- •1. Поняття зобов’язань із заподіяння шкоди. Умови їх виникнення
- •2. Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •3. Поняття зобов’язань із заподіяння шкоди. Умови їх виникнення
- •4. Поняття зобов’язання та зобов’язального права. Характерні риси та види зобов'язань.
- •5. Договір про надання послуг. Ознаки послуг. Види послуг.
- •6. Зобов’язання з безпідставного придбання та збереження майна.
- •7. Суб’єкти зобов’язання. Множинність осіб у зобов’язанні. Зобов’язання на користь третьої особи.
- •8. Поняття, зміст, суттєві умови, права та обов’язки сторін договору лізингу
- •9. Особливості відшкодування моральної шкоди.
- •10. Елементи зобов'язань.
- •11. Поняття завдатку та його форма. Аванс.
- •12. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника.
- •13. Підстави виникнення та припинення зобов’язання.
- •14. Договір факторингу.
- •15. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •16. Виконання зобов’язань та його принципи.
- •17. Поняття та зміст договору найму житлового приміщення. Права та обов’язки сторін за договором найму житлового приміщення
- •18. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітнім, неповнолітнім, недієздатним.
- •19. Правила виконання альтернативних, часткових, солідарних зобов’язань.
- •20. Поняття забезпечення виконання зобов’язань та його види.
- •21. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи.
- •22. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
- •23. Права наймача житла і членів його сім'ї. Припинення договору найму житла.
- •24. Зобов’язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди. Конкурс.
- •25. Поняття договору підряду. Відмінності договору підряду від суміжних договорів.
- •26. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
- •27. Поняття та види спадкування. Прийняття спадщини.
- •28. Класифікація цивільно-правових договорів.
- •29. Поняття та зміст договору перевезення вантажів.
- •30. Спадковий договір.
- •31. Порука та гарантія: порівняльна характеристика.
- •32. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •33. Відмова від прийняття спадщини.
- •34. Гарантії як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •35. Договір побутового підряду.
- •36. Спадкування за заповітом. Заповідальний відказ. Обов’язкова частина.
- •37. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань та її види.
- •38. Співвідношення договорів послуг та підряду.
- •39. Форма заповіту та порядок його укладення. Недійсність заповіту.
- •40. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •41. Договір будівельного підряду.
- •42. Відповідальність спадкоємців по зобов’язаннях спадкодавця. Розподіл та перерозподіл спадщини.
- •43. Цивільно-правова відповідальність. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
- •44. Загальна характеристика договорів на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
- •45. Спадкування по праву давання (представлення!!!). Спадкова трансмісія. Відумерлість спадщини.
- •46. Поняття, загальна характеристика та значення договору поставки.
- •47. Договір зберігання.
- •48. Обов’язки подружжя по взаємному утриманню.
- •49. Поняття збитків, їх склад. Відшкодування збитків.
- •50. Договір перевезення вантажу
- •51. Поняття сім’ї. Види сімейних правовідносин.
- •52. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
- •53. Види страхування.
- •54. Особисті права та обов’язки батьків. Обов’язки дітей щодо батьків.
- •55. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •56. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •57. Поняття шлюбу за сімейним законодавством. Фактичні шлюбні відносини.
- •58. Поняття цивільно-правового договору, його значення. Відмінність цивільно-правового договору від суміжних договорів.
- •59. Договір страхування.
- •60. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладання шлюбу. Порядок укладання шлюбу та визнання шлюбу недійсним.
- •61. Захист прав споживачів. Права та обов’язків споживачів.
- •63. Опіка, піклування та патронат в сімейному праві
- •64. Зміст (умови) договору та його тлумачення.
- •65. Загальна характеристика договору ренти.
- •66. Безготівкові розрахунки, їх різновиди та особливості.
- •67. Укладання договору. Стадії укладання.
- •68. Договір комісії.
- •69. Особисті немайнові правовідносини подружжя.
- •70. Зміна та припинення договорів.
- •71. Поняття та загальна характеристика договору управління майном.
- •72. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок поновлення батьківських прав.
- •73. Предмет договору купівлі-продажу, ціна та оплата товару.
- •74. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу.
- •75. Шлюбний договір
- •76. Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу. Різновиди договору купівлі-продажу.
- •77. Кредитний договір. Види кредиту.
- •78. Майнові відносини подружжя. Режим власності подружжя.
- •79. Роздрібна купівля-продаж.
- •80. Поняття та загальна характеристика договору банківського рахунку
- •81. Поняття та умови усиновлення (удочеріння). Правові наслідки усиновлення. Таємниця усиновлення.
