ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ГОЛОВНЕ ПРО ФОРМУЛИ ТА ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУЛИ. 4
1. 1. Формули як база для проведення обчислень в Excel 4
1. 2. Функції у формулах 5
1. 3. Посилання у формулах 8
1. 4. Константи у формулах 10 ……………………………………………….9
1. 5. Оператори у формулах 10 ……………………...……………………..9
РОЗДІЛ 2. РОБОТА З ФОРМУЛАМИ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОМИЛКИ. 13
2. 1. Введення та редагування формул 13
2. 2. Копіювання та переміщення формул 15
2. 3. Повідомлення про помилки 17
РОЗДІЛ 3. ФОРМУЛИ МАСИВУ. ПЕРЕГЛЯД ТА ОБЧИСЛЕННЯ ФОРМУЛ 20
3. 1. Робота з масивами даних 20
3. 2. Перегляд таблиці у формульному режимі 22
3. 3. Налаштування Excel на виконання обчислень 23
ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26
ВСТУП
Найбільш поширеним та популярним табличним процесором сьогодні є MS Excel (Microsoft Corporation). Він ввібрав в себе більшість функцій всіх існуючих електронних таблиць та в найближчому майбутньому скоріш за все не зазнає корінних змін, окрім подальшого розширення та вдосконалення.
В основі MS Excel лежить обчислювальний модуль, який відповідає за обробку чисел у таблицях. У вікні програми користувач бачить робоче поле, так званий “робочий лист”. Декілька листів об'єднані в “робочу книгу”, яка фізично є файлом. Робоче поле організовано у вигляді таблиці із 65536 рядками і 256 стовпцями. Рядки пронумеровані, а стовпці позначені літерами та сполученнями літер. На перехресті стовпців і рядків знаходяться комірки. Кожна з них має власну адресу на листі. Користувач вводить дані в різному форматі (текстовому, числовому та ін.) в комірки, після чого виконує над ними необхідні маніпуляції. На основі введених даних проводяться обчислення.
Excel пропонує багатий набір обчислювальних засобів, що будуть корисні для розв’язання найрізноманітніших задач. В Microsoft Excel можна використовувати як вбудовані в Excel формули і функції, так і створювати свої власні. За допомогою цієї програми реально легко упоратись з фінансовими, інженерними, статистичними та й з іншими розрахунками будь-якої складності.
В Microsoft Excel| наявний|з'явл могутній апарат формул. Будь-яка обробка даних в Excel| здійснюється за допомогою цього апарату. За допомогою формул можна складати, множити|множити|, ділити числа, взнавати корінь квадратний, обчислювати|обчисляти| синуси і косинуси, логарифми і експоненти. Окрім часто обчислювальних дій з|із| окремими числами, в Excel можна обробляти окремі рядки або стовпці таблиці, а також цілі блоки комірок|чарунок|. Зокрема, визначати|находити| середнє арифметичне, максимальне і мінімальне значення, середньоквадратичне відхилення, найбільш вірогідне значення, довірчий інтервал, тощо.
РОЗДІЛ 1. ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУЛ.
1. 1. Формули як база для проведення обчислень в Excel
У комірки робочих таблиць можна вводити не лише дані, але й різноманітні формули, які використовуються для проведення обчислень з використанням даних, що зберігаються в інших комірках. Причому як аргументи у формулах можна використовувати як адреси комірок, в яких знаходяться потрібні числові значення, так і числа, тобто константи, введені безпосередньо в формулу. Адреси комірок у формулі виступають у ролі змінних.
Отже, формула може складатися зі змінних, констант, функцій та знаків математичних та логічних операцій. Порядок обчислень визначається звичайними математичними законами. Формулу можна вводити як безпосередньо в активну комірку, так і в рядок набору формул (при цьому формула буде записуватись також в активну комірку). Перевага введення формули в рядок набору формул полягає в тому, що її можна без перешкод редагувати безпосередньо при введенні.
Формулою вважається будь-яка інформація в комірці, яка починається зі знаку рівності “=” і записана за певними правилами. Щоб програма Excel могла відрізнити формулу від тексту. Після знака рівності в комірку записується математичне вираження, що містить аргументи, арифметичні операції і функції. У якості аргументів у формулі звичайно використовуються числа й адреси комірок. Для позначення арифметичних операцій можуть використовуватися наступні символи: + (додавання); - (вирахування); * (множення); / (розподіл).
Формула може містити посилання на комірки, що розташовані на іншому робочому листі чи навіть у таблиці іншого файлу. Один раз введена формула може бути в будь-який час модифікована. Вбудований Менеджер формул допомагає користувачу знайти помилку чи неправильне посилання у великій таблиці. Крім цього, програма Excel дозволяє працювати зі складними формулами, що містять кілька операцій. Отже, якщо введення інформації в комірку розпочати зі знаку “=”, то Excel це буде сприймати як формулу і автоматично відбуватиметься перевірка правильності її введення. Для того щоб вміст комірки використовувався у формулі, у ній повинно знаходитись посилання на неї, тобто необхідно, щоб у формулі знаходилась адреса комірки. У ролі адреси комірки може виступати ім'я комірки.
Результатом виконання формули є деяке нове значення, що міститься у комірці, де знаходиться формула.
2. Функції у формулах
Excel містить обширний список стандартних функцій, покликаних полегшити виконання простих і складних обчислень. Наприклад, функція ДОХІД використовується для обчислення доходу по облігаціях, який складає періодичні процентні виплати. Всі функції мають однаковий формат запису, який включає ім'я функції і перелік аргументів. Аргументи розташовуються в послідовності, визначуваній синтаксисом функції, і розділяються комою. Запис функції починається з вказівки її імені, потім слідує дужка, що відкривається, аргументи і закриваюча дужка. Функція може не мати аргументів. Вона може вводитися у комірку аркуша як частина формули. Функція дозволяє виконати обчислення на листах книги і на листах макросів. Функції, що є аргументом іншої функції, називаються вкладеними. У формулах Excel можна використовувати до семи рівнів вкладення функцій. При неправильному записі формули на екрані може з'явитися повідомлення про циклічне заслання. Імена функцій можна набирати рядковими буквами. Вони будуть перетворені в прописні після натиснення клавіші Enter.
Всі функції Excel покликані полегшити роботу при обчисленнях в електронних таблицях. Найпростішим прикладом виконання розрахунків є операція додавання. Скористаємося цією операцією для демонстрації переваг функцій. Не використовуючи систему функцій, потрібно вводити у формулу адресу кожної комірки окремо, додаючи до них знак плюс або мінус. У результаті формула виглядатиме так: =B1+B2+B3+C4+C5+D2.
Помітно, що на написання такої формули було затрачено багато часу, тому здається, що простіше цю формулу було б обчислити вручну. Щоб швидко і легко підрахувати суму в Excel, необхідно усього лише задіяти функцію суми, натиснувши кнопку з зображенням знака суми, або з Майстра функцій можна й вручну вдрукувати ім'я функції після знака рівності. Після імені функцій треба відкрити дужку, ввести адреси областей і закрити дужку. У результаті формула виглядатиме так: =SUM(B1:B3;C4:C5;D2).
Програма Excel пропонує більш як 400 заздалегідь вбудованих формул, що називаються функціями.
Всі функції розділені по категоріях:
Математичні
Статистичні
Логічні
Фінансові
Перевірка
Дати і часу
Текстові
Умонтований Майстер функцій допомагає на всіх етапах роботи з формулами правильно застосовувати функції. Він дозволяє побудувати й обчислити більшість функцій за два кроки.
В Excel є упорядкований за алфавітом повний список усіх функцій, у котрому можна легко знайти функцію, якщо відомо її ім'я, у противному випадку варто робити пошук по категоріях.
Багато функцій різняться дуже незначно, тому при пошуку по категоріях корисно скористатися стислими описами функцій, що пропонує Майстер функцій. Майстер функцій робить допомогу у заданні будь-яких типів аргументів.
Вводити функцію у формулу можна різними способами:
Виділити комірку викликати команду “Вставка/Функція”.
Натиснути кнопку “вставка” на панелі інструментів “Стандартна”.
Натиснути кнопку “змінити формулу” в рядку формул.
Для обчислень деяких проміжних значень чи перевірки правильності обчислень не обов'язково створювати додаткові формули чи застосовувати калькулятор. Для цього існує функція автообчислень, яка дозволяє виконувати операції, описані в таблиці. Для цього використовують кнопку автосума, яка має випадаюче меню:
Мал. 1. 1. Меню Автосума
Команда |
Призначення |
Сума |
Визначає суму всіх числових значень з комірок виділеного діапазону |
Максимум |
Визначає максимальне значення в комірках виділеного діапазону |
Мінімум |
Визначає мінімальне значення в комірках виділеного діапазону |
Кількість чисел |
Підраховує кількість числових значень у зазначеному діапазоні |
Кількість значений
|
Підраховує кількість непорожніх комірок у зазначеному діапазоні |
Среднее |
Обчислює середнє арифметичне всіх числових значень виділеного діапазону |
Нет |
Відміняє режим автообчислень |
Табл. 1. 1. Призначення команд меню автосума.