77. Кредитний договір. Види кредиту.

Згідно зі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінан¬сова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених дого¬вором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Характеристика кредитного договору.

1. Предметом кредитного договору є винятково грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах, визначених у договорі. Це відрізняє кредитний договір від договору позики, предметом якого можуть бути як грошові кошти, так і речі, визначені родовими ознаками.

2. На відміну від договору позики, за яким його предмет переда¬ється позичальнику у власність, ЦК не містить подібного поло¬ження стосовно кредитного договору, зазначаючи лише обов'язок кредитодавця "надати грошові кошти". Це обумовлено залежністю надання коштів кредитодавцем від виконання позичальником умов кредитного договору. Наприклад, у разі недотримання принципу цільового використання коштів, отриманих в кредит, що вста¬новлюється в договорі (ч. З ст. 1056 ЦК), кредитодавець має право зупинити подальшу видачу кредиту відповідно до договору (ч. 2 ст. 348 ГК).

Також кредитодавець має право відмовитися від надання пози¬чальникові передбаченого договором кредиту частково або в повно¬му обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде поверне¬ний. Позичальник, у свою чергу, має право відмовитися від одер¬жання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Сторонами кредитного договору є позичальник і кредитода- вець. Номінально позичальником може бути будь-яка юридична або фізична особа, в тому числі суб'єкт підприємницької діяль¬ності. Проте факт набуття зазначеними особами статусу "позичаль¬ника" (тобто можливість отримання ними кредиту) залежить від положень нормативних актів, що встановлюють особливості укладення кредитних договорів того чи іншого віщу, а також у кінцевому підсумку — від волі кредитодавця — особи, яка надасть грошові кошти. Наприклад, п. З Правил торгівлі у розстрочку дозволяє продаж товарів у розстрочку фізичним особам, які мають постійний доход і постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться суб'єкт господарської діяльності (продавець). Що сто¬сується власне кредитодавця, під час прийняття рішення про вида¬чу кредиту ним аналізується як кредитоспроможність позичальни¬ка, так й інші чинники (напрями використання грошових коштів, забезпеченість виконання кредитного договору тощо).

Можливість набуття статусу кредитодавця пов'язана зі статусом особи, що надає кредит того чи іншого виду. Так, кредитодавцем за договором фінансового (в тому числі банківського) кредиту може бути банк або інша фінансова (кредитна) установа — підпункт 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", ч. З сг. Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". "Іншою фінансовою установою", терміноло¬гією ст. 1054 ЦК, що надає кредити такого виду, є, зокрема, кредит¬на спілка (див. Закон України від 20 грудня 2001 р. "Про кредитні спілки").

Перелік потенційних кредитодавців за договорами товарного кредиту (термінологією ст. 1057 ЦК та ст. 347 ГК — комерційних кредитів) міститься у п. 2 Правил торгівлі у розстрочку, за змістом якого кредитодавцями можуть бути:

• суб'єкти господарської діяльності, що засновані на державній власності чи на власності відповідної територіальної громади;

• суб'єкти господарської діяльності системи споживчої коопера¬ції, перелік яких затверджується правліннями районних споживчих спілок та районних споживчих товариств, а також суб'єкти господарської діяльності, що належать до сфери управління Укооп¬спілки, перелік яких затверджується Укоопспілкою;

• суб'єкти господарської діяльності інших форм власності від¬повідно до їх установчих документів.

4. Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. На відміну від позики, яка допускає безоплатне користу¬вання майном, сплата процентів за договором про надання кредиту за загальним правилом є обов'язковою. Згідно з ч. З ст. 346 ГК про¬центна ставка, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере кредитодавець, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кре¬дитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (див., зокрема, ч. 1 ст. 17 Закону України від 4 липня 2002 р. "Про іннова-ційну діяльність", яка дозволяє повне або часткове (до 50%) безвід- соткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритет¬них інноваційних проектів за рахунок коштів державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів).

5. Згідно зі ст. 1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Кредитний договір на відміну від договору позики є консенсуаль- ним договором і набирає чинності з дня досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами. Кредитодавець має право від¬мовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі в разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обста¬вин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернутий. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Класифікація кредитів.

В нормативно-правових актах існує кілька класифікацій кре¬дитів.

1) за строком користування:

• з терміном погашення до 3 місяців включно;

• з терміном погашення від 3 до 12 місяців включно;

• з терміном погашення більше 12 місяців;

2) за цільовим призначенням:

• споживчі;

• підприємницькі;

3) за рівнем забезпеченості:

• незабезгіечені;

• забезпечені (застава, завдаток, неустойка, порука, притримання, гарантія);

4) за рівнем дотримання позичальником встановленого режиму сплати:

• кредит з нормальним режимом сплати;

• прострочений кредит. Простроченим є кредит, за яким пору¬шення встановленого режиму сплати не перевищує 365 днів;

• неповернений кредит. Неповерненим є кредит, за яким пору¬шення встановленого режиму сплати перевищує 365 днів;

• безнадійний кредит. Безнадійним є кредит, за яким існує впевненість у його неповерненні та за яким є підтвердження про неможливість здійснення стягнення або минув термін позовної давності. Рішення про визнання кредиту безнадійним приймається кредитним комітетом у порядку, визначеному відповідним поло¬женням.

Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затв. постановою Правління Національного банку Укра¬їни від 6 листопада 2000 р. № 279, додатково класифікує кредити залежно від рівня ризику на:

• стандартні кредитні операції — це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить 1% чистого кредитного ризику;

• під контролем — кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить 5% чистого кредитного ризику;

• субстандартні кредитні операції — операції, за якими кредит¬ний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20% чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором;

• сумнівні кредитні операції — операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпе¬чення) перебуває під загрозою, ймовірність повного погашення кре¬дитної заборгованості низька та становить 50% чистого кредитного ризику;

• безнадійні кредитні операції — імовірність виконання зо¬бов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з ура¬хуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.