Vіі. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

Традиційно курс державного права закордонних країн складається із Загальної та Особливої частин. Якщо в Загальній частині вивчаються основні інститути конституційного права в закордонних країнах в узагальненому та порівняльному плані, то в Особливій – основи державного права окремих країн. На жаль, обсяг аудиторних годин, відведених на вивчення цього курсу студентами (курсантами) Львівського державного університету внутрішніх справ не дає можливості приділити увагу Особливій частині. Відтак, ліквідувати цю прогалину видається можливим за рахунок самостійної роботи студентів (курсантів), зокрема шляхом виконання ними індивідуальних навчально-дослідних завдань. За час вивчення курсу „Державне право закордонних країн” кожному студенту (курсанту) необхідно виконати не менше двох таких завдань (відповідно по одному – з тем кожного з двох модульних блоків). При цьому нижче наводиться лише орієнтовний перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань. Студенту (курсанту) (за погодження із викладачем) надається можливість виконати індивідуальне навчально-дослідне завдання за самостійно сформульованою ним темою.

1. Поняття, предмет і джерела науки державного права закордонних країн.

2. Методологія науки державного права закордонних країн.

3. Конституційні угоди (звичаї) та їх особливості як джерел державного права Великобританії.

4. Конституція Японії: структура та загальна характеристика.

5. Характерні риси та особливості Конституції Франції 1958 року.

6. Державна Рада та проблеми конституційної юрисдикції у Франції.

7. Конституційний Суд ФРН: порядок утворення, структура та повноваження.

8. Загальна характеристика американської моделі конституційного контролю.

9. Конституційний суд Австрії.

10. Конституційна юрисдикція в Республіці Молдова.

11. Верховний Суд США як орган конституційного контролю.

12. Конституційне регулювання соціально-економічних відносин.

13. Духовно-культурні відносини та їх законодавча регламентація в країнах Європейського Союзу.

14. Інституціоналізація політичних партій ФРН.

15. Фінансування політичних партій в зарубіжних країнах (правова регламентація).

16. Поняття та принципи конституційного статусу особи.

17. Порядок та умови натуралізації в Скандинавських країнах.

18. Конституційно-правовий інститут омбудсмена у закордонних країнах.

19. Громадянські права та свободи в США: судова доктрина і практика.

20. „Директоріальна” форма правління в Швейцарії.

21. „Обласна” держава (Італія, Іспанія) як перехідна форма державного устрою.

22. Федералізм в ФРН.

23. Вибори Президента США.

24. Конституційно-правове регулювання референдумів в Швейцарії.

25. Вибори Президента Російської Федерації.

26. Інститут монархії в країнах Арабського Сходу.

27. Конституційно-правовий статус Президента Російської Федерації.

28. Інститут президентства в країнах Східної Європи.

29. Конституційно-правові проблеми імпічменту в закордонних країнах.

30. Інститут глави держави у парламентських республіках.

31. Принцип розподілу влади та система стримувань і противаг у США.

32. Особливості виконавчої влади в Йорданії.

33. Федеральний уряд ФРН: порядок формування, склад та компетенція.

34. Кабінет Міністрів Японії: порядок формування, повноваження та припинення повноважень.

35. Парламент Франції: структура, порядок формування та компетенція.

36. Імператор Японії: конституційний статус та порядок престолонаступництва.

37. Віце-Президент США: інституційний та фактичний статус.

38. Парламент Японії: повноваження та особливості законодавчого процесу.

39. Законодавчий процес у парламенті Канади.

40. Конституційні взаємовідносини Президента та Конгресу США в галузі зовнішньої політики.

41. Порівняльна характеристика англосаксонської і континентальної моделей систем судів загальної юрисдикції.

42. Система судів загальної юрисдикції у Франції.

43. Судова система Канади.

44. Суд присяжних у зарубіжних країнах.

45. Шаріатський суд у Пакистані.

46. Федеральний суд Канади.

47. Організаційна структура судової системи ФРН.

48. Судові системи країн ЄС.

49. Судова влада Республіки Болгарії.

50. Судова система США.

51. Судова система Ізраїлю.

52. Забезпечення прав людини в судочинстві США.

53. Палата лордів та Судовий комітет Таємної Ради як вищі судові органи Великобританії.

54. Загальна характеристика основних наукових концепцій щодо соціального призначення і юридичної природи місцевого самоврядування.

55. Системи самоврядування у містах США.

56. Місцеве самоврядування в Російській Федерації.

57. Організація місцевого самоврядування в землях ФРН.

58. Правове регулювання і структура місцевого самоврядування в Італії.

59. Муніципальна система ФРН.

60. Місцеве самоуправління Японії.