Реакції сульфіт-іонів so32–

3. Реакція з груповим реактивом ВаС1₂. Барій хлорид осаджує з нейтральних розчинів сульфітів білий осад барій сульфі­ту:

Ba²⁺ + SO₃ ^2–  BaS0₃.

Осад розчиняється в розбавлених хлоридній і нітратній кислотах.

Виконання реакції. До 4 крапель натрій сульфіту добавляють 4 краплі розчину барій хлориду. Спостерігають випадання бі­лого осаду. Перевіряють розчинення осаду в кислотах. Якщо осад розчи­няється в кислотах не повністю, це пояснюється наявністю в осаді домішок барій сульфату, оскільки сульфіт часто буває забрудне­ний.

6. Реакція з арґентум нітратом AgN0₃. Арґентум нітрат осаджує з нейтральних розчинів сульфітів білий кристалічний осад арґентум сульфіту:

2Ag⁺ + SО₃^2–  Ag₂SО₃^2–

Осад розчиняється в розбавленій нітратній кислоті і роз­чині амоніаку. У надлишку розчину сульфітів лужних металів осад також розчиняється завдяки утворенню комплексної спо­луки.

Виконання реакції. До 5 крапель розчину натрій сульфіту добавля­ють 6 крапель розчину арґентум нітрату. Розчин з осадом ді­лять на три частини і перевіряють розчинення осаду в розбав­леній нітратній кислоті, розчині амоніаку і надлишку натрій сульфіту.

7. Реакція з розчином йоду І₂. Внаслідок окиснення сульфіт-іонів SO₃^2– йодом відбувається знебарвлення розчину:

SO₃^2– + I₂ + H₂О  2I^– + SO₄^2– + 2H⁺

Реакцію з розчинами сульфітів потрібно проводити в слабкокислотному середовищі, оскільки в лужному розчині йод знебарвлюється і без сульфіт-іонів за рівнянням:

І₂ + 2ОН^–  ІО^– + І^– + Н₂О

Реакція дуже чутлива.

Виконання реакції. До 3 крапель водного розчину йоду добавляють 1 краплю розбавленої хлоридної кислоти і по одній 1 краплі додають розчин натрій сульфіту. Спостерігають поступове знебарвлен­ня розчину йоду.

Виявлення со32–-іонів

8. Реакція з барій дихлоридом. Барій дихлорид утворює з СО₃^2–-іонами білий осад, який роз­чиняється в кислотах (крім сульфатної кислоти):

BaCl₂ + CO₃^2–  BaCO₃ + 2Cl ^–

Виконання реакції. До 5 крапель розчину натрій карбонату добав­ляють 2-3 краплі розчину барій дихлориду і спостерігають роз­чинення осаду в кислотах з одночасним виділенням бульбашок газу.

9. Реакція з кислотами. Карбонати лужних металів добре розчиняються у воді, решта карбонатів – погано. Усі карбонати розчиняються у мінеральних і оцтовій кислотах з виділенням СО₂, який можна виявити за допомогою газовідвідної трубки зануреної у баритову Ва(ОН)₂ або вапняну Са(ОН)₂ воду:

СО₃^2– + 2Н⁺  СО₂ + Н₂О

Ва(ОН)₂ + СО₂  ВаСО₃ + Н₂О

Са(ОН)₂ + СО₂  СаСО₃ + Н₂О

Осад розчиняється при пропусканні через нього надлишку СО₂:

ВаСО₃ + СО₂ + Н₂О Ва(НСО₃)₂

СаСО₃ + СО₂ + Н₂О Са(НСО₃)₂

Заважають SO₃^2–-іони

Виконання реакції. У пробірку до 10 крапель розчину натрій карбо­нату добавляють 10 крапель розчину хлоридної кислоти, С_м=2. Спостерігають бурхливе виділення газу. Пробірку закривають корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють у іншу пробірку з баритовою або вапняною водою. Спостерігають помутніння вапня­ної (баритової) води.

Реакція з арґентум (І) нітратом.

Арґентум (І) нітрат утворює з СО₃^2–-іонами білий осад, який роз­чиняється у кислотах (крім HCl):

2AgNO₃ + CO₃^2–  Ag₂CO₃ + 2NO₃^–

Виконання реакції. До 5 крапель розчину натрій карбонату добав­ляють 5 крапель розчину арґентум нітрату. Отриманий осад розділяють у дві пробірки і випробовують на розчинення в роз­бавленій нітратній кислоті та розчині амоніаку.

• Для виявлення НСО₃^–-іонів за наявності СО₃^2–-іонів до досліджуваного розчину додають надлишок CaCl₂:

Ca²⁺ + CO₃^2–  CaCO₃

Ca²⁺ + 2HCO₃^–  Ca(HCO₃)₂

Осад СаСО₃ вилучають і до центрифугату додають розчин аміаку. За наявності НСО₃^–-іонів знову виділяється осад:

Ca(HCO₃)₂ + 2NH₃  CaCO₃ + (NH₄)₂CO₃