Розділ 2. Забезпеченість прп України та її регіонів

2.1. Мінерально-сировинні ресурсіи України

Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвива­ються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хі­мічна промисловість та ін.

Потенціал мінерально-сировинних ресурсів формують промислові запаси паливно-енергетичних ресурсів, металічних, нерудної сирови­ни для чорної металургії, гірничо-хімічної сировини, будівельних ма­теріалів.

Сукупна продуктивність мінерально-сировинного потенціалу України, розрахована В.П. Руденком, оцінюється в 17,3 млрд. дол. США. Переважну частину цієї вартості складає природно-ресурсний потенціал паливно-енергетичних ресурсів (71,9%), частка металічної сировини становить 16,6%, будматеріалів — 6,9%, нерудної сировини для металургійної промисловості — 2,3%, гірничо-хімічної сировини -2,2% [ 7 ].

Таблиця 2.1. Запаси основних видів мінеральної сировини України (станом на 01.01.2009 р.; дані Геоінформу України)

№	Вид мінеральної сировини	Кількість родовищ		Балансові запаси, млн т
		всього	з них розробляється
1	Нафта	134	87		141,6
2	Конденсат	155	101		80,3
3	Газ природний	245	135		1089,6 млрд м3
4	Вугілля кам'яне	680	236		43 318,7
5	Вугілля буре	78	9		2583,1
6	Торф	1561	505		660,5
7	Залізні руди	57	33		25 947,2
8	Марганцеві руди	3	2		2262,2
9	Графіт (руда)	5	1		125,7
10	Сірка самородна (руда)	12	5		526
11	Калійні солі(руда)	13	2		2350,6
12	Кам'яна сіль (тверда)	14	11		16 674,1
13	Магнієві солі (тверді)	5	4		1675,7
14	Кварцити і кварцитопісковики	6	5		168,5
15	Глина вогнетривка	20	8		519,5
16	Каолін	34	22		4515,5
17	Гіпс та ангідрит	35	9		457,6
18	Мінеральні води	149	113		65 523 м3 на добу

В структурі паливних ресурсів України домінує кам'яне і буре вугілля. Запаси вугілля на території України зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському. В загальних запасах вугілля в Україні (117,1 млрд. т) найвища питома вага належить Донецькому басейну – 87,0% (101,9 млрд. т), Львівсько-Волинському та Дніпровському – відповідно 2,0% (2,3 млрд. т) та 3,5% (4,1 млрд. т).

Крім того, запаси вугілля є на території Харківської і Полтавської областей – 8,7 млрд. т. та Закарпатської вугленосної площі – 0,2 млрд. т. Із загальних запасів 42,5 млрд. т. віднесено до прогнозних ресурсів [10, с.16].

Запаси вугілля в Україні цілком достатні для задоволення власних потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних родовищ України, в першу чергу Донбасу, суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.

Наведені в табл. 2.2 дані характеризують стан вугільних басейнів України [20].

1. Таблиця 2.2. Розміщення основних запасів вугілля на території України на 01.01.2009 p.

   Басейни	Запаси всього			Балансові запаси									Забалансові запаси
   	млрд.	%	А+ В + С,			С2			Всього			млрд. т			%
   			млрд. т		%		млрд. т	%		млрд. т	%
   Україна	117,1	100,0	45,7		100,0		11,2	100,0		56,9	100,0			17,4		100,0
   Донецький басейн	101,9	87,0	42,2		92,3		10,7	95,5		52,9	93,0			16,7		96,0
   Львівсько-Волинський басейн	2,3	2,0	1,2		2,6		0,25	2,2		1,5	2,6			0,4		2,3
   Дніпровський басейн	4,1	3,5	1,9		4,2		0,25	2,2		2,2	3,9			0,2		1,1

В Україні виявлено 307 родовищ нафти і газу, які зосереджені переважно на північному сході країни, у Прикарпатті і Причорномор'ї. Початкові розвідані запаси становили понад 3,4 млрд.т. умовного палива. Ступінь виснаження розвідних запасів стано­вить понад 60%. Водночас значним резервом є майже 5 млрд.т. умовного палива ще не розвіданих запасів. За існуючими оцінка­ми ресурси нафти і природного газу в Україні дозволяють збіль­шити їх видобуток майже вдвічі. Крім того, на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану вугільних родовищ.

На території України розміщено понад 1,5 тис. родовищ тор­фу, що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Жито­мирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.

Загальні запаси залізних руд України за категоріями А + В + С, оцінюються в 27,4 млрд.т., а прогнозовані — у 20 млрд.т. Основ­ні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марган­цю, які становлять 2,28 млрд. т. [4, с.46].

Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси ні­келю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кірово­градській та Дніпропетровській областях; ртуті — у Донбасі і За­карпатті; титану — в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовсько­го морів; бокситів — у Дніпропетровській області; алунітів — у Закарпатті; нефелінів — у Приазов'ї. Унікальні родовища сиро­вини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елемен­тів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Роз­робку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

Україна багата на металічні корисні копалини, серед яких: ку­хонна сіль, самородна сірка, вогнетривкі глини, високоякісний каолін, облицювальний камінь тощо. Великі запаси калійно-маг­нієвих солей (близько 2,7 млрд. т) зосереджені в Івано-Франків­ській та Львівській областях [7, с.136],

Високою забезпеченістю паливно-енергетичними ресурсами відзначається Донецька, Луганська, Дніпропетровська та Львівська області. Значні поклади металічних корисних копалин розвідані у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській областях, а також у Ав­тономній Республіці Крим. Природно-хімічна сировина інтенсивно ек­сплуатується господарським комплексом Львівської, Сумської, Івано-Франківської областей та Автономної Республіки Крим. Будівельна сировина розповсюджена рівномірно по всій території країни, однак у структурі мінеральних ресурсів найбільша її частка має місце у До­нецькій, Львівській, Луганській, Рівненській і Тернопільській облас­тях та Автономній Республіці Крим (див. дод. Б).