- •1. Поняття зобов’язань із заподіяння шкоди. Умови їх виникнення
- •2. Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •3. Поняття зобов’язань із заподіяння шкоди. Умови їх виникнення
- •4. Поняття зобов’язання та зобов’язального права. Характерні риси та види зобов'язань.
- •5. Договір про надання послуг. Ознаки послуг. Види послуг.
- •6. Зобов’язання з безпідставного придбання та збереження майна.
- •7. Суб’єкти зобов’язання. Множинність осіб у зобов’язанні. Зобов’язання на користь третьої особи.
- •8. Поняття, зміст, суттєві умови, права та обов’язки сторін договору лізингу
- •9. Особливості відшкодування моральної шкоди.
- •10. Елементи зобов'язань.
- •11. Поняття завдатку та його форма. Аванс.
- •12. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника.
- •13. Підстави виникнення та припинення зобов’язання.
- •14. Договір факторингу.
- •15. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •16. Виконання зобов’язань та його принципи.
- •17. Поняття та зміст договору найму житлового приміщення. Права та обов’язки сторін за договором найму житлового приміщення
- •18. Відповідальність за шкоду, заподіяну малолітнім, неповнолітнім, недієздатним.
- •19. Правила виконання альтернативних, часткових, солідарних зобов’язань.
- •20. Поняття забезпечення виконання зобов’язань та його види.
- •21. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи.
- •22. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
- •23. Права наймача житла і членів його сім'ї. Припинення договору найму житла.
- •24. Зобов’язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди. Конкурс.
- •25. Поняття договору підряду. Відмінності договору підряду від суміжних договорів.
- •26. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
- •27. Поняття та види спадкування. Прийняття спадщини.
- •28. Класифікація цивільно-правових договорів.
- •29. Поняття та зміст договору перевезення вантажів.
- •30. Спадковий договір.
- •31. Порука та гарантія: порівняльна характеристика.
- •32. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •33. Відмова від прийняття спадщини.
- •34. Гарантії як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •35. Договір побутового підряду.
- •36. Спадкування за заповітом. Заповідальний відказ. Обов’язкова частина.
- •37. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань та її види.
- •38. Співвідношення договорів послуг та підряду.
- •39. Форма заповіту та порядок його укладення. Недійсність заповіту.
- •40. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •41. Договір будівельного підряду.
- •42. Відповідальність спадкоємців по зобов’язаннях спадкодавця. Розподіл та перерозподіл спадщини.
- •43. Цивільно-правова відповідальність. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
- •44. Загальна характеристика договорів на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
- •45. Спадкування по праву давання (представлення!!!). Спадкова трансмісія. Відумерлість спадщини.
- •46. Поняття, загальна характеристика та значення договору поставки.
- •47. Договір зберігання.
- •48. Обов’язки подружжя по взаємному утриманню.
- •49. Поняття збитків, їх склад. Відшкодування збитків.
- •50. Договір перевезення вантажу
- •51. Поняття сім’ї. Види сімейних правовідносин.
- •52. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
- •53. Види страхування.
- •54. Особисті права та обов’язки батьків. Обов’язки дітей щодо батьків.
- •55. Заміна осіб у зобов’язанні.
- •56. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •57. Поняття шлюбу за сімейним законодавством. Фактичні шлюбні відносини.
- •58. Поняття цивільно-правового договору, його значення. Відмінність цивільно-правового договору від суміжних договорів.
- •59. Договір страхування.
- •60. Умови вступу в шлюб та перешкоди до укладання шлюбу. Порядок укладання шлюбу та визнання шлюбу недійсним.
- •61. Захист прав споживачів. Права та обов’язків споживачів.
- •63. Опіка, піклування та патронат в сімейному праві
- •64. Зміст (умови) договору та його тлумачення.
- •65. Загальна характеристика договору ренти.
- •66. Безготівкові розрахунки, їх різновиди та особливості.
- •67. Укладання договору. Стадії укладання.
- •68. Договір комісії.
- •69. Особисті немайнові правовідносини подружжя.
- •70. Зміна та припинення договорів.
- •71. Поняття та загальна характеристика договору управління майном.
- •72. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок поновлення батьківських прав.
- •73. Предмет договору купівлі-продажу, ціна та оплата товару.
- •74. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу.
- •75. Шлюбний договір
- •76. Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу. Різновиди договору купівлі-продажу.
- •77. Кредитний договір. Види кредиту.
- •78. Майнові відносини подружжя. Режим власності подружжя.
- •79. Роздрібна купівля-продаж.
