- •1 Основи якісного хімічного аналізу
- •1.1 Класифікація методів якісного аналізу
- •1.2 Методи проведення та вимоги до реакцій в якісному хімічному аналізі
- •1.3 Хімічні реактиви
- •1.4 Обладнання і техніка виконання якісного аналізу
- •1.5 Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •2 Класифікація катіонів на аналітичні групи якісні реакції катіонів і-ііі аналітичних груп
- •2.1 Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •2.2 Якісні реакції на катіони першої аналітичної групи
- •5. Реакція з цинк уранілацетатом Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •7. Реакція з натрій гексанітрокобальтатом(ііі) Na3[Co(no2)6].
- •2.4 Якісні реакції на катіони іі аналітичної групи
- •10. Реакція з hCl і розчинними хлоридами.
- •2.6 Якісні реакції на катіони ііі аналітичної групи
- •24. Реакція з сульфатною кислотою та розчинними сульфатами.
- •25. Реакція з натрій гідрогенфосфатом (Na2hpo4) та амоній карбонатом (nh4)2со3.
- •27. Реакція з сульфатною кислотою та розчинними сульфатами.
- •28. Реакція з гіпсовою водою (насичений розчин CaSo4).
- •30. Реакція з калій хроматом.
- •33. Реакція з калій хроматом k2CrO4 або дихроматом k2Cr2o7.
- •2.8 Систематичний хід аналізу суміші катіонів і ііі аналітичних груп
- •3 Якісні реакції катіонів іv-vі аналітичних груп
- •3.1 Якісні реакції катіонів іv аналітичної групи
- •Реакції Станума (IV) іонів
- •53. Реакція з купфероном c6h5n(no)onh4.
- •Реакції As(III) та As(V)
- •3.2 Систематичний аналіз суміші катіонів IV аналітичної групи
- •3.3 Якісні реакції на катіони V аналітичної групи
- •56. Реакція з калій гексаціанофератом(ііі) k3[Fe(cn)6].
- •59. Реакція з калій гексаціанофератом(іі) k4[Fe(cn)6].
- •60. Реакція з тіоціанатом nh4scn (kscn).
- •64. Реакція з сильним окисником PbO2 або Pb3o4.
- •65. Реакція з сильним окисником (nh4)2s2o8.
- •3.5 Якісні реакції на катіони VI аналітичної групи
- •3.7 Систематичний хід аналізу суміші катіонів IV-VI аналітичних груп
- •3.8 Систематичний аналіз суміші катіонів шести аналітичних груп
- •4. Класифікація аніонів на аналітичні групи якісні реакції аніонів і-ііі аналітичних груп
- •4.1 Класифікація аніонів на аналітичні групи
- •4.2 Якісні реакції аніонів і аналітичної групи
- •Виявлення so42–-іонів
- •Реакції сульфіт-іонів so32–
- •Виявлення со32–-іонів
- •Виявлення po43–-іонів
- •Реакції оксалат-іонів с2o42–
- •Виявлення CrO42–-іонів
- •4.3 Якісні реакції аніонів іі аналітичної групи
- •Виявлення Cl–-іонів
- •Виявлення Br–-іонів
- •Виявлення і–-іонів
- •Виявлення s2–-іонів
- •4.4 Якісні реакції аніонів ііі аналітичної групи
- •Виявлення no3–-іонів
- •Виявлення no2–-іонів
- •Виявлення МпО4–-іонів
- •Виявлення сн3соо–-іонів
- •4.5 Систематичний аналіз суміші аніонів і ііі аналітичних груп
- •5 Підготовка проби до аналізу та систематичний аналіз речовини
- •5.1 Відбір проби для аналізу
- •5.2 Систематичний аналіз невідомої речовини
- •6 Основи кількісного аналізу
- •6.1 Класифікація методів кількісного аналізу
- •6.2 Сутність гравіметричного методу та сфери його застосування
- •6.3 Посуд і обладнання для гравіметричного аналізу
- •6.4 Важливі операції гравіметричного аналізу
- •6.5 Обчислення у гравіметрії
- •0,5025 Г становить 100 %
- •233,43 Г (BaSo4) – 136,15 г/моль (СaSo4)
- •6.6 Типи похибок. Визначення величини випадкової похибки
- •Визначення величини випадкової похибки
- •6.7 Приклади гравіметричних визначень Визначення кристалізаційної води в кристалогідраті ВаС12 2н2о
- •Визначення вологості хліба
- •Визначення сульфатів у вигляді барій сульфату
- •7 Титриметричний аналіз
- •7.1 Посуд для об’ємного аналізу
- •7.2 Приготування робочих розчинів
- •7.3 Розрахунки в титриметрії
- •7.4 Точка еквівалентості
- •7.5 Встановлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •8 Метод нейтралізації або кислотно-основного титрування
- •8.1 Сутність методу кислотно-основного титрування
- •8.2 Робочі розчини та індикатори кислотно-основного титрування
- •8.3 Криві кислотно-основного титрування
- •Титрування слабкої кислоти лугом
- •0,1Н розчином лугу
- •8.4 Приклади застосування методу нейтралізації Визначення концентрації хлоридної кислоти за допомогою бури
- •Визначення вмісту натрій гідрогенкарбонату в питній соді
- •Визначення усувної твердості води
- •Визначення кислотності хліба
- •Визначення кислотності молока
- •9 Редоксиметрія – окисно-відновний метод об’ємного кількісного аналізу План
- •9.1 Застосування реакцій окиснення-відновлення у кількісному аналізі. Індикатори редоксиметрії
- •Основні типи індикаторів оксидиметрії
- •9.2 Перманганатометрія
- •Робочі і стандартні розчини перманганатометрії
- •Застосування перманганатометрії в аналізі сировини та матеріалів Визначення феруму (іі) методом перманганатометрії
- •Визначення дигідроген пероксиду методом перманганатометрії
- •Визначення нітритів
- •9.3 Йодометрія і сфери її застосування
- •Індикатори методу йодометрії. Робочі та стандартні розчини
- •Йодометричний аналіз сировини та матеріалів Йодометричне визначення міді
- •10 Комплексонометрія
- •10.1 Теоретичні основи комплексонометрії
- •10.2 Індикатори комплексонометрії
- •10.3 Аналіз магнію і лужноземельних металів у розчині
- •Визначення загальної твердості води
- •11 Інструментальні методи аналізу План
- •11.1 Електрохімічні методи аналізу
- •11.2 Оптичні методи аналізу
- •11.3 Хроматографічні методи аналізу
- •Поділ і виявлення катіонів III аналітичної групи способом осадової хроматографії
6.5 Обчислення у гравіметрії
Результати гравіметричного аналізу звичайно подають у відсотках. Для розрахунку відсоткового вмісту речовини, яку визначають, необхідно знати хімічний склад вагової форми, масу наважки, яку взяли для аналізу, і масу утвореної вагової форми.
Приклад 1. Обчислити відсотковий вміст алюміній оксиду в бокситі. Для аналізу взяли наважку бокситу 0,3115 г, відокремили всі інші компоненти і осадили Алюміній у вигляді алюміній гідроксиду. Після прожарювання одержали осад алюміній оксиду масою 0,2213 г.
Розрахунок. Відсотковий вміст алюміній оксиду розраховують так: маса бокситу 0,3115 г становить 100%, маса одержаного алюміній оксиду – х%.
0,3115 г – 100 %
0,2213 г – х %
х = 71,04 %
Відсотковий вміст алюміній оксиду у боксити – 71,04%.
Приклад 2. Обчислити відсотковий вміст а) Сульфуру; б) кальцій сульфату в гіпсі за такими даними аналізу:
маса наважки, що взяли для аналізу, становить 0,5025 г,
маса барій сульфату (вагова форма), який отримали в ході аналізу, – 0,6375 г.
Розрахунок. а) відсоткового вмісту Сульфуру у гіпсі:
Обчислюємо, скільки грамів Сульфуру міститься в 0,6375 г барій сульфату: 1 моль BaSO4 містить 1 моль атомів S. М(BaSO4) = 233,43 г/моль; Ar(S) = 32 г/моль. Звідси:
233,43 г (BaSO4) – 32 г (S)
0,6375 г – х г
х = 0,0874 г
У 0,6375 г BaSO4 міститься 0,0874 г Сульфуру.
Обчислюємо відсотковий вміст Сульфуру у гіпісі:
0,5025 Г становить 100 %
0,0874 г – х%
х = 17,4%
б) відсоткового вмісту кальцій сульфату в гіпсі.
1) Перераховуємо вагу барій сульфату на вагу кальцій сульфату:
М (BaSO4) = 233,43 г/моль; М (СaSO4)= 136,15 г/моль. Тоді:
233,43 Г (BaSo4) – 136,15 г/моль (СaSo4)
0,6375 г – х г
х = 0,3717 г.
2) Знаходимо відсотковий вміст кальцій сульфату:
0,5025 г – 100%
0,3717 г – х%
х = 73,97%
Отже, відсотковий вміст Сульфуру у гіпсі 17,4%, відсотковий вміст кальцій сульфату у гіпсі 73,97%.
Під час дослідження або при вивченні нових, добутих у лабораторії, сполук, часто доводиться встановлювати формулу сполуки. Для цього проводять кількісний аналіз і, виходячи з результатів аналізу, визначають формулу.
Приклад 3. Визначити формулу сполуки, якщо під час аналізу знайдено, що вміст К2О становить 16,84%; Al2O3 – 18,41%; SiO2 – 64,69%.
Розрахунок. Щоб визначити формулу треба знайти молекулярне (у випадку окремих атомів – атомне) співвідношення компонентів, які входять до складу сполуки. Таке співвідношення легко знайти, якщо поділити відсотковий вміст кожного компоненту на його молекулярну (атомну, у випадку окремих атомів) вагу. М(К2О) = 94,39 г/моль; М(Al2O3) = 101,94 г/моль; М(SiO2) = 60,06 г/моль.
Поділивши відсотковий вміст окремих компонентів на їх молекулярну вагу знаходимо:
К2О = 16,84/ 94,39 = 0,18; Al2O3 = 18,41/101,94 = 0,18; SiO2 = 64,69/60,06 = 1,08.
Звідси видно, що молекулярне співвідношення компонентів у сполуці таке: К2О : Al2O3 : SiO2 = 0,18 : 0,18: 1,08 = 1:1:6.
Таким чином, склад сполуки відповідає формулі: К2О Al2O3 6 SiO2.
Матеріал такого складу називається ортоклазом.
6.6 Типи похибок. Визначення величини випадкової похибки
Під час проведення будь-якого аналізу виникають похибки вимірювань. Похибки вимірювань, залежно від їх причин виникнення, поділяють на систематичні та випадкові. Систематичні похибки пов’язані з недоліками обладнання або методики, яка використовується. Прикладами джерел систематичних похибок є неправильні терези або погано градуйовані прилади, низька техніка виконання експерименту, наприклад, втрата частини зразка або наявність домішок в стандартній речовині, помилки методики експерименту тощо. Випадкові похибки – неупорядковані відхилення значень, які відрізняються від істинного значення. Вони зумовлені, наприклад, неможливістю визначення точного розташування стрілки між рисками шкали приладу, точного моменту зміни кольору індикатору і т.д. Випадкові похибки виникають при хаотичній зміні інструменту вимірювання, зміні спостерігача. Саме випадкові похибки піддаються обробці шляхом статистичного аналізу.
