Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОХК Лекції Чорноморця.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
29.12.2019
Размер:
321.02 Кб
Скачать

Тема: 2: Особливості християнського вчення про мораль.

        1. Витоки та види християнської моралі.

        2. Особливості та ідеал морального життя в християнстві.

        3. Християнська мораль в сучасному світі.

1. Витоки та види християнської моралі. Етика закону

Моральне життя людини має перед собою два моральні ідеали: природний і надприродний. Згідно природному ідеалу перед людиною стоїть завдання реалізувати ідеали добра, справедливості, порядку… Для цього вона має жити відповідно 10 заповідям Мойсея. Надприродний моральний ідеал вимагає виконання норм, які заповідав Христос. Найкраще вони викладені у Нагірній проповіді Ісуса Христа. В Законі Мойсея Бог вимагає не вбивати, а Христос закликає навіть не гніватися на ближнього. В Законі сказано: «око за око і зуб за зуб», а в Євангелії − не противитися злу силою, а підставляти другу щоку. В Старому Завіті сказано: не чинити перелюбу, а Христос забороняє навіть дивитися на жінку з хтивістю. В Законі сказано: любити Бога і ближнього і ненавидіти ворогів, а в Нагірній проповіді заповідається любити ворогів, молитися за них, благословляти тих, хто нас кривдить. Тим самим, в християнстві приймається природний ідеал моралі Старого Завіту, але й формується ідеал надприродного морального життя.

Етика любові

В християнстві підкреслюється, що виконати усі норми моралі людині власними силами неможливо. Виконання як природного так і надприродного ідеалів вимагає допомоги Божої − благодаті (євр. харис). Лише Бог здатен допомогти виконати ідеал морального життя. Тут варто розрізняти талант від благодаті. Таланти дані кожному від народження, а благодать дарується згідно зусиллям людини. Благодать доповнює наші зусилля у реалізації закладених талантів. Власне Христос дав два повеління − вести моральне життя і приймати участь у таїнствах. Ці два повеління в християнстві нерозривні.

Сакраментальна етика

Мало просто жити моральним життям, християнину треба жити благодатним життям. Моральним життям живуть і невіруючі, і представники інших релігій. Більш того, людина може і повинна жити за совістю. Совість − це оцінка життя нашим практичним розумом, це моральна інтуїція в душі кожної людини, це внутрішній моральний вимір. Ап. Павло навіть говорить, що нехрещені люди будуть судитися за своєю совістю. Можна бути праведним і добрим не будучи хрещеним, можна бути більш моральним ніж християни, можна навіть досягнути високої мудрості. Але досягнути справжньої моральної довершеності лише власними силами, покладаючись лише на совість і моральні приписи неможливо. Справжня довершеність досягається лише за допомогою благодаті, а благодать дається під час участі у таїнствах. Християнин з метою реалізувати ідеали морального життя покликаний до нового, благодатного життя, яке дарується у таїнствах Церкви: хрещенні, миропомазуванні, сповіді, причасті. Благодать Божа оновлює розумну здатність людини, її свободу і здатність любити. Отже, моральною людина може бути і без хрещення, але досягнути морального ідеалу неможливо без таїнств.