- •1 Основи якісного хімічного аналізу
- •1.1 Класифікація методів якісного аналізу
- •1.2 Методи проведення та вимоги до реакцій в якісному хімічному аналізі
- •1.3 Хімічні реактиви
- •1.4 Обладнання і техніка виконання якісного аналізу
- •1.5 Дробний і систематичний методи якісного аналізу
- •2 Класифікація катіонів на аналітичні групи якісні реакції катіонів і-ііі аналітичних груп
- •2.1 Класифікація катіонів на аналітичні групи
- •2.2 Якісні реакції на катіони першої аналітичної групи
- •5. Реакція з цинк уранілацетатом Zn(uo2)3(ch3coo)8.
- •7. Реакція з натрій гексанітрокобальтатом(ііі) Na3[Co(no2)6].
- •2.4 Якісні реакції на катіони іі аналітичної групи
- •10. Реакція з hCl і розчинними хлоридами.
- •2.6 Якісні реакції на катіони ііі аналітичної групи
- •24. Реакція з сульфатною кислотою та розчинними сульфатами.
- •25. Реакція з натрій гідрогенфосфатом (Na2hpo4) та амоній карбонатом (nh4)2со3.
- •27. Реакція з сульфатною кислотою та розчинними сульфатами.
- •28. Реакція з гіпсовою водою (насичений розчин CaSo4).
- •30. Реакція з калій хроматом.
- •33. Реакція з калій хроматом k2CrO4 або дихроматом k2Cr2o7.
- •2.8 Систематичний хід аналізу суміші катіонів і ііі аналітичних груп
- •3 Якісні реакції катіонів іv-vі аналітичних груп
- •3.1 Якісні реакції катіонів іv аналітичної групи
- •Реакції Станума (IV) іонів
- •53. Реакція з купфероном c6h5n(no)onh4.
- •Реакції As(III) та As(V)
- •3.2 Систематичний аналіз суміші катіонів IV аналітичної групи
- •3.3 Якісні реакції на катіони V аналітичної групи
- •56. Реакція з калій гексаціанофератом(ііі) k3[Fe(cn)6].
- •59. Реакція з калій гексаціанофератом(іі) k4[Fe(cn)6].
- •60. Реакція з тіоціанатом nh4scn (kscn).
- •64. Реакція з сильним окисником PbO2 або Pb3o4.
- •65. Реакція з сильним окисником (nh4)2s2o8.
- •3.5 Якісні реакції на катіони VI аналітичної групи
- •3.7 Систематичний хід аналізу суміші катіонів IV-VI аналітичних груп
- •3.8 Систематичний аналіз суміші катіонів шести аналітичних груп
- •4. Класифікація аніонів на аналітичні групи якісні реакції аніонів і-ііі аналітичних груп
- •4.1 Класифікація аніонів на аналітичні групи
- •4.2 Якісні реакції аніонів і аналітичної групи
- •Виявлення so42–-іонів
- •Реакції сульфіт-іонів so32–
- •Виявлення со32–-іонів
- •Виявлення po43–-іонів
- •Реакції оксалат-іонів с2o42–
- •Виявлення CrO42–-іонів
- •4.3 Якісні реакції аніонів іі аналітичної групи
- •Виявлення Cl–-іонів
- •Виявлення Br–-іонів
- •Виявлення і–-іонів
- •Виявлення s2–-іонів
- •4.4 Якісні реакції аніонів ііі аналітичної групи
- •Виявлення no3–-іонів
- •Виявлення no2–-іонів
- •Виявлення МпО4–-іонів
- •Виявлення сн3соо–-іонів
- •4.5 Систематичний аналіз суміші аніонів і ііі аналітичних груп
- •5 Підготовка проби до аналізу та систематичний аналіз речовини
- •5.1 Відбір проби для аналізу
- •5.2 Систематичний аналіз невідомої речовини
- •6 Основи кількісного аналізу
- •6.1 Класифікація методів кількісного аналізу
- •6.2 Сутність гравіметричного методу та сфери його застосування
- •6.3 Посуд і обладнання для гравіметричного аналізу
- •6.4 Важливі операції гравіметричного аналізу
- •6.5 Обчислення у гравіметрії
- •0,5025 Г становить 100 %
- •233,43 Г (BaSo4) – 136,15 г/моль (СaSo4)
- •6.6 Типи похибок. Визначення величини випадкової похибки
- •Визначення величини випадкової похибки
- •6.7 Приклади гравіметричних визначень Визначення кристалізаційної води в кристалогідраті ВаС12 2н2о
- •Визначення вологості хліба
- •Визначення сульфатів у вигляді барій сульфату
- •7 Титриметричний аналіз
- •7.1 Посуд для об’ємного аналізу
- •7.2 Приготування робочих розчинів
- •7.3 Розрахунки в титриметрії
- •7.4 Точка еквівалентості
- •7.5 Встановлення точки еквівалентності за допомогою індикаторів
- •8 Метод нейтралізації або кислотно-основного титрування
- •8.1 Сутність методу кислотно-основного титрування
- •8.2 Робочі розчини та індикатори кислотно-основного титрування
- •8.3 Криві кислотно-основного титрування
- •Титрування слабкої кислоти лугом
- •0,1Н розчином лугу
- •8.4 Приклади застосування методу нейтралізації Визначення концентрації хлоридної кислоти за допомогою бури
- •Визначення вмісту натрій гідрогенкарбонату в питній соді
- •Визначення усувної твердості води
- •Визначення кислотності хліба
- •Визначення кислотності молока
- •9 Редоксиметрія – окисно-відновний метод об’ємного кількісного аналізу План
- •9.1 Застосування реакцій окиснення-відновлення у кількісному аналізі. Індикатори редоксиметрії
- •Основні типи індикаторів оксидиметрії
- •9.2 Перманганатометрія
- •Робочі і стандартні розчини перманганатометрії
- •Застосування перманганатометрії в аналізі сировини та матеріалів Визначення феруму (іі) методом перманганатометрії
- •Визначення дигідроген пероксиду методом перманганатометрії
- •Визначення нітритів
- •9.3 Йодометрія і сфери її застосування
- •Індикатори методу йодометрії. Робочі та стандартні розчини
- •Йодометричний аналіз сировини та матеріалів Йодометричне визначення міді
- •10 Комплексонометрія
- •10.1 Теоретичні основи комплексонометрії
- •10.2 Індикатори комплексонометрії
- •10.3 Аналіз магнію і лужноземельних металів у розчині
- •Визначення загальної твердості води
- •11 Інструментальні методи аналізу План
- •11.1 Електрохімічні методи аналізу
- •11.2 Оптичні методи аналізу
- •11.3 Хроматографічні методи аналізу
- •Поділ і виявлення катіонів III аналітичної групи способом осадової хроматографії
Виявлення po43–-іонів
11. Реакція з барій дихлоридом. Барій дихлорид утворює з фосфат-іонами білий осад, який розчиняється у кислотах (крім сульфатної кислоти):
BaCl2 + Na2HPO4 BaHPO4 + 2NaCl
З лужних розчинів виділяється білий осад Ва3(РО4)2.