- •80. Поняття та загальна характеристика договору банківського рахунку
- •81. Поняття та умови усиновлення (удочеріння). Правові наслідки усиновлення. Таємниця усиновлення.
- •82. Момент виникнення права власності у покупця. Ризик випадкової загибелі майна
- •83. Договір позики.
- •84. Аліментні правовідносини. Умови та порядок стягнення аліментів на дітей.
- •85. Поняття та загальна характеристика договору дарування. Види договорів дарування.
- •86. Сторони в договорі довічного утримання, права та обов’язки сторін.
- •87. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •88. Договір міни та бартеру.
- •89. Спеціальні види зберігання
- •90. Встановлення батьківства. Визнання батьківства. Заперечення батьківства (материнства).
- •91. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання.
- •92. Договір доручення.
- •93. Поняття припинення шлюбу. Порядок та випадки розірвання шлюбу в органах рагСу. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
26. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Форми та види неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК неустойка — це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Неустойка є популярним засобом забезпечення зобов'язань, особливо в договірних відносинах за участю юридичних осіб. Привабливість неустойки пояснюється тим, що вона є спрощеним засобом компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежним виконанням боржником його обов'язків.
Це забезпечується такими особливостями неустойки:
можливість стягнення неустойки власне за факт порушення зобов'язання, без надання доказів про завдання збитків та їхній розмір;
можливість для сторін на свій розсуд сформулювати підстави, розмір та умови сплати неустойки (крім випадків існування так званої "нормативної" неустойки — ст. 551 ЦК);
можливість для кредитора оперативно компенсувати збитки, завдані йому невиконанням договору, в зручній для нього грошовій формі. Хоча ст. 549 ЦК передбачає можливість стягнення з боржника неустойки у вигляді майна, однак механізм реалізації такого права поки що не визначений, шо на практиці може створити значні труднощі при обчисленні та стягненні такого виду неустойки.
Як зазначалося, неустойка за своєю юридичною природою є не тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, а також однією з форм цивільно-правової відповідальності. Тому багато положень, що регулюють її застосування, вміщені у главі 51 ЦК. Зокрема, згідно зі ст. 611 ЦК неустойка визнається однією з санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а ст. 550 ЦК встановлює, що кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК).
Щодо питання про неустойку як спеціальної форми відповідальності, слід зазначити, що тут, як проте і в інших випадках застосування спеціальних форм відповідальності, часто немає необхідності в наявності повного складу цивільного правопорушення. Наприклад, для стягнення виключної неустойки не потрібна наявність збитків у кредитора, а, отже, відпадає і питання про причинний зв'язок між збитками і протиправними діями. Тому для відповідальності тут досить протиправності і вини боржника.
Неустойка має характер додаткового обтяження для боржника і, за загальним правилом, підлягає сплаті незалежно від наявності збитків (ст. 624 ЦК). Вона стимулює боржника до належного виконання, а також компенсує (повністю або частково) збитки, які можуть бути заподіяні невиконанням зобов'язання. Тому сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язання в натурі (ст. 552 ЦК).
Умовами стягнення неустойки є невиконання зобов'язання і вина боржника, незалежно від наявності збитків у кредитора. Однак, якщо збитки є, то залежно від співвідношення права на стягнення неустойки з правом на відшкодування збитків розрізняють неустойку:
залікову — не виключає право вимагати відшкодування збитків, але тільки в тій частині, яка не покрита неустойкою;
виключну — закон або договір можуть передбачити стягнення тільки неустойки, але не збитків (використовується, як правило, у випадках прострочення зобов'язання);
штрафну (кумулятивну) — стягнення збитків у повній сумі крім неустойки;
альтернативну — за вибором кредитора стягується або неустойка, або збитки (ст. 624 ЦК).
Залежно від підстав встановлення неустойка поділяється на договірну та нормативну. Найчастіше використовується договірна неустойка (та, що встановлюється договором сторін).
Сфера застосування нормативної неустойки залежить від характеру норми. Якщо неустойка передбачена імперативною нормою, вона підлягає безумовному застосуванню. У випадках, коли положення про неустойку міститься в диспозитивній нормі, вона застосовується лише тоді, коли сторони своєю угодою не передбачили інший розмір неустойки. Прикладом диспозитивної норми тут може бути правило ст. 625 ЦК, згід?ю з яким боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Разом з тим, сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства (крім випадків, передбачених законом).
Крім того, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Слід зазначити, що в цьому випадку зменшення розміру неустойки є правом суду. Разом з тим, ст. 616 ЦК зобов'язує суд зменшити неустойку, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора.