Пат анатомія-1

1. Найбільш часта локалізація фібриноїдного некрозу:

1. м’язи

2. жирова тканина

3. кісткова тканина

4. нервова тканина

5. стінка судини *

1. Внутрішньоклітинне накопичення білків називають:

1. гіаліново-крапельна дистрофія *

2. гіаліноз

3. диспротеїноз

4. ліпідом

5. кератоз

1. Внутрішньоклітинне накопичення жирів називають:

1. кератоз

2. Диспротеїноз

3. лейкоплакія

4. гіаліноз

5. ліпідоз *

1. Прикладом позаклітинного накопичення білків є:

1. гіаліноз *

2. диспротеїноз

3. лейкоплакія

4. ліпідоз

5. кератоз

1. Прикладом внутрішньоклітинного накопиченя білків є:

1. лейкоплакія

2. диспротеїноз

3. гіаліноз

4. ліпідоз

5. тільця Малорі *

1. Механізми розвитку внутрішньоклітинних накопичень:

1. ексудація

2. проліферація

3. транслокація

4. диспротеїноз

5. інфільтрація *

1. Механізми розвитку внутрішньоклітинних накопичень:

1. трансформація *

2. проліферація

3. транслокація

4. диспротеїноз

5. диспозиція

1. Механізми розвитку внутрішньоклітинних накопичень:

1. декомпозиція *

2. проліферація

3. транслокація

4. диспротеїноз

5. запалення

1. Механізми розвитку внутрішньоклітинних накопичень:

1. спотворений синтез *

2. проліферація

3. транслокація

4. диспротеїноз

5. каріопікноз

1. За локалізацією дистрофії можуть бути:

1. паренхіматозні *

2. жирові

3. білкові

4. вуглеводні

5. загальні

1. За локалізацією дистрофії можуть бути:

1. мезенхімальні *

2. жирові

3. білкові

4. вуглеводні

5. місцеві

1. За локалізацією дистрофії можуть бути:

1. загальні

2. жирові

3. білкові

4. вуглеводні

5. змішані *

1. За локалізацією дистрофії можуть бути:

1. внутрішньоклітинні *

2. жирові

3. білкові

4. вуглеводні

5. мінеральні

1. За локалізацією дистрофії можуть бути:

1. позаклітинні *

2. жирові

3. білкові

4. вуглеводні

5. мінеральні

1. За поширеністю процесу дистрофії можуть бути:

1. загальні *

2. регіональні

3. в ділянці верхньої кінцівки

4. вуглеводні в системі воротної вени

5. паренхіматозні

1. За поширеністю процесу дистрофії можуть бути:

1. місцеві *

2. ­ регіональні

3. в ділянці верхньої кінцівки

4. вуглеводні в системі воротної вени

5. мезенхімальні

1. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. гідропічну дистрофію *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

1. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. фібриноїдний некроз

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. тільця Меллорі *

1. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. рогову дистрофію *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

1. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. гіаліново-крапельну дистрофію *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

1. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. гіперкератоз *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

1. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. іхтіоз *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

1. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. лейкоплакію *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

1. Тільця Меллорі з’являються в:

1. печінці *

2. нирці

3. серці

4. головному мозку

5. селезінці

1. Тільця Меллорі з’являються при:

1. алкоголізмі *

2. вірусному гепатиті

3. цукровому діабеті

4. пневмонії

5. панкреатиті

1. При прогресуванні гіаліново-крапельної дистрофії розвивається:

1. фібриноїдний некроз

2. колікваційний некроз

3. рогова дистрофія

4. іхтіоз

5. коагуляційний некроз *

1. При прогресуванні гідропічної дистрофії розвивається:

1. колікваційний некроз *

2. коагуляційний некроз

3. рогова дистрофія

4. іхтіоз

5. фібриноїдний некроз

1. Позаклітинні диспротеїнози розвиваються на рівні:

1. гістіону *

2. печінки

3. нирки

4. серця

5. селезінки

1. До стромально-судинних диспротеїнозів відносять:

1. мукоїдне набрякання *

2. гідропічну дистрофію

3. гіаліново-крапельну дистрофію

4. рогову дистрофію

5. жирову дистрофію

1. До стромально-судинних диспротеїнозів відносять:

1. гіаліново-крапельну дистрофію

2. гідропічну дистрофію

3. фібриноїдне набрякання *

4. рогову дистрофію

5. жирову дистрофію

1. До стромально-судинних диспротеїнозів відносять:

1. рогову дистрофію *

2. гідропічну дистрофію

3. гіаліново-крапельну дистрофію

4. гіаліноз

5. жирову дистрофію

1. Вкажіть послідовні стадії деструкції сполучної тканини

1. мукоїдне набрякання, фібриноїдне набрякання, гіаліноз *

2. гіаліново-крапельна дистрофія, гідропічна дистрофія, гіаліноз

3. гіаліново-крапельна дистрофія, рогова дистрофія, гіаліноз

4. рогова дистрофія, іхтіоз, лейкоплакія

5. мукоїдне набрякання, фібриноїдне набрякання, лейкоплакія

1. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються при:

1. ревматизмі *

2. пневмонії

3. інфаркті

4. гангрені

5. запаленні

1. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються при:

1. цукровому діабеті *

2. пневмонії

3. інфаркті

4. гангрені

5. запаленні

1. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються при:

1. атеросклерозі *

2. пневмонії

3. інфаркті

4. гангрені

5. запаленні

1. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються при:

1. гіпертонічній хворобі *

2. пневмонії

3. інфаркті

4. гангрені

5. запаленні

1. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються в:

1. стінці судини *

2. гепатоцитах

3. нефротелії

4. кардіоміоцитах

5. міометрії

1. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються в:

1. ендотелії

2. гепатоцитах

3. нефротелії

4. кардіоміоцитах

5. клапанах серця *

1. При мукоїдному набуханні зміни розвиваються в:

1. колагенових волокнах *

2. гепатоцитах

3. нефротелії

4. кардіоміоцитах

5. епітелії

1. При фібриноїдному набуханні зміни розвиваються в:

1. колагенових волокнах *

2. гепатоцитах

3. нефротелії

4. кардіоміоцитах

5. епітелії

1. При гіалінозі зміни розвиваються в:

1. колагенових волокнах *

2. гепатоцитах

3. нефротелії

4. кардіоміоцитах

5. пневмоцитах

1. При мукоїдному набуханні тканина частіше:

1. не змінюється *

2. зменшується

3. збільшується

4. атрофується

5. гіпертрофується

1. Явище метахромазії характерне для:

1. мукоїдного набухання *

2. фібриноїдного набухання

3. гіалінозу

4. лейкоплакії

5. гіпертрофії

1. При мукоїдному набуханні глікозаміноглікани толуїдиновим синім фарбуються у:

1. жовтий колір

2. синій колір

3. голубий колір

4. зелений колір

5. червоний колір *

1. При фібриноїдному набуханні тканина:

1. руйнується *

2. не змінюється

3. атрофується

4. гіпертрофується

5. гіпертрофується або не зиінюється

1. При гіалінозі тканина стає:

1. напівпрозора *

2. темна

3. червона

4. зелена

5. жовта

1. Келоїд - це:

1. гіаліноз *

2. іхтіоз

3. лейкоплакія

4. фанероз

5. склероз

1. При гіалінозі в серці уражаються:

1. перикард

2. міокард

3. нервові волокна

4. епікард

5. клапани *

1. Системний гіаліноз виникає при:

1. гіпертонічній хворобі *

2. опіках

3. виразці шлунка

4. пневмонії

5. гепатитах

1. Внутрішньоклітинні ліпідози частіше спостерігаються в:

1. серці *

2. підшкірно жировій клітковині

3. нейроцитах

4. скелетних м’язах

5. епітелії

1. Внутрішньоклітинні ліпідози частіше спостерігаються в:

1. скелетних м’язах

2. підшкірно жировій клітковині

3. нейроцитах

4. гепатоцитах *

5. міометрії

1. Внутрішньоклітинні ліпідози частіше спостерігаються в:

1. нефроцитах *

2. підшкірно жировій клітковині

3. нейроцитах

4. скелетних м’язах

5. епітелії

1. Жирова дистрофія міокарда спостерігається при:

1. інтоксикаціях *

2. надмірному вживанні жиру

3. недостатньому вживанні жиру

4. фізичному навантаженні

5. гіпертрофії міокарда

1. Жирова дистрофія міокарда спостерігається при:

1. гіпертрофії міокарда

2. надмірному вживанні жиру

3. недостатньому вживанні жиру

4. фізичному навантаженні

5. алкогольній інтоксикації *

1. Жирова дистрофія міокарда спостерігається при:

1. дифтерії *

2. надмірному вживанні жиру

3. недостатньому вживанні жиру

4. фізичному навантаженні

5. гіпертонічній хворобі

1. Жирова дистрофія міокарда спостерігається при:

1. недостатньому вживанні жиру

2. надмірному вживанні жиру

3. отруєнні сполуками фосфору *

4. фізичному навантаженні

5. гіподинамії

1. Жирова дистрофія міокарда спостерігається при:

1. хронічній легеневій недостатності *

2. надмірному вживанні жиру

3. В. недостатньому вживанні жиру

4. фізичному навантаженні

5. гіподинамії

1. Жирова дистрофія міокарда спостерігається при:

1. гіподинамії

2. надмірному вживанні жиру

3. В. недостатньому вживанні жиру

4. фізичному навантаженні

5. хронічній серцевій недостатності *

1. При жировій дистрофії серце:

1. збільшується *

2. зменшується

3. стає щільним

4. не змінюється

5. не збільшується

1. При жировій дистрофії серце:

1. не змінюється

2. зменшується

3. стає щільним

4. стає дряблим *

5. гіпертрофується

1. При жировій дистрофії міокард має:

1. глинисто-жовтий колір *

2. темно-червоний колір

3. червоний колір

4. не змінюється

5. коричневий

1. При жировій дистрофії міокарда серце називають:

1. биче серце

2. пивне серце

3. шаровидне серце

4. тигрове серце *

5. буйволове серце

1. При ожирінні має місце порушення обміну:

1. нейтральних жирів *

2. холестерину

3. ліпопротеїдів

4. вуглеводів

5. ліпідів

1. Кахексія - це:

1. збільшення кількості жирової

2. зменшення кількості жирової тканини тканини *

3. ожиріння серця

4. ожиріння печінки

5. відсутність жирової тканини

1. Порушення обміну глікогену виникає при:

1. нестачі інсуліну *

2. нестачі кисню

3. нестачі жирів

4. нестачі білків

5. нестачі вуглеводів

1. Порушення обміну глікогену спостерігається при:

1. захворюваннях нирок

2. атеросклерозі

3. ожирінні

4. цукровому діабеті *

5. захворюваннях серця

1. При спадкових глікогенозах глікоген:

1. накопичується в клітинах *

2. зменшується в органах

3. не змінюється кількісно в клітинах

4. виводиться з організму

5. знижується в крові

1. При порушенні обміну глікопротеїдів розвивається:

1. гіаліноз

2. рогова дистрофія

3. слизова дис *

4. лейкоплакія

5. склероз

1. Муковісцидоз - це приклад:

1. слизової дистрофії *

2. рогової дистрофії

3. жирової дистрофії

4. білкової дистрофії

5. змішаної дистрофії

1. При кахексії спостерігається:

1. ослизнення тканин *

2. ожиріння тканин

3. білкова дистрофія

4. ослизнення тканин *

5. гіпертрофія

1. При мікседемі спостерігається:

1. ослизнення тканин *

2. ожиріння тканин

3. білкова дистрофія

4. гіаліноз

5. склероз

1. Гусяча печінка - це:

1. жирова дистрофія печінки *

2. білкова дистрофія печінки

3. вуглеводна дистрофія печінки

4. ослизнення печінки

5. гіперплазія печінки

1. При прогресуванні вуглеводних накопичень розвивається:

1. гіаліноз

2. коагуляційний некроз

3. колікваційний некроз *

4. лейкоплакія

5. атрофія

1. Глазурована селезінка - це:

1. гіаліноз *

2. ожиріння

3. ослизнення

4. гіаліново-крапельна дистрофія

5. гіпеплазія

1. Глікогенна інфільтрація епітелію канальців нирки спостерігається при:

1. гіалінозі

2. гломерулонефриті

3. алкогольній інтоксикації

4. цукровому діабеті *

5. гіпертонічній хворобі

1. Порушення обміну глікогену спостерігається при:

1. цукровому діабеті *

2. гломерулонефриті

3. алкогольній інтоксикації

4. гіалінозі

5. гіпертонічній хворобі

1. Внутрішньоклітинне накопичення глікогену в нирці спостерігається при:

1. цукровому діабеті *

2. гломерулонефриті

3. - алкогольній інтоксикації

4. гіалінозі

5. склерозі

1. Зменшення кількості глікогену в гепатоцитах спостерігається при:

1. гломерулонефриті

2. цукровому діабеті *

3. алкогольній інтоксикації

4. гіалінозі

5. жировій дистрофії

1. Накопичення глікогену в печінці спостерігається при:

1. глікогенозі *

2. гломерулонефриті

3. алкогольній інтоксикації

4. цукровому діабеті

5. гіпертонічній хворобі

1. Накопичення глікогену в скелетному м’язі спостерігається при:

1. глікогенозі *

2. глікогенолізі

3. гіалінозі

4. гіаліново-крапельній дистрофії

5. гіпертрофії

1. В основі розвитку муковісцидозу лежить порушення обміну:

1. жирів

2. глікогену

3. глікопротеїдів *

4. холестерину

5. білків

1. Альтерація - це:

1. пошкодження *

2. дистрофія

3. некроз

4. гіаліноз

5. склероз

1. Пошкодження частіше виникає в:

1. гепатоцитах *

2. епітелії шкіри

3. м’язах шлунка

4. клітинах кістки

5. скелетних мязах

1. Пошкодження частіше виникає в:

1. м’язах шлунка

2. епітелії шкіри

3. кардіоміоцитах *

4. клітинах кістки

5. скелетних мязах

1. Патологія плазмолеми призводить до:

1. розладу мембранного транспорту *

2. фібриноїду

3. гіалінозу

4. кахексії

5. виснаження

1. Патологія ядра проявляється:

1. зміною форми *

2. збільшенням активності хроматину

3. поділом ядра

4. збільшенням розмірів ядра

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ядра проявляється:

1. поділом ядра

2. збільшенням активності хроматину

3. пікнозом ядра *

4. збільшенням розмірів ядра

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ядра проявляється:

1. появою ядерних включень *

2. збільшенням активності хроматину

3. поділом ядра

4. збільшенням розмірів ядра

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ядра проявляється:

1. просвітленням нуклеоплази *

2. збільшенням активності хроматину

3. поділом ядра

4. збільшенням розмірів ядра

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ядра проявляється:

1. поділом ядра

2. збільшенням активності хроматину

3. збільшенням кількості ядерних пор *

4. збільшенням розмірів ядра

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ядра проявляється:

1. зменшенням кількості ядерних пор *

2. збільшенням активності хроматину

3. поділом ядра

4. збільшенням розмірів ядра

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ядра проявляється:

1. розширенням перинуклеарного простору *

2. збільшенням активності хроматину

3. поділом ядра

4. збільшенням розмірів ядра

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ядра проявляється:

1. поділом ядра поділом ядра

2. збільшенням активності хроматину

3. патологією мітозу *

4. збільшенням розмірів ядра

5. збільшенням рибосом

1. Патологія мітохондрій проявляється:

1. мієліновою дегенерацією *

2. збільшенням кількості мітохондрій

3. збільшенням розмірів крист

4. підвищеною секрецією АТФ

5. збільшенням рибосом

1. Патологія мітохондрій проявляється:

1. збільшенням кількості мітохондрій

2. вакуолізацією матриксу *

3. збільшенням розмірів крист

4. підвищеною секрецією АТФ

5. збільшенням рибосом

1. Патологія мітохондрій проявляється:

1. збільшенням кількості мітохондрій

2. деструкцією крист і їх фрагментацією *

3. збільшенням розмірів крист

4. підвищеною секрецією АТФ

5. збільшенням рибосом

1. Патологія мітохондрій проявляється:

1. пошкодженням мембрани *

2. збільшенням кількості мітохондрій

3. збільшенням розмірів крист

4. підвищеною секрецією АТФ

5. збільшенням рибосом

1. Патологія апарату Гольджі проявляється:

1. набуханням цистерн *

2. секрецією білкових гранул

3. синтезом глікопротеїдів

4. синтезом полісахаридів

5. збільшенням рибосом

1. Патологія апарату Гольджі проявляється:

1. деструкцією мембран *

2. секрецією білкових гранул

3. синтезом глікопротеїдів

4. синтезом полісахаридів

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ендоплазматичної сітки проявляється:

1. синтез білків

2. транспорт речовин

3. фрагментація та набряк *

4. синтез вуглеводів

5. збільшенням рибосом

1. Патологія ендоплазматичної сітки проявляється:

1. поява осміофільних включень *

2. транспорт речовин

3. синтез білків

4. синтез вуглеводів

5. збільшенням рибосом

1. Локалізація порушень обміну речовин при змішаних дистрофіях:

1. в паренхімі

2. в паренхімі та стромі *

3. в стромі

4. внутрішньоклітинно

5. позаклітинно

1. Активна форма феритину:

1. відновлена *

2. окислена

3. сульфатована

4. дегітратована

5. апоферитин

1. Види гемосидерозу за поширеністю:

1. органів дихання

2. загальний *

3. органів кровообігу

4. кісткового мозку

5. кишківника

1. Яким терміном характеризується накопичення бурого пігменту в легенях при загальному венозному застої :

1. гемосидероз *

2. гемолітична анемія

3. надпечінкова жовтуха

4. гемомеланоз

5. гемохроматоз

1. Причина загального гемосидерозу:

1. екстраваскулярний гемоліз

2. інтраваскулярний гемоліз *

3. порушення обміну порфірину

4. порушений віддік жовчі

5. холалемія

1. В яких органах накопичується гемосидерин при загальному гемосидерозі?

1. в печінці, селезінці, кістковому мозку *

2. в нирках, яєчниках, матці

3. в легенях, серці, нирках

4. в шлунку, кишківнику

5. в головному і спинному мозку

1. Причина місцевого гемосидерозу:

1. інтраваскулярний гемоліз

2. екстраваскулярний гемоліз *

3. порушення обміну порфірину

4. порушений віддік жовчі

5. порушений віддік жовчі

1. Назвіть захворювання, при яких зустрічається місцевий гемосидероз:

1. гематома головного мозку *

2. гемолітична анемія

3. малярія

4. гематохроматоз

5. паренхіматозна жовтяниця

1. Макроскопічний вираз гемосидерозу легень:

1. червоне ущільнення легень

2. резинова легеня

3. велика пістрява легеня

4. кістозна легеня

5. бура індурація легень *

1. В який колір забарвлюються гранули гемосидерину при реакції Перлса:

1. синій *

2. червоний

3. помаранчевий

4. малиновий

5. чорний

1. Макроскопічний вигляд органів і тканин при мукоїдному набряканні:

1. збільшені, щільні

2. не змінюються візуально *

3. зменшені

4. зменшені, щільні, дрібнозерниста поверхня

5. збільшені

1. Які зміни сполучної тканини лежать в основі фібриноїдного набрякання:

1. розпад волокон сполучної тканини *

2. накопичення жирів

3. набряк

4. ущільнення основної речовини

5. склероз

1. Назвіть види гіалінозу за поширеністю:

1. гіаліноз власне сполучної тканини

2. системний гіаліноз гіаліноз власне сполучної тканини *

3. гіаліноз судин

4. гіаліноз капсули селезінки

5. гіаліноз капсули нирки

1. Визначення поняття некроз:

1. місцева смерть *

2. дистрофія

3. смерть организму

4. малокрів’я

5. повнокрів’я

1. Визначення поняття паранекроз:

1. одна із стадій гіалінозу

2. подібні дистрофічним, але зворотні зміни *

3. аутолітичне розплавлення тканин

4. смерть клітин і тканин в живому організмі

5. одна із стадій амілоїдозу

1. Ферменти, що приймають участь в аутолізі ядер:

1. ДНК-аза *

2. кисла фосфатаза

3. лужна фосфатаза

4. цитохромоксидаза

5. транффераза

1. Вид некрозу, що розвивається від дії низьких і високих температур:

1. А. прямий *

2. непрямий

3. токсичний

4. судинний

5. трофоневротичний

1. Зміни строми органу при некрозі:

1. ішемія

2. гіаліноз

3. амілоїдоз

4. фібриноїдний некроз *

5. гемосидероз

1. Який некроз розвивається в сенсибілізованому організмі:

1. алергічний *

2. токсичний

3. травматичний

4. судинний

5. Трофоневротичний

121.-

122. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. гіаліново-крапельну дистрофію *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

123. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. гіперкератоз *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

124. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. іхтіоз *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

125. До внутрішньоклітинних диспротеїнозів відносять:

1. лейкоплакію *

2. гіаліноз

3. фанероз

4. фібриноїд

5. фібриноїдний некроз

126. Тільця Меллорі з’являються в:

1. печінці *

2. нирці

3. серці

4. головному мозку

5. селезінці

127. Тільця Меллорі з’являються при:

1. алкоголізмі *

2. вірусному гепатиті

3. цукровому діабеті

4. пневмонії

5. панкреатиті

При прогресуванні гіаліново-крапельної дистрофії розвивається:

1. фібриноїдний некроз

2. колікваційний некроз

3. рогова дистрофія

4. іхтіоз

5. коагуляційний некроз *

129. При прогресуванні гідропічної дистрофії розвивається:

1. колікваційний некроз *

2. коагуляційний некроз

3. рогова дистрофія

4. іхтіоз

5. фібриноїдний некроз

130. Позаклітинні диспротеїнози розвиваються на рівні:

1. гістіону *

2. печінки

3. нирки

4. серця

5. селезінки

131. До стромально-судинних диспротеїнозів відносять:

1. мукоїдне набрякання *

2. гідропічну дистрофію

3. гіаліново-крапельну дистрофію

4. рогову дистрофію

5. жирову дистрофію

132. До стромально-судинних диспротеїнозів відносять:

1. гіаліново-крапельну дистрофію

2. гідропічну дистрофію

3. фібриноїдне набрякання *

4. рогову дистрофію

5. жирову дистрофію

133. До стромально-судинних диспротеїнозів відносять:

1. рогову дистрофію *

2. гідропічну дистрофію

3. гіаліново-крапельну дистрофію

4. гіаліноз

5. жирову дистрофію

134. Вкажіть послідовні стадії деструкції сполучної тканини

1. мукоїдне набрякання, фібриноїдне набрякання, гіаліноз *

2. гіаліново-крапельна дистрофія, гідропічна дистрофія, гіаліноз

3. гіаліново-крапельна дистрофія, рогова дистрофія, гіаліноз

4. рогова дистрофія, іхтіоз, лейкоплакія

5. мукоїдне набрякання, фібриноїдне набрякання, лейкоплакія

135. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються при:

1. ревматизмі *

2. пневмонії

3. інфаркті

4. гангрені

5. запаленні

136. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються при:

1. цукровому діабеті *

2. пневмонії

3. інфаркті

4. гангрені

5. запаленні

137. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються при:

1. атеросклерозі *

2. пневмонії

3. інфаркті

4. гангрені

5. запаленні

138. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються при:

1. гіпертонічній хворобі *

2. пневмонії

3. інфаркті

4. гангрені

5. запаленні

139. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються в:

1. стінці судини *

2. гепатоцитах

3. нефротелії

4. кардіоміоцитах

5. міометрії

140. Позаклітинні диспротеїнози часто розвиваються в:

1. ендотелії

2. гепатоцитах

3. нефротелії

4. кардіоміоцитах

5. клапанах серця *