- •1 Основи якісного хімічного аналізу
- •1.1 Класифікація методів якісного аналізу
- •1.2 Методи проведення та вимоги до реакцій в якісному хімічному аналізі
- •1.3 Хімічні реактиви
- •1.4 Обладнання і техніка виконання якісного аналізу
- •1.5 Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •2 Класифікація катіонів на аналітичні групи якісні реакції катіонів і-ііі аналітичних груп
- •2.1 Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •2.2 Якісні реакції на катіони першої аналітичної групи
- •5. Реакція з цинк уранілацетатом Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •7. Реакція з натрій гексанітрокобальтатом(ііі) Na3[Co(no2)6].
- •2.4 Якісні реакції на катіони іі аналітичної групи
- •10. Реакція з hCl і розчинними хлоридами.
- •2.6 Якісні реакції на катіони ііі аналітичної групи
- •24. Реакція з сульфатною кислотою та розчинними сульфатами.
- •25. Реакція з натрій гідрогенфосфатом (Na2hpo4) та амоній карбонатом (nh4)2со3.
- •27. Реакція з сульфатною кислотою та розчинними сульфатами.
- •28. Реакція з гіпсовою водою (насичений розчин CaSo4).
- •30. Реакція з калій хроматом.
- •33. Реакція з калій хроматом k2CrO4 або дихроматом k2Cr2o7.
- •2.8 Систематичний хід аналізу суміші катіонів і ііі аналітичних груп
- •3 Якісні реакції катіонів іv-vі аналітичних груп
- •3.1 Якісні реакції катіонів іv аналітичної групи
- •Реакції Станума (IV) іонів
- •53. Реакція з купфероном c6h5n(no)onh4.
- •Реакції As(III) та As(V)
- •3.2 Систематичний аналіз суміші катіонів IV аналітичної групи
- •3.3 Якісні реакції на катіони V аналітичної групи
- •56. Реакція з калій гексаціанофератом(ііі) k3[Fe(cn)6].
- •59. Реакція з калій гексаціанофератом(іі) k4[Fe(cn)6].
- •60. Реакція з тіоціанатом nh4scn (kscn).
- •64. Реакція з сильним окисником PbO2 або Pb3o4.
- •65. Реакція з сильним окисником (nh4)2s2o8.
- •3.5 Якісні реакції на катіони VI аналітичної групи
- •3.7 Систематичний хід аналізу суміші катіонів IV-VI аналітичних груп
- •3.8 Систематичний аналіз суміші катіонів шести аналітичних груп
- •4. Класифікація аніонів на аналітичні групи якісні реакції аніонів і-ііі аналітичних груп
- •4.1 Класифікація аніонів на аналітичні групи
- •4.2 Якісні реакції аніонів і аналітичної групи
- •Виявлення so42–-іонів
- •Реакції сульфіт-іонів so32–
- •Виявлення со32–-іонів
- •Виявлення po43–-іонів
- •Реакції оксалат-іонів с2o42–
- •Виявлення CrO42–-іонів
- •4.3 Якісні реакції аніонів іі аналітичної групи
- •Виявлення Cl–-іонів
- •Виявлення Br–-іонів
- •Виявлення і–-іонів
- •Виявлення s2–-іонів
- •4.4 Якісні реакції аніонів ііі аналітичної групи
- •Виявлення no3–-іонів
- •Виявлення no2–-іонів
- •Виявлення МпО4–-іонів
- •Виявлення сн3соо–-іонів
- •4.5 Систематичний аналіз суміші аніонів і ііі аналітичних груп
- •5 Підготовка проби до аналізу та систематичний аналіз речовини
- •5.1 Відбір проби для аналізу
- •5.2 Систематичний аналіз невідомої речовини
- •6 Основи кількісного аналізу
- •6.1 Класифікація методів кількісного аналізу
- •6.2 Сутність гравіметричного методу та сфери його застосування
- •6.3 Посуд і обладнання для гравіметричного аналізу
- •6.4 Важливі операції гравіметричного аналізу
- •6.5 Обчислення у гравіметрії
- •0,5025 Г становить 100 %
- •233,43 Г (BaSo4) – 136,15 г/моль (СaSo4)
- •6.6 Типи похибок. Визначення величини випадкової похибки
- •Визначення величини випадкової похибки
- •6.7 Приклади гравіметричних визначень Визначення кристалізаційної води в кристалогідраті ВаС12 2н2о
- •Визначення вологості хліба
- •Визначення сульфатів у вигляді барій сульфату
- •7 Титриметричний аналіз
- •7.1 Посуд для об’ємного аналізу
- •7.2 Приготування робочих розчинів
- •7.3 Розрахунки в титриметрії
- •7.4 Точка еквівалентості
- •7.5 Встановлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •8 Метод нейтралізації або кислотно-основного титрування
- •8.1 Сутність методу кислотно-основного титрування
- •8.2 Робочі розчини та індикатори кислотно-основного титрування
- •8.3 Криві кислотно-основного титрування
- •Титрування слабкої кислоти лугом
- •0,1Н розчином лугу
- •8.4 Приклади застосування методу нейтралізації Визначення концентрації хлоридної кислоти за допомогою бури
- •Визначення вмісту натрій гідрогенкарбонату в питній соді
- •Визначення усувної твердості води
- •Визначення кислотності хліба
- •Визначення кислотності молока
- •9 Редоксиметрія – окисно-відновний метод об’ємного кількісного аналізу План
- •9.1 Застосування реакцій окиснення-відновлення у кількісному аналізі. Індикатори редоксиметрії
- •Основні типи індикаторів оксидиметрії
- •9.2 Перманганатометрія
- •Робочі і стандартні розчини перманганатометрії
- •Застосування перманганатометрії в аналізі сировини та матеріалів Визначення феруму (іі) методом перманганатометрії
- •Визначення дигідроген пероксиду методом перманганатометрії
- •Визначення нітритів
- •9.3 Йодометрія і сфери її застосування
- •Індикатори методу йодометрії. Робочі та стандартні розчини
- •Йодометричний аналіз сировини та матеріалів Йодометричне визначення міді
- •10 Комплексонометрія
- •10.1 Теоретичні основи комплексонометрії
- •10.2 Індикатори комплексонометрії
- •10.3 Аналіз магнію і лужноземельних металів у розчині
- •Визначення загальної твердості води
- •11 Інструментальні методи аналізу План
- •11.1 Електрохімічні методи аналізу
- •11.2 Оптичні методи аналізу
- •11.3 Хроматографічні методи аналізу
- •Поділ і виявлення катіонів III аналітичної групи способом осадової хроматографії
2.6 Якісні реакції на катіони ііі аналітичної групи
Третя аналітична група включає Ca2+, Ba2+ та Sr2+-йони. Груповий реактив – сульфатна (сірчана) кислота, осаджує катіони цієї групи у вигляді сульфатів: CaSO4, BaSO4, SrSO4.
