перших 24-48 годин

    3. в перші дні

    4. *в ранній стадії (у перші 24 години)

    5. в пізній стадії

35. Проліферація (розмноження) клітин є:

    1. *завершаючою фазою запалення

    2. початковою фазою запалення

    3. ушкоджувальною фазою запалення

    4. проміжною фазою запалення

    5. не має відношення до запального процесу

36. У вогнищі запалення спостерігається проліферація:

    1. колонієутворюючих клітин

    2. *камбіальних клітин сполучної тканини, В- і Т-лімфоцитів, моноцитів

    3. макрофагів, моноцитів

    4. лейкоцитів, еозинофілів

    5. фібробластів і моноцитів

37. В-лімфоцити дають початок утворенню:

    1. *плазматичних клітин

    2. гігантських клітин

    3. епітеліоїдних клітин

    4. моноцитів

    5. всім перерахованим групам клітин

38. Моноцити дають початок утворенню:

    1. перицитам

    2. плазматичним клітинам

    3. *гістіоцитам і макрофагам

    4. епітеліоїдним клітинам

    5. гігантським клітинам

39. Макрофаги можуть бути джерелом утворення:

    1. гранулеми

    2. моноцитів

    3. *епітеліоїдних і гігантських клітин

    4. плазматичних клітин

    5. В-лімфоцитів

40. Камбіальні клітини сполучної тканини надалі можуть диференціюватися в:

    1. *фібробласти, що продукують білок колаген і глікозаміноглікани

    2. плазмоцити

    3. гігантські клітини

    4. базофіли

    5. макрофаги

41. У результаті запалення розростається:

    1. спеціалізована тканина

    2. судинна тканина

    3. лімфоїдна тканина

    4. м'язова тканина

    5. *волокниста сполучна тканина

42. Регуляція запалення здійснюється за допомогою:

    1. клітинного імунітету

    2. медикаментів

    3. мимоволі

    4. судинного русла

    5. *гормональних, нервових і імунних чинників

43. Гормони, що підсилюють запальну реакцію, - це, так звані, прозапальні гормони:

    1. тестостерон

    2. *мінералокортикоїди

    3. глюкокортикоїди

    4. адренокортикотропний гормон

    5. прогестерон

44. Гормональні препарати

    1. *блокуют судинний і клітинний феномен запалення

    2. ослабляють швидкість крово- і лімфотока

    3. прискорюють рухливість лімфоцитів

    4. ослабляють лімфоцитоліз

    5. посилюють клітинний феномен запалення

45. Протизапальні гормони

    1. активують феномен тиксотропії

    2. уповільнюють потік крові

    3. *інгібуют рухливість лейкоцитів

    4. підсилюють лейкоцитоліз

    5. підсилюють еритропоез

46. Протизапальні гормони

    1. сприяють перерозподілу клітин при стазі

    2. підсилюють судинний феномен запалення

    3. *підсилюють лімфоцитоліз

    4. прискорюють потік крові

    5. послаблюють еритропоез

47. Холінергічні речовини:

    1. інгібують процеси хемотаксису

    2. блокують викид медіаторів запалення

    3. знижують викид медіаторів запалення

    4. *стимулюють викид медіаторів запалення

    5. зменшують викид медіаторів запалення

48. Адренергічні речовини:

    1. активують елімінацію некротичних клітин і тканин

    2. пригнічують метаболічну активність клітин

    3. підсилюють фагоцитоз клітин

    4. *пригнічують медіаторну активність

    5. підвищують медіаторну активність

49. На вираженість запальної реакції, темпи її розвитку і характер впливає:

    1. *стан імунітету

    2. група крові

    3. резус-фактор

    4. кількість тромбоцитів в одиниці об'єму крові

    5. активність макро- мікрофагальних клітин

50. Клінічно гостре запалення характеризується:

    1. ціанозом

    2. зблідненням

    3. пожовтінням

    4. деформацією

    5. *почервонінням

51. Клінічно гостре запалення характеризується:

    1. зблідненням

    2. зміною форми

    3. зниженням температури

    4. *підвищенням температури

    5. посиленням функції

52. Клінічно гостре запалення характеризується:

    1. формуванням гранулеми

    2. ціанозом

    3. *припухлістю

    4. свербінням

    5. висипом

53. Клінічно гостре запалення характеризується:

    1. *біллю

    2. зниженням порогу чутливості

    3. зниженням температури

    4. ціанозом

    5. зблідненням

54. Клінічно гостре запалення характеризується:

    1. *порушенням функції.

