- •1. Поняття зобов’язань із заподіяння шкоди. Умови їх виникнення
- •2. Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •3. Поняття зобов’язань із заподіяння шкоди. Умови їх виникнення
- •4. Поняття зобов’язання та зобов’язального права. Характерні риси та види зобов'язань.
- •5. Договір про надання послуг. Ознаки послуг. Види послуг.
- •6. Зобов’язання з безпідставного придбання та збереження майна.
- •7. Суб’єкти зобов’язання. Множинність осіб у зобов’язанні. Зобов’язання на користь третьої особи.
- •8. Поняття, зміст, суттєві умови, права та обов’язки сторін договору лізингу
- •9. Особливості відшкодування моральної шкоди.
- •10. Елементи зобов'язань.
- •11. Поняття завдатку та його форма. Аванс.
- •12. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника.
- •13. Підстави виникнення та припинення зобов’язання.
- •14. Договір факторингу.
- •15. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •16. Виконання зобов’язань та його принципи.
- •17. Поняття та зміст договору найму житлового приміщення. Права та обов’язки сторін за договором найму житлового приміщення
- •18. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітнім, неповнолітнім, недієздатним.
- •19. Правила виконання альтернативних, часткових, солідарних зобов’язань.
- •20. Поняття забезпечення виконання зобов’язань та його види.
- •21. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи.
- •22. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
- •23. Права наймача житла і членів його сім'ї. Припинення договору найму житла.
- •24. Зобов’язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди. Конкурс.
- •25. Поняття договору підряду. Відмінності договору підряду від суміжних договорів.
- •26. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
- •27. Поняття та види спадкування. Прийняття спадщини.
- •28. Класифікація цивільно-правових договорів.
- •29. Поняття та зміст договору перевезення вантажів.
- •30. Спадковий договір.
- •31. Порука та гарантія: порівняльна характеристика.
- •32. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •33. Відмова від прийняття спадщини.
- •34. Гарантії як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •35. Договір побутового підряду.
- •36. Спадкування за заповітом. Заповідальний відказ. Обов’язкова частина.
- •37. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань та її види.
- •38. Співвідношення договорів послуг та підряду.
- •39. Форма заповіту та порядок його укладення. Недійсність заповіту.
- •40. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •41. Договір будівельного підряду.
- •42. Відповідальність спадкоємців по зобов’язаннях спадкодавця. Розподіл та перерозподіл спадщини.
- •43. Цивільно-правова відповідальність. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
- •44. Загальна характеристика договорів на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
- •45. Спадкування по праву давання (представлення!!!). Спадкова трансмісія. Відумерлість спадщини.
- •46. Поняття, загальна характеристика та значення договору поставки.
- •47. Договір зберігання.
- •48. Обов’язки подружжя по взаємному утриманню.
- •49. Поняття збитків, їх склад. Відшкодування збитків.
- •50. Договір перевезення вантажу
- •51. Поняття сім’ї. Види сімейних правовідносин.
- •52. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
- •53. Види страхування.
- •54. Особисті права та обов’язки батьків. Обов’язки дітей щодо батьків.
- •55. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •56. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •57. Поняття шлюбу за сімейним законодавством. Фактичні шлюбні відносини.
- •58. Поняття цивільно-правового договору, його значення. Відмінність цивільно-правового договору від суміжних договорів.
- •59. Договір страхування.
- •60. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладання шлюбу. Порядок укладання шлюбу та визнання шлюбу недійсним.
- •61. Захист прав споживачів. Права та обов’язків споживачів.
- •63. Опіка, піклування та патронат в сімейному праві
- •64. Зміст (умови) договору та його тлумачення.
- •65. Загальна характеристика договору ренти.
- •66. Безготівкові розрахунки, їх різновиди та особливості.
- •67. Укладання договору. Стадії укладання.
- •68. Договір комісії.
- •69. Особисті немайнові правовідносини подружжя.
- •70. Зміна та припинення договорів.
- •71. Поняття та загальна характеристика договору управління майном.
- •72. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок поновлення батьківських прав.
- •73. Предмет договору купівлі-продажу, ціна та оплата товару.
- •74. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу.
- •75. Шлюбний договір
- •76. Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу. Різновиди договору купівлі-продажу.
- •77. Кредитний договір. Види кредиту.
- •78. Майнові відносини подружжя. Режим власності подружжя.
- •79. Роздрібна купівля-продаж.
- •80. Поняття та загальна характеристика договору банківського рахунку
- •81. Поняття та умови усиновлення (удочеріння). Правові наслідки усиновлення. Таємниця усиновлення.