Виконання реакції. До 4 крапель розчину натрій фосфату добавляють 4 краплі барій хлориду. Перевіряють розчинність осаду в кислотах.
12. Реакція з магнезіальною сумішшю. Магнезіальна суміш (MgCl2 + NH4Cl + NH3Н2О) з аніоном PO43– утворює білий кристалічний осад, який розчиняється в оцтовій і мінеральних кислотах:
HPO42– + NH3Н2О + Mg2+ MgNH4PO4 + Н2О
Ця реакція характерна для фосфат-іонів.
Виконання реакції. До 3 крапель розчину магній хлориду добавляють 2 краплі розчину амоніаку, См=2, 4 краплі розчину амоній хлориду і 2 краплі розчину натрій гідрогенфосфату. Спостерігають випадання білого осаду. Перевіряють розчинення утвореного осаду в кислотах.
13. Реакція з арґентум (І) нітратом. Арґентум (І) нітрат з PO43–-іонами утворює жовтий осад, який розчиняється в розчині HNO3 і у розчині аміаку:
3Ag+ + HPO42– Ag3PO4 + H+
Виконання реакції. До 4 крапель розчину натрію гідрогенфосфату або натрію фосфату добавляють 4 краплі розчину арґентуму нітрату. Спостерігають випадання жовтого осаду і перевіряють розчинення його в HNО3 і NH4OH.
14. Реакція з молібденовою рідиною. Молібденова рідина (розчин амоній молібдату (NH4)2MoО4 і амоній нітрату NH4NО3 у нітратній кислоті) осаджує фосфат-іони у вигляді жовтого кристалічного осаду амоній-фосформолібдату:
HPО42– + 3NH4+ + 12MoО43– +23H+ (NH4)3H4[P(Mo2O7)6] +10H2O
Осад розчиняється в розчинах лугів і амоніаку. Крім того, він розчиняється в надлишку фосфату лужного металу, тому реактив потрібно брати в надлишку. Йони SO32– та інші відновники перешкоджають реакції.
Реакція дуже чутлива і характерна для фосфат-іонів.
Виконання реакції. До 1-2 крапель розчину фосфату добавляють 8-10 крапель молібденової рідини і суміш трохи підігрівають (до 40-60 °С). Через деякий час випадає жовтий осад, що свідчить про наявність фосфат-іонів.
Реакції оксалат-іонів с2o42–
15. Реакція з ВаС12. Барій хлорид утворює з аніонами С2О42– білий осад барій оксалату:
Ва2+ + С2О42– ВаС2О4
Осад розчиняється в хлоридній і нітратній кислотах, а в ацетатній – лише при нагріванні.
Виконання реакції. У пробірку вносять 5 крапель розчину оксалату і стільки ж реактиву. Отриманий білий осад розділяють у дві пробірки і перевіряють розчинність осаду в кислотах.
16. Реакція з кальцій хлоридом СаС12. Кальцій хлорид утворює з оксалат-іонами білий дрібнокристалічний осад, який розчиняється в мінеральних кислотах і не розчиняється в ацетатній кислоті:
Са2+ + С2О42– СаС2О4
Виконання реакції. До 3-4 крапель розчину амоній оксалату добавляють 4 краплі реактиву. Спостерігають випадання білого осаду і перевіряють розчинність його в хлоридній кислоті.
17. Реакція з калій перманганатом КМпО4. При нагріванні калій перманганату з амоній або калій оксалатом чи оксалатною кислотою в середовищі сульфатної кислоти спостерігається знебарвлення розчину внаслідок відновлення йонів МпО4– до Mn2+ :
5 С2О42– + 2MnО4– + 16H+ 2Mn2+ + 10CO2↑ + 8Н2О
Виконання реакції. До 4 крапель розчину амоній або калій оксалату чи оксалатної кислоти добавляють 5 крапель сульфатної кислоти і суміш нагрівають до 70-80 °С. До отриманого гарячого розчину добавляють краплями розчин калій перманганату і спостерігають його знебарвлення.