
- •Лабораторне заняття № 4.1. Дослідження методів стискаючого кодування
- •Завдання на лабораторну роботу Дослідження методів стискаючого кодування
- •Порядок виконання роботи
- •5. Дослідження алгоритму кодування в коді Шеннона-Фано
- •6. Дослідження алгоритму кодування в коді Хаффмена
- •Порядок виконання роботи
- •Сформувати вихідні дані для виконання роботи:
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкового коду з перевіркою на парність чи на непарність (контроль по модулю 2).
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкових матричних кодів.
- •Основні відомості з теорії завадостійкого кодування. Завадостійкі коди і їхні основні параметри
- •1 Принцип побудови завадостійких кодів
- •2 Двійкові коди з перевіркою на парність або на непарність (контроль по модулю 2)
- •Двійкові матричні коди
- •1. Сформувати вихідні дані для виконання роботи:
- •Порядок виконання завдання по дослідженню двійкового коду Хеммінга.
- •Порядок виконання завдання по дослідженню групового (лишково – Хеммінгового) коду (лхк):
- •Основні відомості з теорії завадостійкого кодування. Коди Хэмминга
- •4. Метод перемежування
- •Лабораторне заняття № 4.4. Дослідження процесів кодування і декодування дискретних повідомлень циклічними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу Дослідження процесів кодування з використанням циклічних кодів
- •Порядок виконання завдання по дослідженню циклічного коду.
- •Лабораторне заняття № 5.1. Дослідження процесів корегування дискретних повідомлень циклічними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Порядок виконання завдання по дослідженню корегуючого циклічного коду
- •Теоретичні відомості із корегуючих циклічних кодів
- •Алгоритми виявлення місця та величини спотворень
- •Лабораторне заняття № 5.3. Дослідження процесів кодування і декодування дискретних повідомлень згортальними кодами
- •Завдання на лабораторну роботу
- •1. Загальні відомості щодо згортальних кодів
- •Лабораторне заняття № 5.3. Методи захисту від спотворень з використанням передачі зі зворотним зв’язком. Оцінка впливу способів організації обміну в ткм на відносну швидкість та вірність передачі
- •3.1 Аналіз шляхів підвищення відносної швидкості передачі
- •3.2 Визначення вірності передачі даних
- •Залежність вірності передачі (цілісності) інформації в спд від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз
- •1. Завдання на лабораторну роботу “Оцінка часу доставляння повідомлень”
- •Орієнтовні запитання колоквіуму
- •Порядок виконання роботи
- •Оцінка часу доставляння повідомлень для умов попередньої лабораторної роботи, коли:
- •Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз та смп, 3 - спд із взз та пп, 4 - спд із взз та ап
- •2. Оцінка часу затримки повідомлень для умов попереднього завдання лабораторної роботи.
- •Залежність часу затримки доставки інформації від стану каналу: 1 спд із взз та смп, 2 - спд із взз та пп, 3 - спд із взз та ап
- •5. Методичні вказівки по проведенню заняття
- •Основні відомості з теорії. Оцінка впливу способів організації обміну в ткм на час доставляння повідомлень
- •Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 спд із коригуючим кодом, 2 спд із взз Оч, 3 - спд із взз та пп, 4 - спд із взз та ап
- •Залежність часу затримки інформації від стану каналу: 1 взз із смп, 2 - взз із пп, 3 взз із ап
- •Лабораторне заняття № 5.5. Задачі забезпечення цілісності і доступності інформаційних об'єктів в обчислювальних мережах. Оцінка виграшу від перемежування та від кодування в каналах зв’язку
- •2. Орієнтовні запитання колоквіуму
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.1. Оцінити необхідність застосування та глибину перемежування в каналах зв’язку для наступних варіантів завдань:
- •Методика визначення глибини перемежування
- •Методика визначення виграшу від кодування
Методика визначення виграшу від кодування
Звичайно якість передачі цифрової інформації по каналам зв’язку визначається ймовірністю спотворення символу через ймовірність спотворень двійкових символів (біт) Рсп , яка, як уже згадувалось, є наслідком природних впливів в каналах ТКМ із-за зменшення співвідношення енергетик сигнал/ шум (сигнал/ завада) в місці (точці приймання) сигналу. Це співвідношення визначає вірність інформації, визначену, наприклад, через ймовірність спотворень двійкових символів (біт) Рсп чи через цілісність (вірність) інформації Рп. Нагадаємо, що Рсп = Рп/n, де n розрядність повідомлення. Відтак, для підвищення цілісності (вірності) інформації необхідно підвищувати співвідношення сигнал/шум (сигнал/завада) шляхом підвищення потужності переданих сигналів або зниження рівня шумів (завад) в каналах зв’язку.
Використання завадостійкого кодування дозволяє досягнути тих же цілей підвищення цілісності інформації, не змінюючи співвідношення сигнал/шум (сигнал/завада) в місці (точці приймання) сигналу. Другими словами використання завадостійкого кодування дозволяє досягнути енергетичного виграшу в телекомунікаційних системах.
Відомо, що якість завадостійкого кодування можна оцінювати при цьому асимптотичним виграшем, який залежить від відносної швидкості коду R і здатності коду щодо виявлення спотворень, яка визначається величиною t – кратністю спотворень. Наприклад, для найбільш розповсюдженого випадку фазової модуляції при достатньо великих співвідношеннях сигнал/завада (не менш 3) ймовірність спотворень двійкових символів (біт)
Рсп ≈ K {Q[2Rh2]1/2}t+1, (4)
де: К ≈ 1, h2 = Ес/Еп = Рс/Рп – співвідношення сигнал/завада в точці приймання, Ес (Еп) енергія сигналу (завади), Ес = τсРс, τс тривалість сигналу, Рс (Рп) потужність сигналу (завади),
Q[α]
= 1/[(2π)1/2]
exp
(
x2/2)
dx.
При передачі без кодування (R = 1, t = 0)
Р/ош ≈ {Q[2(h/)2]1/2} (5)
З врахуванням того, що при достатньо великих співвідношеннях сигнал/завада Q[α] ≈ exp ( α2/2) із (4) і (5) можна найти зміну енергії сигналу, необхідну для досягнення однієї і тієї ж ймовірності спотворення:
K {Q[2Rh2]1/2}t+1 = {Q[2(h/)2]1/2},
Звідкіля після логарифмування отримаємо
g = (h/)2 / h2 = R(t+1).
Таким чином, асимптотичний виграш від кодування дорівнює g або в децибелах
G = 10 lg R(t+1).