Апарат Сокслета

Пакетики з фільтрувального паперу довжиною не більше 10 см

Наважку насіння олійних культур перед аналізом подрібнюють на лабораторному млинку.

Наважку шроту масою 1–2 г висипають у зважений пакетик. Після чого висушують впродовж 3 год за температури 100–105°С. Потім пакетики зважують і складають у апарат Сокслета (20 шт.), який закріплений у штативі на водяній бані. Температура водяної бані 40–50 °С. Розчинником заповнюють колбу приблизно на половину об’єму.

Паралельно визначають вміст вологи в насінні досліджуваного зразка.

Тривалість екстрагування триває від 4–6 до 24 год.

Після екстракції виймають пакетики, з них стікає ефір під витяжною шафою, потім їх висушують у сушильній шафі за температури 100–105 °С до постійної маси.

Вміст жиру у % визначають за формулою:

Х=	Ж*100
	Н

Ж – кількість жиру (різниця між масою пакетика з наважкою до екстрагування і масою пакетика і наважки після екстрагування), г;

Н – маса наважки, г.

1. Вміст жиру в зерні та насінні різних сільськогосподарських культур, %

Культура	Вміст жиру	Культура	Вміст жиру
Жито	1,6–2,8	Соняшник	40–60
Пшениця	1,6–2,6	Ріпак	38–52
Ячмінь	1,7–4,6	Бавовник	17–30
Овес	3,5–7,2	Гірчиця	35–50
Кукурудза	3,0–6,0	Коноплі	30–40
Зародок кукурудзи	20–40	Суріпиця	28–50
Рис	1,3–2,4	Льон-довгунець	33–40
Просо	3,1–4,5	Льон олійний	37–50
Горох	0,7–3,0	Мак	43–57
Нут	1,3–4,1	Рицина	50–60
Соя	16–23	Коріандр	14–28
Квасоля	0,7–3,7	Рижій	34–42
Люпин	4,7–6,0	Арахіс	44–60
Гречка	2,5–3,8	Кунжут	52–65
Гарбуз	14–45	Кедр	26–28
Копра	65–72

Лабораторна робота № 3 визначення фізичних показників якості рослинної олії

До фізичних властивостей жирів відносять температуру плавлення, затвердіння та димоутворення, густину, кут заломлення і в’язкість.

Визначення кута заломлення за допомогою рефрактометра. На призму рефрактометра наносять кілька капель олії за допомогою скляної палички. Закривають призму і знаходять оптимальне освітлення, а після цього рухають маховичок до тих пір поки поля не розділяться на дві частини – світлу та темну. Потім визначають кут заломлення.

Кут заломлення олії більшості культур рідко перевищує 1,52 (за виключенням тунгу).

Визначення кута заломлення дає можливість визначати вміст олії в насінні, йодне число, роданове число та жирнокислотний склад олії.

Після визначення кута заломлення заповнюють табл. 2.