    2. крововиливами

    3. формуванням вогнища дистрофії і некрозу

    4. потовщенням

    5. ціанозом

55. Гостре запалення - це:

    1. необов'язкова відповідь тканини на пошкодження

    2. недосконала відповідь тканини на пошкодження

    3. незавершена відповідь тканини на пошкодження

    4. *рання (майже негайна) відповідь тканини на пошкодження

    5. короткочасна відповідь тканини на пошкодження

56. Гостре запалення:

    1. викликається вірусами

    2. залежить від збудника

    3. є специфічним, відповідним збудникові

    4. *є неспецифічним і може викликатися будь-яким пошкодженням

    5. залежить від підлоги і віку організму хворого

57. Гостре запалення може бути розцінене як:

    1. неспроможність імунних реакцій

    2. *перша лінія захисту проти пошкодження

    3. друга лінія захисту проти пошкодження

    4. попередження

    5. початковий прояв некрозу

58. Гостре запалення має:

    1. рецидивуючий характер

    2. коротку тривалість, розвивається після імунної відповіді

    3. загальна дія не направлена на видалення пошкоджуючого агента

    4. місцеву дію на організм

    5. *коротку тривалість, розвивається раніше імунної відповіді

59. Зміни в білій крові при запаленні:

    1. *загальне число нейтрофілів в периферичній крові збільшується

    2. загальне число еритроцитів в периферичній крові збільшується

    3. зменшення лейкоцитів

    4. зменшення паличко-ядерних лейкоцитів

    5. збільшенням кількості кров'яних пластинок

61. Термін "зрушення ліворуч" використовується для позначення феномену появи в лейкоцитарній формулі:

    1. плазмоцитів

    2. еозинофілів

    3. базофілів

    4. моноцитів

    5. *паличкоядерних й інших юних форм гранулоцитів

62. За переважанням того чи іншого компонента виділяють:

    1. рецедивуюче

    2. *альтеративне

    3. гостре

    4. підгостре

    5. хронічне

63. За характером перебігу гостре запалення триває до:

    1. 3 тижнів

    2. 2 тижнів

    3. 7 днів

    4. *2 місяців

    5. 18 днів

64. За характером перебігу підгостре запалення триває до:

    1. *6 місяців

    2. 4 тижнів

    3. 1 місяця

    4. 3 місяців

    5. 8 місяців

65. За локалізацією в органі запалення буває:

    1. локальне

    2. внутрішньочасточкове

    3. *паренхіматозне

    4. внутрішньоклітинне

    5. поширене

66. За локалізацією в органі запалення може бути:

    1. внутрішньоклітинне

    2. внутрішньочасточкове

    3. навколо судин

    4. периневральне

    5. *інтерстиціальне (проміжне)

67. За локалізацією в органі запалення може бути:

    1. часточкове

    2. внутрішньоклітинне

    3. периваскулярне

    4. часткове

    5. *змішане

68. За типом тканинної реакції запалення може бути:

    1. ексудативне

    2. гнійне

    3. альтеративне

    4. *специфічне

    5. змішане

69. За типом тканинної реакції запалення може бути:

    1. альтеративне

    2. *неспецифічне (банальне)

    3. абсцедуюче

    4. эксудативне

    5. змішане

70. Альтеративне запалення - це:

    1. гостре мезенхімальне запалення

    2. підгостре мезенхімальне запалення

    3. *гостре паренхіматозне запалення

    4. гостре інтерстиціальне запалення

    5. хронічне або рецедивуюче

71. Альтеративне запалення - це морфологічна форма запалення запалення, яке може бути проявом:

    1. реакції гіперчутливості негайного типу

    2. імунної неспроможності

    3. реакції гіперчутливості уповільненого типу

    4. * немає такої форми запалення

    5. вегетосудинної реакції

72. Кінець альтеративного запалення - це:

    1. зморщування

    2. грануляції

    3. *рубцювання

    4. звапнення

    5. формування кондиломи

73. Значення альтеративного запалення визначається:

    1. його етіологією

    2. тривалістю захворювання

    3. *важливістю ураженого органа та глибиною його пошкодження

    4. імунною системою організму

    5. площою ураження

74. Альтеративне запалення є найбільш небезпечне:

    1. в нирках

    2. в судинах

    3. *в міокарді та нервовій системі

    4. у стромі печінки

    5. у скелетному м'язі

75. Ексудативне запалення характеризується переважанням:

    1. рідкої частини плазми крові з концентрацією білків до 2 %.

    2. утворення ексудату без судинної реакції

    3. проникнення ексудату у міжклітинний простір

    4. *реакції судин мікроциркуляторного русла з формуванням ексудату

    5. реакції судин еластичного типу з наявністю ексудату