Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОХК Лекції Чорноморця.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
321.02 Кб
Скачать

Тема 3. : Християнські цінності як основа для «гуманізму любові». План

  1. Природні (універсальні) цінності християнства.

  2. Вчення про віру, надію, любов в Старому Завіті

  3. Вчення про віру, надію, любов в Новому Завіті.

  1. Природні (універсальні) цінності християнства.

Аксіологія − це вчення про цінності. Цінності − це один з елементів світогляду. Цінності поділяються на природні та релігійні (теологічні). Природними цінностями є цінності, які ми цінуємо як люди. Релігійними є цінності, які ми цінуємо як християни. Християнство позитивно ставиться до широкого набору позитивних цінностей. Ми і як люди і як християни цінуємо щастя, кохання між чоловіком і жінкою, сімейний затишок, особистий та суспільний матеріальний добробут, тощо. До всіх цих цінностей християнство ставиться позитивно. І так само як людина негативно ставиться до бідності чи нещасть, так само і християнство негативно ставиться до них. Кожна людина прагне до щастя, до задоволення своїх потреб.

В суспільстві існують права, що гарантують їй захист цих прав. Так, наприклад, кожен цінує справедливість, як в особистому так і в суспільному житті. І християнство вважає справедливість однією з найбільших природних цінностей. І якщо в суспільстві немає справедливості, то християнські мислителі говорять, що люди мають право на революцію, якщо в суспільстві немає справедливості. Якщо немає соціальної, правової справедливості, то люди мають право змінити владу, що їх не гарантує. Ця доволі радикальна теза відігравала важливу роль у історії християнства. Навіть, якщо подивитися на історії революцій, то лише дуже невелика кількість революцій, і зокрема так звана жовтнева революція, не мали свого релігійного виправдання. А більшість революцій, і зокрема французька, голанська, англійська, мали своє релігійне виправдання. Отже, християнство позитивно ставиться до більшості людських цінностей, що мають люди.

Серед природних цінностей християнство цінує: мудрість, мужність, стриманість, справедливість. І справді, саме в межах християнської культури виникла наука, як пошук істини. Чому? Тому, що на перше місце, як і в античності, в християнстві була поставлена мудрість. Люди досягали певних знань, і Церква не завжди реагувала негативно. Іноді, коли ми читаємо історії про Галілея, про Коперника, то ми робимо не зовсім правильні загальні висновки. Взагалі християнство дуже поважало мудрість, і завжди вибачалося за ті ексцеси, що воно десь гальмувало розвиток прогресу. І взагалі християнство поважало життєву мудрість, практичну мудрість, мудрість суддів, мудрість філософів, тощо.

Християнство дуже поважає мужність. Особливо тоді, коли треба було боротися за справедливість, за права, за Батьківщину. Воно завжди приводить масу прикладів з історії, в яких демонструються велика роль християнства в об’єднанні народу проти різних загарбників.

Значну увагу в християнстві приділяли стриманості. Людина закликалася до ввічливості, чемності, відкритості. Нестриманою є людина нечемна, хамовита, розв’язною, розпусно. Але в той же час, стриманість не потрібно плутати з повною безпристрасністю. Іноді деякі філософи закликали до повної аскези, до перетворення людини на йога. Наприклад, візьмемо інтимні відносини між чоловіком та жінкою. В кришнаїзмі ці відносини мають бути безпристрасними. Призначення жінки лише в тому, щоб вона народжувала дітей. А християнство вважає перетворення стриманості з безпристрасністю неправильним підходом. Стримана людина поводить себе як цілісна, вихована істота.

Наступна природна чеснота − справедливість. Існує справедливість вимог, поведінки, Так, в суспільстві повинна бути справедливість поведінки − встановлення справедливих правил, законів. А також справедливість допомоги. Наприклад, ми доглядаємо за батьками, тому що справедливо віддати їм належне за те, що вони виховували нас. Справедливість допомоги християни називають субсидіарною справедливістю. Вона є проявом солідарності, проявом любові.

Основними християнськими цінностями є релігійні цінності − віра, надія, любов. Вони характеризують людину, це три найважливіші риси самої людини. Але вони є трьома найголовнішими рисами Бога. Це три риси, які характеризують християн як певне суспільство. Саме як церква християни мають спільну віру, надію і любов.