- •82. Момент виникнення права власності у покупця. Ризик випадкової загибелі майна
- •83. Договір позики.
- •84. Аліментні правовідносини. Умови та порядок стягнення аліментів на дітей.
- •85. Поняття та загальна характеристика договору дарування. Види договорів дарування.
- •86. Сторони в договорі довічного утримання, права та обов’язки сторін.
- •87. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •88. Договір міни та бартеру.
- •89. Спеціальні види зберігання
- •90. Встановлення батьківства. Визнання батьківства. Заперечення батьківства (материнства).
- •91. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання.
- •92. Договір доручення.
- •93. Поняття припинення шлюбу. Порядок та випадки розірвання шлюбу в органах рагСу. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
49. Поняття збитків, їх склад. Відшкодування збитків.
Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Для цього немає необхідності особливо вказувати в законі або в договорі про право особи вимагати таке відшкодування. Якщо, наприклад, порушене право особи, яке випливає із договору, але в тексті договору немає вказівки на те, що внаслідок цього мають бути відшкодовані збитки, право на відшкодування збитків кредитор все одно буде мати. Правила відшкодування збитків містяться у ст. 623 ЦК.
Загальне поняття "збитки" складається із двох складових. По-перше, це так звана "реальна шкода", під якою ЦК розуміє дві групи витрат:
1) витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. В даному випадку мова йдеться про ті фактичні витрати, які вже зроблені особою. Це може вартість знищеної речі, інші реальні втрати, які зазнала особа у зв'язку із знищенням речі (наприклад, вартість втраченого ремонту внаслідок знищення шарового крану стояку водопостачання в квартирі та затоплення квартири) тощо.
2) Витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Тут мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити. В останньому випадку його вартість має підтверджуватися відповідними розрахунками, кошторисами тощо. Також під дане визначення підпадають ті грошові штрафні санкції, які потерпілий сплатив або має сплатити у зв'язку із невиконання ним зобов'язання перед третьою особою, якщо таке невиконання є наслідком порушення його цивільного права.
Крім терміну "реальні збитки" в законодавстві зустрічається поняття "фактична шкода" (напр., ч. 3 ст. 13 Закону України "Про транспорт") та "прямий збиток" (наприклад, ст. 9 Закону України "Про страхування"). Незважаючи на неузгодженість термінології, тут маються на увазі саме реальні збитки, тобто фактичні витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені.
По-друге, поняття "збитки" включає в себе так звану упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В даному випадку мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права (наприклад, особа домовилася про надання грошей в позику під проценти, але не надала гроші в позику, оскільки боржник з нею не розрахувався. Саме сума запланованих, але неотриманих процентів в даному випадку буде складати упущену вигоду).
Господарський кодекс України визначає подібні правила відшкодування збитків, використовуючи при цьому дещо інші терміни. Так, за правилами ст. 225 ГК упущена вигода називається "втраченою вигодою".
Конкретизація складу збитків здійснюється окремими положеннями законодавства, зокрема, у ст. 924, 951, 1195 ЦК, Повітряному кодексі України, Кодексі торговельного мореплавства України (ст. 46, 56 тощо).
Частина третя ст. 22 ЦК визначає загальне правило про відшкодування збитків в повному обсязі, тобто як реальної шкоди, так і упущеної вигоди. Договором або законом може бути передбачене відшкодування збитків в меншому або в більшому обсязі. Наприклад, відповідно до ст. 924 ЦК, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди. Тобто в даному випадку перевізник не буде відшкодовувати потерпілому упущену вигоду. Подібні правила містяться і у ст. 951 ЦК, яка визначає правила відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві внаслідок знищення або пошкодження речі, переданої на зберігання. Згідно із ч. 2 ст. 906 ЦК, збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інше не передбачене договором.
Підвищений розмір відшкодування збитків встановлюється, зокрема, статтями 230 та 231 ЦК, відповідно до яких правовими наслідками вчинення правочину під впливом обману або насильства є відшкодування потерпілому збитків у подвійному розмірі. Зменшення або збільшення (кратність) розміру відшкодування збитків може бути передбачена також умовами договору.
Ст 22 ЦК встановлює також імперативне правило, відповідно до якого якщо порушник цивільного права іншої особи отримав внаслідок цього доходи, розмір упущеної вигоди потерпілого не може бути меншим від доходів, одержаних порушником. Принцип обрахування збитків через розмір доходів, отриманих порушником, застосовується у правовідносинах, що виникають внаслідок порушення авторських прав (ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права").