51Поняття та ознаки правових заохочень

Відповідно до ст. 143 КЗпП до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовим колективом правилах внутрішнього трудового розпорядку. Згідно з п. 21 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій до працівників застосовуються такі заохочення:

а) оголошення подяки;

б) видача премії;

в) нагородження цінним подарунком;

г) нагородження Почесною грамотою;

д) занесення до Книги пошани, на Дошку пошани.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку можуть бути передбачені також й інші заохочення.

Статути і положення про дисципліну можуть передбачати інші заохочення, які так чи інакше відображають специфіку трудової діяльності працівника або його галузевої приналежності. Так, Дисциплінарний статут митної служби України передбачає заохочення, які забезпечують досягнення цілей позитивного стимулювання, а саме: відзначення працівника за досягнуті успіхи в роботі; стимулювання подальшого покращення службової діяльності; підвищення якості виконуваних завдань; зміцнення службової дисципліни; попередження дисциплінарних проступків.

Визначення підстав застосування заохочень до працівників - це цілком практична проблема із визначення тих хто можуть і повинні розраховувати на позитивне стимулювання своєї поведінки. В цілому виокремлюють 4 основні види правомірної поведінки: соціально-активна; звичайна; конформістська; маргінальна. Із наведеного переліку найбільший інтерес викликає соціально-активна поведінка. Це суспільно корисна поведінка, що ґрунтується на глибокому сприйнятті особистістю ідей і принципів права, послідовному і свідомому дотриманні його вимог. Соціально-активна поведінка спостерігається там, де особистість ставить за мету зміцнити режим законності, попередити правопорушення, що готуються, а це потребує необхідність затрат певних інтелектуально-вольових зусиль. Під час виконання працівником трудової функції соціально-активна правомірна поведінка виявляється у трудовій заслузі працівника, яка є підставою для застосування заохочень або інших заходів правового стимулювання.

До трудової заслуги працівника слід включати два основні юридично-значущі варіанти поведінки: бездоганну роботу та відзнаку.

Відзнака - здійснення працівником таких корисних для роботодавця дій, які значно перевищують загальні повсякденні вимоги відносно виконуваної трудової функції.

Бездоганна робота - тривале добросовісне і точне виконання працівником загальнообов'язкового мінімуму вимог, які пред'являються щодо посади чи виконуваної роботи і відсутність порушень трудової дисципліни.

Таке бачення заохочень та підстав для їх застосування знайшло своє відображення в нормах ст.ст. 12, 13 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Для кращого розуміння підстав застосування заохочень важливо розкрити склад цього правомірного юридичного факту. Трудова заслуга характеризується об'єктивними і суб'єктивними ознаками.

Трудова заслуга працівника спрямована на упорядкування та підтримання на належному рівні відносин, врегульованих нормами трудового права. Іншими словами, об'єктом позитивного впливу трудової заслуги є відносини у процесі спільної праці працівників. Родовим об'єктом трудової заслуги є встановлений правовий порядок спільної трудової діяльності. Трудова заслуга зміцнює і стабілізує нормальний режим діяльності підприємства, установи, організації, його трудового колективу.

Об'єктивну сторону трудової заслуги працівника характеризують такі елементи: правомірні дії, суспільно корисний результат і причинний зв'язок між правомірними діями і суспільно корисним результатом, а також час і місце дії. Ознака правомірності тісно пов'язана з об'єктом та виявляється в діяльності працівника, яка відповідає нормам права і є суспільно корисною.