9.3. Становлення й розвиток системи соціальних гарантій в Україні

В умовах незалежної держави створення національної системи соціальних гарантій має першочергове значення. Основні принципи такої системи закладені в Конституції України, де записано, що громадяни України мають право:

• на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;

• на підприємницьку діяльність, яка не заборонена за коном;

• на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них причин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством. Пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового, встановленого законодавством;

• на охорону здоров'я, медичну допомогу й медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного всім громадянам медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безплатно; наявна мережа таких закладів не може бути зменшена. Держава сприяє розвитку лікувальних закладів усіх форм власності;

• на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безплатно здобути вишу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Здійснення перелічених заходів потребує чіткого визначення джерел їхнього фінансування. Очевидно, що бюджет не може бути єдиним джерелом коштів на цілі соціального забезпечення.

Зростання в останні роки виплат на соціальні потреби у валовому внутрішньому продукті України стало однією з причин незбалансованості державного бюджету, посилення інфляційних процесів.

Принципово нова соціально-економічна ситуація, що склалася в нашій країні, зумовлює необхідність формування адекватної системи соціального забезпечення населення. Вона має ґрунтуватися на таких засадах, які б виключали зрівнялівку й утриманські настрої при розподілі та споживанні життєвих благ, не послаблювали дієвість мотивів і стимулів до праці, створювали умови для їх найповнішого виявлення .

В умовах ринкової економіки джерелом підвищення добробуту громадян мають стати ефективна праця, трудова активність і підприємницька ініціатива. У зв'язку з цим для працездатної частини населення пріоритетне значення має захист їхніх основних прав у сфері праці в умовах різних форм власності й соціальне страхування на випадок втрати роботи при досягненні пенсійного віку, тимчасовій чи постійній втраті працездатності.

Головною метою соціальної політики в Україні на даному етапі є призупинення спаду життєвого рівня населення і зменшення тягаря кризи на найменш захищені його верстви. Вона повинна мати не всеохоплюючий, а вибірковий адресний характер. Держава має гарантувати мінімум соціальних і матеріальних благ через такі механізми:

• встановлення фінансового забезпечення на державному рівні мінімальних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, пенсій за віком, стипендій тощо);

• здійснення у зв'язку з ціновою лібералізацією превентивних соціальних заходів, адресного вибіркового надання соціальної допомоги та компенсаційних виплат;

• захист купівельної спроможності малозабезпечених громадян через щомісячний перегляд середньодушового сукупного доходу, що дає право на допомогу, та цільової грошової допомоги відповідно до змін індексу цін.

Під безпосередньою опікою держави перебувають найуразливіші з фінансової точки зору верстви населення — діти, пенсіонери, інваліди, малозабезпечені сім'ї, безробітні. Відповідно до цього повинні функціонувати конкретні форми соціальних гарантій.

Одним з важливих напрямів є допомога сім'ям з дітьми. Правову основу тут визначає Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в якому держава гарантує рівень матеріальної підтримки сім'ям з дітьми через надання допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів, віку, стану здоров'я дітей тощо. Право на державну допомогу мають сім'ї громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства, які проживають в Україні. Допомога може надаватися також за міждержавними угодами.

В Україні призначаються такі види державної допомоги:

• при вагітності та пологах;

• одноразова допомога при народженні дитини;

• з догляду за дитиною;

• грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;

• з догляду за дитиною-інвалідом; .

• з тимчасової непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною;

• на дітей віком до 16 років (учнів — до 18 років);

• на дітей одиноким матерям;

• на дітей військовослужбовців строкової служби;

• на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням;

• тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе.

На сьогодні в нас допомогу одержують понад 6 млн. сімей.

Однією з форм соціальних гарантій населенню з боку держави є виплата пенсій. Нині пенсії в Україні одержують 16,5 млн. громадян, з них 2,4 млн. інвалідів, 180 тис. дітей-інвалідів і 670 тис. громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, 570 тис. одиноких престарілих громадян і 81 тис. підопічних у будинках-інтернатах.

