
- •1. Поняття зобов’язань із заподіяння шкоди. Умови їх виникнення
- •2. Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •3. Поняття зобов’язань із заподіяння шкоди. Умови їх виникнення
- •4. Поняття зобов’язання та зобов’язального права. Характерні риси та види зобов'язань.
- •5. Договір про надання послуг. Ознаки послуг. Види послуг.
- •6. Зобов’язання з безпідставного придбання та збереження майна.
- •7. Суб’єкти зобов’язання. Множинність осіб у зобов’язанні. Зобов’язання на користь третьої особи.
- •8. Поняття, зміст, суттєві умови, права та обов’язки сторін договору лізингу
- •9. Особливості відшкодування моральної шкоди.
- •10. Елементи зобов'язань.
- •11. Поняття завдатку та його форма. Аванс.
- •12. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника.
- •13. Підстави виникнення та припинення зобов’язання.
- •14. Договір факторингу.
- •15. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •16. Виконання зобов’язань та його принципи.
- •17. Поняття та зміст договору найму житлового приміщення. Права та обов’язки сторін за договором найму житлового приміщення
- •18. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітнім, неповнолітнім, недієздатним.
- •19. Правила виконання альтернативних, часткових, солідарних зобов’язань.
- •20. Поняття забезпечення виконання зобов’язань та його види.
- •21. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи.
- •22. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
- •23. Права наймача житла і членів його сім'ї. Припинення договору найму житла.
- •24. Зобов’язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди. Конкурс.
- •25. Поняття договору підряду. Відмінності договору підряду від суміжних договорів.
- •26. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
- •27. Поняття та види спадкування. Прийняття спадщини.
- •28. Класифікація цивільно-правових договорів.
- •29. Поняття та зміст договору перевезення вантажів.
- •30. Спадковий договір.
- •31. Порука та гарантія: порівняльна характеристика.
- •32. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •33. Відмова від прийняття спадщини.
- •34. Гарантії як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •35. Договір побутового підряду.
- •36. Спадкування за заповітом. Заповідальний відказ. Обов’язкова частина.
- •37. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань та її види.
- •38. Співвідношення договорів послуг та підряду.
- •39. Форма заповіту та порядок його укладення. Недійсність заповіту.
- •40. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •41. Договір будівельного підряду.
- •42. Відповідальність спадкоємців по зобов’язаннях спадкодавця. Розподіл та перерозподіл спадщини.
- •43. Цивільно-правова відповідальність. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
- •44. Загальна характеристика договорів на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
- •45. Спадкування по праву давання (представлення!!!). Спадкова трансмісія. Відумерлість спадщини.
- •46. Поняття, загальна характеристика та значення договору поставки.
- •47. Договір зберігання.
- •48. Обов’язки подружжя по взаємному утриманню.
- •49. Поняття збитків, їх склад. Відшкодування збитків.
- •50. Договір перевезення вантажу
- •51. Поняття сім’ї. Види сімейних правовідносин.
- •52. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
- •53. Види страхування.
- •54. Особисті права та обов’язки батьків. Обов’язки дітей щодо батьків.
- •55. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •56. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •57. Поняття шлюбу за сімейним законодавством. Фактичні шлюбні відносини.
- •58. Поняття цивільно-правового договору, його значення. Відмінність цивільно-правового договору від суміжних договорів.
- •59. Договір страхування.
- •60. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладання шлюбу. Порядок укладання шлюбу та визнання шлюбу недійсним.
- •61. Захист прав споживачів. Права та обов’язків споживачів.
- •63. Опіка, піклування та патронат в сімейному праві
- •64. Зміст (умови) договору та його тлумачення.
- •65. Загальна характеристика договору ренти.
- •66. Безготівкові розрахунки, їх різновиди та особливості.
- •67. Укладання договору. Стадії укладання.
- •68. Договір комісії.
- •69. Особисті немайнові правовідносини подружжя.
- •70. Зміна та припинення договорів.
- •71. Поняття та загальна характеристика договору управління майном.
- •72. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок поновлення батьківських прав.
- •73. Предмет договору купівлі-продажу, ціна та оплата товару.
- •74. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу.
- •75. Шлюбний договір
- •76. Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу. Різновиди договору купівлі-продажу.
- •77. Кредитний договір. Види кредиту.
- •78. Майнові відносини подружжя. Режим власності подружжя.
- •79. Роздрібна купівля-продаж.
- •80. Поняття та загальна характеристика договору банківського рахунку
- •81. Поняття та умови усиновлення (удочеріння). Правові наслідки усиновлення. Таємниця усиновлення.
- •82. Момент виникнення права власності у покупця. Ризик випадкової загибелі майна
- •83. Договір позики.