- •82. Момент виникнення права власності у покупця. Ризик випадкової загибелі майна
- •83. Договір позики.
- •84. Аліментні правовідносини. Умови та порядок стягнення аліментів на дітей.
- •85. Поняття та загальна характеристика договору дарування. Види договорів дарування.
- •86. Сторони в договорі довічного утримання, права та обов’язки сторін.
- •87. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •88. Договір міни та бартеру.
- •89. Спеціальні види зберігання
- •90. Встановлення батьківства. Визнання батьківства. Заперечення батьківства (материнства).
- •91. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання.
- •92. Договір доручення.
- •93. Поняття припинення шлюбу. Порядок та випадки розірвання шлюбу в органах рагСу. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
44. Загальна характеристика договорів на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
Згідно зі ст. 892 ЦК за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов 'язусться провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити Ті.
Сторонами договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є замовник та підрядник.
Як і у договорі підряду на виконання проектних та пошукових робіт, законодавство не містить спеціальних застережень щодо сторін договору, що розглядається. Ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як суб'єкти підприємницької діяльності, так і особи без зазначеного статусу. Наприклад, за ст. 4 Закону України від 13 грудня 1991 р. "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції Закону від І грудня 1998 р.) суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності (можливі підрядники за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт) є: вчені, наукові працівники, науково- педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III —IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.
Основною вимогою до них є наявність необхідного обсягу правота дієздатності на укладення подібних договорів та, відповідно, на зайняття відповідною діяльністю.
За договором на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо.
Загальне визначення поняття "наукові дослідження" міститься в Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-наука "Звіт про виконання наукових та науково- технічних робіт", затв. наказом Державного комітету статистики України від 28 листопада 2005 р. № 382, згідно з п. 1 якої науковими дослідженнями та розробками є творча діяльність, яка здійснюється на систематичній основі з метою збільшення обсягу наукових знань, у тому числі про людину, природу та суспільство, а також пошук нових сфер застосування цих знань. Поряд з поняттям наукових досліджень Інструкцією визначається поняття науково-технічних послуг — діяльність, що пов'язана з дослідженнями і розробками і сприяє створенню та застосуванню науково-технічних знань. До таких послуг належать: науково-технічна діяльність бібліотек, музеїв тощо; переклад, редагування тощо науково-технічної літератури; розвідування (геологічні, гідрологічні тощо); збір даних про соціально-економічні явища; розвідка корисних копалин; патентно-ліцензійна діяльність. Науково-технічні послуги не належать до наукових досліджень та розробок, адже критерієм, який дає змогу відрізнити наукові дослідження та розробки від супутніх їм видів діяльності, є наявність у дослідженнях та розробках значного елемента новизни, якої немає у науково-технічних послугах.
Безпосередньо складові науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт визначені п. 2 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 830, відповідно до якого до таких робіт (НДДКР) належать науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються науково-дослідними, конструкторськими, проектно- конструкторськими і технологічними організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій.
Визначення промисіїового зразка (зразка нового виробу), який може бути розроблений за умовами договору на виконання науково- дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, міститься у Законі України від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на промислові зразки", ст. 1 якого визначає його як результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.
Визначення поняття "технологія" міститься у загальних примітках до Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю (додаток до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1807 (у редакції постанови від 23 грудня 2004 р. № 1721). Технологією є спеціальна інформація, необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги.
Технічними даними є світлокопії, плани, діаграми, примітки; моделі, формули, таблиці, інструкції, викладені на папері або записані на носіях або пристроях таких, як диск, стрічка, постійний запам'ятовуючий прислрій чи будь-який інший матеріальний носій інформації. Технічною допомогою вважається проведення інструктажів, підвищення кваліфікації, навчання, практичне освоєння методів роботи, надання консультацій. Технічна допомога може включати передачу технічних даних.
Таким чином, предметом договору, що розглядається, в загальному розумінні є науково-прикладний результат, який Законом "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначається як нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прпкладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.
Згідно зі ст. 892 ІДК договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Відповідно до ст. 897 ЦК виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, виконати поботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором, негайно інформуючи замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.
Виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Він має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Натомість, до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців), якщо інше не встановлено договором (ст. 893 ЦК).
Замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором. Виконавець має право використати одержаний ним результат робіт також для себе, якщо інше не встановлено договором. Договором може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам.
Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити її.
Згідно зі ст. 894 ЦК виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.
Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін. Так, наприклад, якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до вияв- іення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором
Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.
Виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якшо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. Виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.
Договір на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт є консенсуальним договором, укладається в письмовій формі і набуває чинності з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов.