Для громадян з мінімальними доходами встановлюється цільова грошова допомога. її одержують у формі щомісячних грошових виплат непрацездатні громадяни, де середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї упродовж трьох попередніх місяців не досягав грошового розміру, який встановлює уряд. Допомога надається у вигляді цільових виплат окремо на прожиття, оплату житла, комунальних послуг, електроенергії, придбання і доставку палива.

Законодавством України передбачена індексація грошових доходів громадян, які мають втрати від зростання цін на товари та послуги.

Як форма соціальних гарантій в Україні використовується дотація на деякі види товарів і послуги з метою підтримки їхньої ціни на відповідному рівні. Слід зазначити, що підтримка фіксованих цін — це недосконала форма соціальних гарантій, яка зумовлює нерівність у споживанні.

Дотації призначаються у тому разі, якщо собівартість виготовлення товару або надання послуги вища, ніж фіксована ціна продажу. Вона має покривати збитки й забезпечувати певний рівень рентабельності виробникам. За деякими товарами й послугами дотація покриває тільки збитки.

На сьогодні дотації з державного бюджету виділяються для підтримання фіксованих і регуляційних цін на газ, тверде паливо, медикаменти, будівельні матеріали для індивідуального житлового будівництва, житлово-будівельних кооперативів і молодіжних житлових комплексів.

Із бюджету виділяються дотації житлово-комунальному господарству, в тому числі на воду, водовідведення, паливопостачання. Дотації надаються на послуги міського автомобільного транспорту, метрополітенів, залізниць, авіаліній, міського водного транспорту. Крім того, з бюджету здійснюється фінансування капітального ремонту житла, благоустрій міст і селищ міського типу, ремонт і утримання шляхів, реставрація пам'яток .архітектури, заходи, пов'язані з поверненням кримсько-татарського, німецького та інших депортованих народів, фінансування будівництва житла для військовослужбовців тощо.

Розмір дотацій розраховують на одиницю продукції або як різницю між ціною і собівартістю продукції та послуг. Фінансування дотацій проводиться із загальнодержавного і місцевих бюджетів.

В Україні передбачені соціальні гарантії громадянам, які потерпіли від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Розмір виплат і допомоги передбачені Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: на фінансування капітальних вкладень, видатків на виплату компенсацій і надання пільг, видатків на соціальне страхування, видатків, пов’язаних із наданням пільг щодо пенсійного забезпечення та допомоги, інших видатків на проведення робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Для захисту громадян від безробіття на державному й місцевому рівнях створюється Фонд сприяння зайнятості населення за рахунок страхових внесків підприємств, громадян і надходжень з державного та місцевих бюджетів, а також добровільних надходжень від підприємств і громадян.

Кошти фонду використовуються для фінансування організації професійної орієнтації населення, професійного навчання працівників, які звільняються, і безробітних, сприяння їхньому працевлаштуванню, на виплату допомоги в разі безробіття, організацію додаткових робочих місць та інших витрат, пов'язаних із соціальним захистом прав громадян на працю.

В Україні значна увага приділяється соціальному захисту певних верств населення. Так, упродовж останніх років прийнято Закони України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", де передбачено надання великої кількості пільг і привілеїв, а також додаткового матеріального забезпечення. Для створення належних умов для життя й роботи громадян, які мають великі заслуги перед державою, урядом передбачено ряд пільг і прав на додаткове матеріальне забезпечення для Героїв Радянського Союзу і повних кавалерів ордена Слави.

Завдання і запитання для самостійної роботи:

1. Дайте визначення соціальним гарантіям.

2. Яке призначення соціальних гарантій?

3. Назвіть види соціальних гарантій.

4. Які джерела фінансування соціальних гарантій?

5. Охарактеризуйте розвиток соціальних гарантій в Україні.

6. Запишіть у словник визначення таких термінів: суспільний добробут, соціальні гарантії, спонсорство, меценатство, пенсії, допомога матеріальна.