1. Завдання на лабораторну роботу “Оцінка часу доставляння повідомлень”

Оголосити тему, ціль та план проведення заняття. Зробити зв’язок між ціллю заняття та матеріалом, який вивчався попередньо.

Перевірити готовність групи та окремих студентів до заняття шляхом проведення колоквіуму.

Орієнтовні запитання колоквіуму

5. Методи захисту від спотворень з використанням передачі зі зворотним зв’язком.

6. Суть та особливості стартстопного метод передачі.

7. Суть та особливості методу послідовної передачі (ВЗЗ − ПП).

8. Оцінка складових часу доставляння повідомлень.

9. Оцінка складових часу затримки повідомлень.

10. Які змінні і як у виразах для оцінки часу доставляння та затримки повідомлень відображають їх залежність від стану завадової обстановки в каналах зв’язку.

Порядок виконання роботи

6. Оцінка часу доставляння повідомлень для умов попередньої лабораторної роботи, коли:

Е_инф = 4 Мбіта − обсяг переданої інформації;

n = 4096 біт − довжина одного кадру (пакету);

кількість надлишкових символів в кадрі (пакеті) прийняти такою, що дорівнює 32 біти для ВЗЗ (наприклад, 16 службових бітів та 16 − бітова CRC) та 64 біти для ЗКК;

В = 9600 біт/с – технічна швидкість передачі (пропускна здатність) каналу зв’язку;

потрібна відстань до абонента  довжина лінії передачі сигналу дорівнює Д = 600/N км, де N − номер Вашого прізвища за журнальним списком;

лінія зв’язку дротова із швидкістю розповсюдження сигналу в цьому фізичному середовищі V_c = 2∙10⁸ м/с;

імовірність спотворення двійкового символу Р_пом = N_гр∙10⁻⁴, де N_гр − номер Вашої учбової групи;

час, необхідний для формування і видачі сигналів V або W ∆t_п = 100 мс, незалежно від способу організації передавання;

час, необхідний для декодування (пошуку наявності спотворення) прийнятого кадру t_q = 200 мс, незалежно від способу організації передавання;

час, необхідний для приймання і аналізу сигналів V або W t_ас = 100 мс, незалежно від способу організації передавання.

А. Для отриманих в попередній лабораторній роботі умов та значень відносної швидкості передачі визначити абсолютну швидкість інформаційного обміну  В_а можна розраховувати як

В_а = В· R_в,

тобто:

1. При використанні ЗКК

В_аЗКК = В· m_k/n;

2. При використанні ВЗЗ з очікуванням

В_аоч = В·(m/n)∙(1 – (λ/t_к)∙(t_к + t_оч)²);

3. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

В_апп = В·(m/n)∙(1  λ∙(t_к + t_оч));

4. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

В_аап В·(m/n)∙(1  λ∙t_к).

Б. Визначити час доставляння повідомлень для уже розглянутих способів організації передачі як

Т_д = n/В_а,

тобто:

1. При використанні ЗКК

Т_дЗКК = n²/{В·m_k};

2. При використанні ВЗЗ з очікуванням

Т_доч = n²/{В·m∙(1 – (λ/t_к)∙(t_к + t_оч)²)};

3. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

Т_дпп = n²/{В·m∙(1  λ∙(t_к + t_оч))};

4. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

Т_дап n²/{В·m∙(1  λ∙t_к)}.

В. Побудувати графіки часу доставки інформації від стану каналу для кожного із способів організації обміну інформацією від стану каналу, приклад яких надано на рис. 1.

Увага! На усіх вісях графіків надати цифрові значення, а не лише їх буквені позначення.

1. Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1  спд із коригуючим кодом, 2  спд із взз та смп, 3 - спд із взз та пп, 4 - спд із взз та ап

2. Оцінка часу затримки повідомлень для умов попереднього завдання лабораторної роботи.

А. Час доставки інформації при використанні способу організації обміну із використанням ЗКК не залежить від інтенсивності впливів (звичайно, в інтервалі 0 λ λ_г), тобто ΔТ_дЗКК = 0.

Б. Для способів організації обміну із використанням ВЗЗ визначити час затримки у вигляді:

1. При використанні ВЗЗ з очікуванням

ΔТ_доч = n²/{В·m∙(1 – (λ/t_к)∙(t_к + t_оч)²)} − n²/(В·m) = a/(1-a), (2)

де а = (λ/t_к)∙(t_к + t_оч)²);

2. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

ΔТ_дпп = n²/{В·m∙(1  λ∙(t_к + t_оч))} − n²/(В·m) = {n²/(В·m)}·b/(1-b), (3)

де b = λ∙(t_к + t_оч);

3. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

ΔТ_дап n²/{В·m∙(1  λ∙t_к)} − n²/(В·m) = {n²/(В·m)}·(λ∙t_к)/((1  λ∙t_к). (4)

В. Побудувати графіки часу затримки інформації від стану каналу для кожного із способів організації обміну інформацією від стану каналу, приклад яких надано на рис. 2.

Увага! На усіх вісях графіків надати цифрові значення, а не лише їх буквені позначення.