Більшість сполук катіонів ІІІ аналітичної групи незабарвлені (забарвлені: хромати, дихромати, манганати, перманганати і гексанітрокобальтати(ІІІ)), малорозчинні у воді (сульфати, карбонати, фосфати), відносно стійкі до окисників і відновників. Сульфати катіонів ІІІ групи не розчинні у кислотах та лугах.
Реакції Ca2+-іонів
22. Реакція з амоній оксалатом (NH4)2C2O4. Амоній оксалат утворює з йонами Ca2+ білий кристалічний осад кальцій оксалату:
Ca2+ + C2O42– CaC2O4
Реакцію проводять при рН=6-6,5. Осад CaC2O4 нерозчинний в оцтовій кислоті (на відміну від оксалатів барію і стронцію) і у розчині амоніаку, розчиняється у сильних мінеральних кислотах.
Заважають проведенню реакції Sr2+, Ba2+-йони, які попередньо необхідно вилучити.
Виконання реакції. До 3-5 крапель розчину солі Ca2+ додайте стільки ж крапель розчину амоній оксалату. Випадає білий кристалічний осад, досліджують його розчинність у хлоридній, нітратній, а також ацетатній кислотах.
23. Реакція з калій гексаціанофератом(ІІ).
Калій гексаціаноферат(ІІ), К4[Fe(CN)6] при наявності NH3 і NH4Cl утворює з йонами Ca2+ білий осад:
Ca2+ + 2NH4+ + [Fe(CN)6]4– Ca(NH4)2[Fe(CN)6]
Реакцію проводять при кип’ятінні. Чутливість реакції 25 мкг. Заважають катіони d-елементів, які осаджуються реактивом.
Реакція дає можливість виявити йони Ca2+ у присутності Sr2+-іонів.
Виконання реакції. До 3-5 краплин розчину солі Кальцію добавляють таку саму кількість розчину NH4Cl, концентрованого розчину амоніаку до сильного запаху і 5-7 краплин насиченого розчину К4[Fe(CN)6]. Суміш нагрівають до кипіння. При цьому випадає білий кристалічний осад Ca(NH4)2[Fe(CN)6], який не розчиняється в оцтовій кислоті. Йони Вa2+ при значній концентрації можуть утворити аналогічний осад, тому йони Барію попередньо необхідно відокремити.
24. Реакція з сульфатною кислотою та розчинними сульфатами.
Сульфат-іони SO42– осаджують йони Ca2+ з концентрованих розчинів солей Кальцію, утворюючи білий осад CaSO4, малорозчинний у воді і нерозчинний у кислотах і лугах:
Ca2+ + SO42– CaSO4
Повноту осадження збільшують, додаючи до суміші рівну кількість етилового спирту.
На відміну від йонів Sr2+ та Ba2+, гіпсова вода (насичений розчин CaSO4) з розчинами солей кальцію осаду не утворює.
25. Реакція з натрій гідрогенфосфатом (Na2hpo4) та амоній карбонатом (nh4)2со3.
Ca2+-йони можна виявити реакцією з Na2HPO4 (утворюється білий осад кальцій гідрогенфосфату, СаНРО4), реакцією з (NH4)2СО3 (утворюється білий осад СаСО3). В обох випадках осади, що утворилися розчиняються в мінеральних кислотах та ацетатній кислоті.
26. Забарвлення полум’я. Леткі солі кальцію забарвлюють безбарвне полум’я пальника у цегляно-червоний колір.
Виконання реакції. Чисту платинову дротину змочують досліджуваним розчином і вносять в безбарвне полум’я, в присутності Кальцію полум’я забарвлюється у цегляно-червоний колір. Цьому випробуванню заважають йони Стронцію, бо забарвлюють полум’я у карміново-червоний колір.
Реакції Sr2+-іонів