
- •Лабораторне заняття № 4.1. Дослідження методів стискаючого кодування
- •Завдання на лабораторну роботу Дослідження методів стискаючого кодування
- •Порядок виконання роботи
- •5. Дослідження алгоритму кодування в коді Шеннона-Фано
- •6. Дослідження алгоритму кодування в коді Хаффмена
- •Порядок виконання роботи
- •Сформувати вихідні дані для виконання роботи:
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкового коду з перевіркою на парність чи на непарність (контроль по модулю 2).
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкових матричних кодів.
- •Основні відомості з теорії завадостійкого кодування. Завадостійкі коди і їхні основні параметри
- •1 Принцип побудови завадостійких кодів
- •2 Двійкові коди з перевіркою на парність або на непарність (контроль по модулю 2)
- •Двійкові матричні коди
- •1. Сформувати вихідні дані для виконання роботи:
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкового коду Хеммінга.
- •Порядок виконання завдання по дослідженню групового (лишково – Хеммінгового) коду (лхк):
- •Основні відомості з теорії завадостійкого кодування. Коди Хэмминга
- •4. Метод перемежування
- •Лабораторне заняття № 4.4. Дослідження процесів кодування і декодування дискретних повідомлень циклічними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу Дослідження процесів кодування з використанням циклічних кодів
- •Порядок виконання завдання по дослідженню циклічного коду.
- •Лабораторне заняття № 5.1. Дослідження процесів корегування дискретних повідомлень циклічними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Порядок виконання завдання по дослідженню корегуючого циклічного коду
- •Теоретичні відомості із корегуючих циклічних кодів
- •Алгоритми виявлення місця та величини спотворень
- •Лабораторне заняття № 5.3. Дослідження процесів кодування і декодування дискретних повідомлень згортальними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу
- •1. Загальні відомості щодо згортальних кодів
- •Лабораторне заняття № 5.3. Методи захисту від спотворень з використанням передачі зі зворотним зв’язком. Оцінка впливу способів організації обміну в ткм на відносну швидкість та вірність передачі
- •3.1 Аналіз шляхів підвищення відносної швидкості передачі
- •3.2 Визначення вірності передачі даних
- •Залежність вірності передачі (цілісності) інформації в спд від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз
- •1. Завдання на лабораторну роботу “Оцінка часу доставляння повідомлень”
- •Орієнтовні запитання колоквіуму
- •Порядок виконання роботи
- •Оцінка часу доставляння повідомлень для умов попередньої лабораторної роботи, коли:
- •Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз та смп, 3 - спд із взз та пп, 4 - спд із взз та ап
- •2. Оцінка часу затримки повідомлень для умов попереднього завдання лабораторної роботи.
- •Залежність часу затримки доставки інформації від стану каналу: 1 спд із взз та смп, 2 - спд із взз та пп, 3 - спд із взз та ап
- •5. Методичні вказівки по проведенню заняття
- •Основні відомості з теорії. Оцінка впливу способів організації обміну в ткм на час доставляння повідомлень
- •Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз Оч, 3 - спд із взз та пп, 4 - спд із взз та ап
- •Залежність часу затримки інформації від стану каналу: 1 взз із смп, 2 - взз із пп, 3 взз із ап
- •Лабораторне заняття № 5.5. Задачі забезпечення цілісності і доступності інформаційних об'єктів в обчислювальних мережах. Оцінка виграшу від перемежування та від кодування в каналах зв’язку
- •2. Орієнтовні запитання колоквіуму
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.1. Оцінити необхідність застосування та глибину перемежування в каналах зв’язку для наступних варіантів завдань:
- •Методика визначення глибини перемежування
- •Методика визначення виграшу від кодування
1. Сформувати вихідні дані для виконання роботи:
Текст повідомлення, призначеного для передачі кодом Хеммінга. В якості тексту повідомлення записати у двійково — десятковому коді наступні дані:
Чотирьохзначний код Вашої групи;
Двохзначний номер свого прізвища за журнальним списком;
Дату, місяць та рік свого народження.
