- •Лабораторне заняття № 4.1. Дослідження методів стискаючого кодування
- •Завдання на лабораторну роботу Дослідження методів стискаючого кодування
- •Порядок виконання роботи
- •5. Дослідження алгоритму кодування в коді Шеннона-Фано
- •6. Дослідження алгоритму кодування в коді Хаффмена
- •Порядок виконання роботи
- •Сформувати вихідні дані для виконання роботи:
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкового коду з перевіркою на парність чи на непарність (контроль по модулю 2).
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкових матричних кодів.
- •Основні відомості з теорії завадостійкого кодування. Завадостійкі коди і їхні основні параметри
- •1 Принцип побудови завадостійких кодів
- •2 Двійкові коди з перевіркою на парність або на непарність (контроль по модулю 2)
- •Двійкові матричні коди
- •1. Сформувати вихідні дані для виконання роботи:
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкового коду Хеммінга.
- •Порядок виконання завдання по дослідженню групового (лишково – Хеммінгового) коду (лхк):
- •Основні відомості з теорії завадостійкого кодування. Коди Хэмминга
- •4. Метод перемежування
- •Лабораторне заняття № 4.4. Дослідження процесів кодування і декодування дискретних повідомлень циклічними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу Дослідження процесів кодування з використанням циклічних кодів
- •Порядок виконання завдання по дослідженню циклічного коду.
- •Лабораторне заняття № 5.1. Дослідження процесів корегування дискретних повідомлень циклічними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Порядок виконання завдання по дослідженню корегуючого циклічного коду
- •Теоретичні відомості із корегуючих циклічних кодів
- •Алгоритми виявлення місця та величини спотворень
- •Лабораторне заняття № 5.3. Дослідження процесів кодування і декодування дискретних повідомлень згортальними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу
- •1. Загальні відомості щодо згортальних кодів
- •Лабораторне заняття № 5.3. Методи захисту від спотворень з використанням передачі зі зворотним зв’язком. Оцінка впливу способів організації обміну в ткм на відносну швидкість та вірність передачі
- •3.1 Аналіз шляхів підвищення відносної швидкості передачі
- •3.2 Визначення вірності передачі даних
- •Залежність вірності передачі (цілісності) інформації в спд від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз
- •1. Завдання на лабораторну роботу “Оцінка часу доставляння повідомлень”
- •Орієнтовні запитання колоквіуму
- •Порядок виконання роботи
- •Оцінка часу доставляння повідомлень для умов попередньої лабораторної роботи, коли:
- •Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз та смп, 3 - спд із взз та пп, 4 - спд із взз та ап
- •2. Оцінка часу затримки повідомлень для умов попереднього завдання лабораторної роботи.
- •Залежність часу затримки доставки інформації від стану каналу: 1 спд із взз та смп, 2 - спд із взз та пп, 3 - спд із взз та ап
- •5. Методичні вказівки по проведенню заняття
- •Основні відомості з теорії. Оцінка впливу способів організації обміну в ткм на час доставляння повідомлень
- •Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз Оч, 3 - спд із взз та пп, 4 - спд із взз та ап
- •Залежність часу затримки інформації від стану каналу: 1 взз із смп, 2 - взз із пп, 3 взз із ап
- •Лабораторне заняття № 5.5. Задачі забезпечення цілісності і доступності інформаційних об'єктів в обчислювальних мережах. Оцінка виграшу від перемежування та від кодування в каналах зв’язку
- •2. Орієнтовні запитання колоквіуму
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.1. Оцінити необхідність застосування та глибину перемежування в каналах зв’язку для наступних варіантів завдань:
- •Методика визначення глибини перемежування
- •Методика визначення виграшу від кодування
Теоретичні відомості із корегуючих циклічних кодів
Властивості циклічних кодів
1. Якщо утворюючий багаточлен містить більш одного члена, то циклічний код виявляє всі одиночні спотворення. При представленні циклічного коду багаточленами одиночна спотворення описується одночленом Е(х) = хі, де і - указує номер спотвореного розряду (0 ≤ і ≤ n - 1). Оскільки одночлен не ділиться на багаточлен без залишку, то спотворення буде виявлена.
2. Циклічний код із утворюючим багаточленом Р(х) = х + 1 виявляє всі непарні спотворення. Використовуючи правила побудови перевірочної матриці для Р(х) = х + 1, одержимо
Н
=
.
При такий перевірочний матраці залишок визначається сумою за модулем 2 всіх елементів прийнятої кодової комбінації (перевірка на парність). Тому всі спотворення на непарній кількості позицій будуть виявлені.
Циклічний код з багаточленом Р(х) дозволяє знайти всі одиночні і дворазові спотворення, якщо число розрядів у кодовій комбінації (n) не більш довжини циклу цього багаточлена (е), тобто n ≤ e. Під довжиною циклу багаточлена розуміють мінімальний показник ступеня двочлена хе + 1, при якому цей двочлен поділяється без залишку на Р(х). Дворазова спотворення описується двочленом виду хi + хj = хj (хi-j + 1). При n ≤ е завжди справедлива нерівність i - j < е. З визначення довжини циклу випливає, що двочлен (хi-j +1) не поділяється без залишку на Р(х). Якщо довжина кодової комбінації більше е, тобто n > е, то всі спотворення, що відображаються багаточленом спотворення Е(х) = G(x)(хl + 1), не будуть виявлені. Тут G(x) - багаточлен будь-якого ступеня. Отже, при вибраному багаточлені Р(х) степеня k і довжині циклу е число інформаційних розрядів у кодовій комбінації повинне дорівнювати m ≤ l – k (тому що n = m + k)
Циклічної код з багаточленом Р(х) ступеня k виявляє 100% групових помилок тривалістю в k розрядів і менш. Будь-яке групове спотворення в k розрядів описується багаточленом ступеня (k – 1). Багаточлен же ступеня (k – 1) на багаточлен ступеня k не поділяється.
З усіх помилок довжиною (k + 1) розрядів не виявляється 1/2(k – 1) частина.
Приклад. Для утворюючого полінома Р(х) = х3 + х + 1 помилку в 4 розряди описують багаточлени
х3
+х2
+х
+ 1,
х3
+х2
+ 1,
Е1(х) = х3 +х + 1, х3 + 1.
Число цих багаточленів дорівнює 2k-1 = 4. Тільки групова спотворення, описувана багаточленом Е1(х) = х3 +х2 + 1, не виявляється. Отже, відносне число невиявлених помилок четвертої кратності дорівнює 1/2k-1 = 1/4.
З усіх помилок довжиною k = 1 розрядів не виявляється 1/2k частина. Подібні спотворення описується багаточленом Е1(х) = хіЕ1 (х), при цьому ступінь Е1(х) дорівнює (k + s) (s = 1, 2, …)...При розподілі такого багаточлена на Р(х) виходить 2k різних залишків, з яких тільки один дорівнює 0 (що свідчить про не виявлення спотворення). У результаті відносне число невиявлених помилок дорівнює 1/2k.
Аналізуючи перераховані властивості циклічного коду, можна побачити, що можливості коду по виправленню помилок цілком визначаються утворюючим багаточленом Р(х). Загальних правил при виборі утворюючого багаточлена не існує, хоча при будь-яких умовах за основу беруться властивості коду. (Таблиці багаточленів, що не приводяться, і довжину їхніх циклів можна знайти в спеціальній літературі, присвяченій завадостійким кодам. Деякі із цих поліномів наведено в табл. 1).
Таблица 1
k-ступінь поліному G(х) |
Породжуючий поліном G(х) |
Запис поліному по mod 2 |
Запис поліному по mod 8 |
n |
m |
Примітка
|
1 |
x+1 |
11 |
3 |
3 |
2 |
Код з перевіркою на парність |
2 |
x 2+ x +1 |
111 |
7 |
3 |
1 |
Код с повторенням |
3
|
x 3+ x 2+1 |
1101 |
13 |
7 |
4 |
Класичний код |
x 3+ x +1 |
1011 |
15 |
7 |
4 |
Код Хеммінга |
|
4 |
x4+ x3+1 |
11001 |
31 |
15 |
11 |
Класичний код |
x4+ x+1 |
10011 |
23 |
15 |
11 |
Код Хеммінга |
|
x4+ x2+ x+1 |
10111 |
27 |
7 |
3 |
Коди Файра- Абрамсона |
|
x4+ x3+ x2+1 |
11101 |
35 |
7 |
3 |
||
5 |
x5+ x2+1 |
100101 |
45 |
31 |
26 |
Класичний код |
x5+ x3+1 |
101001 |
51 |
31 |
26 |
Код Хеммінга |
|
… |
… |
… |
… |
… |
|
|
6 |
x6+ x5+ x4+ + x3+ x2+ x1+1 |
1111111 |
177 |
7 |
1 |
Код с повторенням |
|
... |
... |
... |
|
|
|
