Йодометричний аналіз сировини та матеріалів Йодометричне визначення міді

Йодометричне визначення міді дуже точне. Цей метод застосовують для визначення міді в кольорових сплавах, у рудах, сталях і ін. Пере­важна більшість сторонніх йонів, які бувають присутні в пере­лічених об'єктах, не заважає визначенню міді; винятком є йони, які здат­ні окиснюватись йодом або окиснювати йодиди.

Порядок визначення. Визначення йонів Cu²⁺ у досліджуваному розчині засновано на реакції: 2Cu²⁺ + 4І^–  2CuІ + І₂.

Грам-еквівалент міді і CuSO₄  5H₂O дорівнює тут відповідно грам-атому (63,54 г Cu) і грам-молекулі (249,7 г CuSO₄  5H₂O).

25 см³ розчину купрум сульфату переносять піпеткою в конічну колбу місткістю 200 см³ і доливають туди з мірного циліндра 15 см³ 20% розчину калій йодиду і 2 см³ 2н розчину сульфатної кислоти, старанно перемішують. Колбу накрива­ють годинниковим склом і залишають на 5 хв в темному місці. Потім знімають скло і титрують виділений йод 0,05 н. розчином натрій тіосульфату. Робочий розчин доливають доти, поки буре забарвлення йоду зникне і суміш у колбі набуде світло-жовтого кольору. Після цього добавляють 5 см³ розчину крохмалю, внаслідок чого вміст колби набуває синього кольору. Титрування продовжують доти, поки сине забарвлення зникне і розчин набуде забарвлення слонової кісткі. Визначення повторюють ще 2–3 рази з новими порціями досліджуваного розчину.

Вміст міді в розчині обчислюють за формулою:

, г/л

де – відповідно молярна концентрація еквіваленту і об'єм (см³) розчину натрій тіосульфату, витраченого на титрування; – маса еквівалентна Купруму(ІІ); V_дос. –об’єм досліджуваного розчину, який взяли для визначення, см³.

Йодометричне визначення активного хлору в хлорному вапні

Х лорне вапно CaCl₂O або Ca(OCl)₂ – це змішана сіль хлоридної і гіпохлоритної кислот або кальцій (ІІ) гіпохлорит. Будову молекул цієї солі можна зобразити такою структурною формулою:

Технічний препарат містить, крім того, значну частину каль­цій оксиду, кальцій хлориду та деяких інших речовин. Хлорне вапно засто­совується для дезинфекції, біління тканин, дегазації отруйних речовин тощо. Якість препарату оцінюється вмістом «активного хлору», тобто хлору, що виділяється при взаємодії хлорного вапна із соляною кисло­тою:

CaCl₂O + 2HCl  CaCl₂ + Cl₂ + H₂O

В основі йодометричного методу визначення активного хлору в хлорному вапні лежать реакції:

CaCl₂O + 2KI + 2HCl  CaCl₂ + 2KCl + I₂ + H₂O

I₂ + 2Na₂S₂O₃  Na₂S₄O₆ + 2NaI

Порядок визначення. На аналітичних терезах зважують близько 0,15 г хлорного вапна в бюксі (оскільки хлорне вапно гігроскопічне) з точністю до 0,0001 г.

Наважку переносять у конічну колбу на 250 см³, доливають 25 см³ води, вміст колби збовтують і вносять 1 г калій йодиду і 15 см³ сульфатної кислоти H₂SO₄ з Сн = 4,0. Суміш перемішують і титрують йод, що виділився, розчином натрій тіосульфату з Сн = 0,05, поки колір суспензії стане світло-жовтим. Після цього добавляють 2 см³ 0,2 % розчину крохмалю і титрують далі. У точці еквівалентності синє забарвлення зникає, і суспензія набуває білого кольору.

Результати аналізу обчислюють за формулою:

де – молярна концентрація еквіваленту і об’єм витраченого на титрування розчину натрій тіосульфату;  еквівалентна маса хлору, яка, як це видно з рівняння, чисельно дорівнює атомній масі хлору; q – наважка в грамах.

Контрольні питання.

1. На чому ґрунтуються методи оксидиметрії та як їх класифікують?

2. Які типи індикаторів застосовують в оксидиметрії?

3. Який робочий розчин та індикатор застосовують у перманганатометрії?

4. Які речовини і навіщо застосовують як вихідні у перманганаометрії?

5. Для яких аналізів застосовують метод перманганатометрії?

6. Сутність йодометрії. Які індикатори застосовують в йодометрії та в чому їх особливість?

7. Який розчин використовують як робочий у йодометрії?

8. Які речовини є вихідними у йодометрії?

9. Для яких аналізів застосовують йодометричний метод?

10. Як обчислюють масову частку речовини (у %) у препараті за результатами титрування?