При цьому на усіх позиціях визначених даних використовувати двозначні двійково — десяткові коди. При потребі (в коді номеру групи або в разі, якщо, наприклад, номер прізвища за журнальним списком має одну цифру) слід на першу позицію двійково — десяткового коду записувати код нуля.
Порядок виконання завдання по дослідженню двійкового коду Хеммінга.
Представити вихідні дані по п.1 у вигляді двійкового коду.
Визначити довжину інформаційної m і довжину перевірочної k послідовності коду.
Побудувати породжуючу та перевірочну матриці коду.
Сформувати системи перевірочних і синдромних рівнянь.
Сформувати кодове слово досліджуваного коду, ввести одиночну помилку і показати її виправлення шляхом обчислення синдрому.
Показати на прикладах, що код не гарантує виявлення та виправлення помилок кратності більш ніж одна.
Порядок виконання завдання по дослідженню групового (лишково – Хеммінгового) коду (лхк):
4.1. Представити вихідні дані загальною довжиною по п. 1.1 та 1.2 у вигляді групового коду з двійковою довжиною символів 2 біта.
4.2. Виконати пункти 2.2 – 2.6 для отриманого групового коду. Під час виконання п. 2.5 – 2.6 вводити:
4.2.1. Помилку в одному біті одного із символів;
4.2.2. Помилку у двох бітах одного із символів;
4.2.3. Спотворення в одному біті кожного із символів, що спотворюються;
4.2.4. Помилку у двох бітах кожного із символів, що спотворюються.
Порядок виконання завдання по дослідженню коду Хеммінга при використанні перемежування символів, ймовірності спотворення символу Рпом = 5·10−2, а також загальній довжині повідомлення по п. 1.1 та 1.2 .
5.1. Для умов пакетних помилок визначити потрібну глибину перемежування;
5.2. Визначити довжину (кількість символів) базових кодових слів (БКС):
5.2.1. При використанні по відношенню до БКС двійкового коду Хеммінга;
5.2.2. При використанні по відношенню до БКС групового коду Хеммінга (ЛХК);
5.2.3. Записати базові кодові слова та здійснити їх кодування з використанням двійкового коду Хеммінга та ЛХК;
5.2.4. Показати на прикладах, що код гарантує виявлення та виправлення усіх помилок для заданих умов.
Зміст звіту
Найменування і ціль роботи.
Вихідні дані для виконання роботи.
Результати виконання роботи з п.п. 1, 2, 3, 4.
Висновки з оцінкою коригувальних властивостей коду Хеммінга.
Основні відомості з теорії завадостійкого кодування. Коди Хэмминга
Кодом Хэмминга називається (n, k)-код, перевірочна матриця якого має r = n-k рядків і 2r-1 стовпців, причому стовпцями є всі різні ненульові послідовності.
Приклад. Для (7,4)-коду Хэмминга
чи
Перевірочна матриця будь-якого коду Хэмминга завжди містить мінімум три лінійно залежних стовпці, тому кодове відстань коду дорівнює трьом.
Якщо стовпці перевірочної матриці представляють упорядкований запис десяткових чисел, тобто 1,2,3... у двоичной формі, то обчислений синдром
однозначно вказує на номер позиції перекрученого символу.
Приклад. Для (7,4)-коду Хэмминга перевірочна матриця в упорядкованому виді має вид
Нехай
передане кодове слово
,а
прийняте слово -
.
Синдром, що відповідає прийнятому слову буде дорівнює
Обчислений синдром указує на помилку в п'ятої позиції.
Перевірочна матриця в упорядкованому виді представляє сукупність перевірочних рівнянь, у яких перевірочні символи займають позиції з номерами 2i (i=0,1,2...).
Для (7,4)-коду Хэмминга перевірочними рівняннями будуть
де:
- перевірочні символи.
Елементи синдрому визначаються з виражень
Коригувальна здатність коду Хэмминга може бути збільшена введенням додаткової перевірки на парність. У цьому випадку перевірочна матриця для розглянутого (7,4)-коду буде мати вид
а кодова відстань коду d0=4.
Перевірочні рівняння використовуються для побудови кодера, а синдромные - декодера коду Хэмминга.