- •84. Аліментні правовідносини. Умови та порядок стягнення аліментів на дітей.
- •85. Поняття та загальна характеристика договору дарування. Види договорів дарування.
- •86. Сторони в договорі довічного утримання, права та обов’язки сторін.
- •87. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •88. Договір міни та бартеру.
- •89. Спеціальні види зберігання
- •90. Встановлення батьківства. Визнання батьківства. Заперечення батьківства (материнства).
- •91. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання.
- •92. Договір доручення.
- •93. Поняття припинення шлюбу. Порядок та випадки розірвання шлюбу в органах рагСу. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
71. Поняття та загальна характеристика договору управління майном.
За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (ст. 1029 ЦК).
Правове регулювання договору здійснюється главою 70 ЦК, а також законами України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" і "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
Юридичні ознаки договору: взаємний, реальний та відплатний.
Сторонами договору є установник управління та управитель, а у випадках, передбачених договором, — вигодонабувач.
Установником управління є власник майна, а в передбачених законом випадках:
1) орган опіки та піклування, якщо власником майна є фізична особа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою;
2) опікун або орган опіки та піклування, якщо власником майна є малолітня особа або фізична особа, яку визнано недієздатною;
3) неповнолітня особа за дозволом батьків (усиновлювачів) або піклувальника, якщо власником майна є ця неповнолітня особа;
4) піклувальник, якщо власником майна є особа, цивільну дієздатність якої обмежено.
Управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Управителем не може бути: а) орган державної влади, орган влади АРК, орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом; б) вигодонабувач.
Істотними умовами договору є перелік майна, що передається в управління, та розмір і форма плати за управління майном.
Предметом договору можуть бути: а) підприємство як єдиний майновий комплекс; б) нерухома річ; в) цінні папери; г) майнові права; ґ) інше майно. При цьому, майно, передане в управління, має бути відокремлено від іншого майна установника управління та від майна управителя.
Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.
У разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.
Договір управління майном є строковим договором, строк чинності якого встановлюється в договорі. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на 5 років.
Форма договору: письмова, а договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Змістом договору є права та обов'язки сторін.
Права та обов'язки управителя:
1) зобов'язаний управляти майном відповідно до умов договору. Причому він може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління (ч. 1 ст. 1037 ЦК);
2) має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління (ч. 2 ст. 1037 ЦК);
3) зобов'язаний управляти майном особисто (ч. 1 ст. 1038 ЦК);
4) має право доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, якщо це передбачено договором управління майном або цього вимагають інтереси установника управління або вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління. Причому управитель відповідає за дії обраного ним замісника як за свої власні (ст. 1041 ЦК);
5) зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. Якщо такої вказівки немає управитель зобов'язується перед третіми особами особисто (ч. 2 ст. 1038 ЦК);
6) має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном (ч. 1 ст. 1042 ЦК);
7) має право відраховувати належні йому грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління, якщо це передбачено договором (ч. 2 ст. 1042 ЦК);
8) зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві — упущену вигоду, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача (ч. 1 ст. 1043 ЦК);
9) несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління: а) якщо вартості майна, переданого в управління, недостатньо для задоволення вимог кредиторів; б) у разі вчинення правочинів із перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не могли знати про перевищення управителем повноважень або встановлених обмежень (у цьому разі установник управління може вимагати від управителя відшкодування завданих ним збитків) (частини 2, 3 ст. 1043 ЦК);
10) має право вимагати розірвання договору, якщо установник управління не попередив управителя і сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передано в управління, є предметом договору застави (ст. 1039 ЦК).
Правам та обов'язкам управителя кореспондують відповідні права та обов'язки установника управління майном.
Відповідно до ст. 1040 ЦК звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управління не допускається, крім випадку визнання установника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом договору застави. У разі визнання установника управління банкрутом договір управління цим майном припиняється і воно переходить до ліквідаційної маси.
Договір управління майном припиняється у разі:
1) загибелі майна, переданого в управління;
2) припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку;
3) смерті фізичної особи-вигодонабувача або ліквідації юридичної особи-вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;
4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;
5) визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті;
6) відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;
7) відмови установника управління від договору з іншої, ніж указано в попередньому пункті, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором;
8) визнання фізичної особи-установника управління банкрутом;
9) повного завершення сторонами договору управління майном;
10) дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено цим договором, або за рішенням суду.
Законодавець встановлює порядок та наслідки припинення договору управління майном. Зокрема, в разі відмови однієї сторони від договору вона повинна повідомити другу сторону про це за 3 місяці до припинення договору, якщо договором не встановлено інший строк. А в разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, передається установникові управління, якщо інше не встановлено договором.