3.2. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня
Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня – це розпорядник, у своїй діяльності підлеглий відповідному головному розпорядникові і діяльність якого координується через нього.
Розпорядник коштів 2 ступеня – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл виділених асигнувань для переказу розпорядникам 3 ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам або одержувачам, діяльність яких координується через них.
Розпорядник коштів 3 ступеня – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл виділених асигнувань безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.
3.3. Одержувачі бюджетних коштів
Одержувачі бюджетних коштів (далі - одержувачі) - це підприємства і госпрозрахункові організації громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм надання послуг безпосередньо через розпорядників.
Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів
Запитання для самостійної роботи:
1. Дайте визначення поняттю бюджетної установи.
2. Які різновиди розпорядників бюджетних коштів Ви знаєте?
3. Охарактеризуйте їх.
Тема 4. Система фінансування бюджетних установ
4.1. Бюджетне фінансування, його принципи, форми й методи
Фінансування – забезпечення фінансовими ресурсами економіки держави, соціальних потреб і програм, виробництва продукції, науково-технічних досліджень, будівництва і переустаткування підприємств, а також утримання бюджетних установ.
Джерела фінансування: власні кошти підприємств (прибуток, амортизаційні відрахування) і кошти державного бюджету.
Бюджетне фінансування – форма централізованого виділення фінансових ресурсів з державного бюджету у вигляді безповоротного, безоплатного надання засобів, інвестицій на розвиток економіки, соціально-культурні заходи, оборону та інші суспільні потреби. Бюджетне фінансування має цільовий характер, знаходиться під фінансовим контролем держави. У процесі бюджетного фінансування здійснюється контроль за ефективним і раціональним використанням коштів, дотриманням режиму економії, зниження вартості й собівартості продукції, що випускається.
Бюджетне фінансування базується на певних принципах. До них відносяться:
одержання максимального ефекту від використання бюджетних ресурсів, що має на увазі нормування відповідних витрат, а також послідовну мінімізацію державних витрат щодо одержуваного результату. Це дозволяє вирішувати важливі завдання економічного розвитку, служить цілям фінансової стабілізації і зміні бюджету;
цільовий характер використання бюджетних ресурсів означає, що надання бюджетних засобів здійснюється строго за цільовим призначенням відповідно до затвердженого бюджету;
безповоротність і безоплатність основної частини бюджетних асигнувань;
поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел для фінансування бюджетних установ;
постійний контроль – відповідає за те, що на кожному етапі планування і виконання бюджету існують контрольні функції та органи, подібний до принципу прозорості.
Виділяють такі форми фінансування:
1)фінансування господарських суб’єктів;
2) кошторисно-бюджетне фінансування.;
3)бюджетні позики підприємствам;
4)міжбюджетні трансферти.
Витрати господарських суб’єктів фінансуються головним чином за рахунок власних коштів. Це дозволяє поставити виробничий і соціальний розвиток підприємств у пряму залежність від результатів їхньої діяльності, від зароблених трудовим колективом коштів. Бюджетне фінансування госпрозрахункових підприємств і організацій, як правило, виключене і зберігається тільки для реалізації найбільш великих проектів і програм. Разом з тим ще зберігається значна кількість збиткових підприємств (близько 70 тис.) Ліквідація збитковості – найважливіше завдання, що повинно бути вирішене найближчим часом. Підставою для фінансування державних витрат госпрозрахункових підприємств і організацій є фінансовий план.
Кошторисно-бюджетне фінансування – надання державою коштів на утримання установ, що знаходяться на бюджетному фінансуванні, яке здійснюється на підставі кошторисів. За рахунок цього виду фінансування утримуються установи освіти, охорони здоров'я, культури, служби безпеки, МВС, органи законодавчої і виконавчої влади, правоохоронні органи.
Згідно з Бюджетним кодексом виділяють наступні види міжбюджетних трансфертів:
1) дотацію вирівнювання;
2) субвенцію;
3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;
4) інші дотації.
Дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує;
Коефіцієнт вирівнювання - коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування.
Система бюджетного фінансування наведена на рис. 2 .
Плановості
Цільового спрямування коштів
Безповоротності та безвідплатності
Ефективного використання коштів
Поєднання власних, кредитних та бюджетних
джерел при фінансуванні установ
Постійного контролю
Кошторисно-бюджетне фінансування
Фінансування госпрозрахункових підприємств і
організацій
Бюджетні позики підприємствам
Міжбюджетні трансферти
Фінансування з єдиного казначейського рахунка
Перерахування коштів з поточних рахунків місцевих
бюджетів на рахунки розпорядників коштів
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.
Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.