
- •1. Яка потреба в інтелектуалізації комп’ютерних технологій?
- •2. Назвіть кілька відомих інтелектуальних задач. Опишіть їхні спільні риси та відмінності.
- •3. У чому полягає основна проблема при автоматизації логічних побудов?
- •8. Сформулюйте визначення кібернетичної системи.
- •9. Сформулюйте визначення підсистеми. Наведіть приклади.
- •10. Наведіть класифікацію кібернетичних систем.
- •11. До якого типу належать:
- •12. Охарактеризуйте задачу керування складними системами. У чому полягає принципова відмінність у керуванні простими, складними та дуже складними системами?
- •13. Опишіть принцип зворотного зв’язку, наведіть приклади позитивного і негативного зворотнього зв’язку.
- •14. Охарактеризуйте алгоритмічний і декларативний способи керування; наведіть їх формалізований опис.
- •15. Що таке первинні інструкції, чому може виникати необхідність їх поповнення? Наведіть приклади.
- •16. У чому полягає принципова відмінність між поповненням первинних інструкцій за алгоритмічного і декларативного підходів?
- •17. Поясніть, чому реалізація декларативного способу керування пов'язана з втратою визначеності результату.
- •18. Що таке квазіалгоритм; у чому полягає відмінність квазіалгоритмічної процедури від алгоритмічної?
- •19. Охарактеризуйте інтелектуальну систему як самокеровану кібернетичну систему. Яким чином пов'язані найважливіші зворотні зв'язки з прагненням досягти певної мети?
- •20. Що виступає метою інтелектуальної системи при чисто зовнішньому керуванні нею?
- •21. Опишіть типову схему функціонування інтелектуальної системи.
- •22. Чому сприйняття зовнішнього світу інтелектуальною системою повинно бути вибірковим?
- •23. Охарактеризуйте основні риси інтелектуальної системи: самокерованість, наявність знань про світ, здатність досягати мети, здатність планувати свої дії, здатність до поповнення знань.
- •24. Охарактеризуйте біологічний і прагматичний напрями досліджень у галузі штучного інтелекту.
- •25. Дайте загальну характеристику символьного і конекціоністського підходів до створення систем штучного інтелекту.
- •26. Охарактеризуйте вербально-дедуктивний підхід до опису поняття "знання". Чи є він єдино можливим?
- •27. Наведіть інтуїтивне визначення поняття "знання".
- •28. Наведіть вербально-дедуктивне визначення знань. Що означають поняття "факти", "правила виведення" та "процедури" в цьому визначенні?
- •29. Що означають екстенсіональна та інтенсіональна частини бази знань?
- •30. Наведіть визначення експертної системи
- •31. Охарактеризуйте поняття "інформаційна одиниця"
- •32. Які існують зв'язки між інформаційними одиницями?
- •33. Що таке псевдофізичні логіки?
- •34. Охарактеризуйте поняття "агрегація".
- •35. Опишіть поняття "узагальнення".
- •36. Опишіть поняття "клас" та "екземпляр класу".
- •37. Охарактеризуйте принцип логічного виведення за успадкуванням.
- •38. Наведіть власні приклади ієрархії класів.
- •39. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "підклас — клас"?
- •40. Охарактеризуйте відношення "підклас — клас" як відношення часткового порядку.
- •41. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "елемент — множина"?
- •42. Охарактеризуйте проблему винятків. Як вона пов'язана з монотонністю логічного виведення?
- •43. Що таке канонічна форма складної системи (за Бучем)?
- •45.Перелічіть моделі задання знань.
- •46.Перелічіть області знань, характерні для діалогових експертних систем.
- •47.У чому полягає необхідність у виокремленні областей і рівнів знань?
- •48.Опишіть поняття “концептуальна одиниця”.
- •49.Яким чином можна розкласти деякий складний предикат на бінарні предикати?
- •50.Яким чином можна перетворити унарний предикат на бінарний? Наведіть приклади.
- •51.Охарактеризуйте поняття “об’єкт-атрибут-значення”.
- •52.Що означає “постулат замкненості світу” ?
29. Що означають екстенсіональна та інтенсіональна частини бази знань?
База знань інтелектуальної інформаційної системи складається з екстенсіональної та інтенсіональної частин. До екстенсіональної частини входять дані, які представлені явно і сприймаються без змін. До інтенсіональної − правила, які дають змогу отримувати нові дані. Вважається, що саме наявність інтенсіональної частини є однією із найважливіших рис, що відрізняють знання від традиційних даних.
В інтерфейсі сучасних комп’ютерних програм екстенсіональні знання представлені у вигляді назв закладинок і функцій на панелі меню. Революційним кроком на шляху до перетворення сучасних прикладних програм на інтелектуальні інформаційні системи стало введення до інтерфейсу користувача діалогових вікон, у яких міститься інструкція, опис або перелік правил щодо користування тією чи іншою опцією. Діалогові вікна репрезентують інтенсіональну частину дискурсу програмного забезпечення.
Отже, пошук потрібної функції і її виконання у сучасній дискурсивній комунікації між людиною
та машиною складається з двох етапів:
1) пошук потрібної функції у стрічці меню (екстенсіональна частина);
2) дедуктивне використання цієї функції шляхом використання правил, наведених у діалогових вікнах (інтенсіональна частина).
30. Наведіть визначення експертної системи
Експертні системи — це інтелектуальні програмні засоби, здатні у ході діалогу одержувати, накопичувати та коригувати знання із заданої предметної галузі; виводити нові знання, розв'язувати на основі цих знань практичні задачі та пояснювати хід їх розв'язку. Експертні системи акумулюють знання експертів — провідних спеціалістів у даній предметній галузі. В основі роботи експертних систем лежить дедуктивне виведення нових тверджень з існуючих. Типове застосування експертних систем — консультації для фахівців середньої кваліфікації і неспеціалістів у тій галузі, для якої вона розроблена.
Необхідно усвідомити, що створити універсальну експертну систему практично неможливо. По-перше, це пов'язано з прокляттям розмірності — зовнішній світ надто багатий і різноманітний. По-друге, експертна система повинна акумулювати знання людей-експертів, а "універсальних" експертів не існує і не може існувати. По-третє, жодне логічне виведення не може замінити інтуїцію та досвід експерта.
31. Охарактеризуйте поняття "інформаційна одиниця"
Інформаційною одиницею (ИЕ) називають інформаційний об'єкт, що володіє властивістю неподільності по якомусь критерію. Оскільки можна вибрати різні критерії подільності, то можливе утворення різних інформаційних одиниць. Файл або набір файлів, розглянутий як єдине ціле
32. Які існують зв'язки між інформаційними одиницями?
Основними зв'язками між інформаційними одиницями є узагальнення та агрегація.
Агрегація дозволяє задавати будову об'єкта та його складових. Наприклад, агрегація дає змогу визначити в базі знань аудиторію як об'єкт, що має вікна, двері і т.д. Вікна, в свою чергу, теж можна розглядати як агрегований об'єкт: вони мають ручки, рами і т. д. Інакше кажучи, відношення "Має", яке описує агрегацію, означає, що певний об'єкт містить у своєму складі деякий інший об'єкт. За цим відношенням закріпилася спеціальна назва HAS_PART. По суті, це відношення "ціле — частина".
Узагальнення (відношення "Є") задає ієрархію класів (екземпляр — клас —надклас). Так, можна говорити, що об'єкт Вася Петров належить до класу Студент. Відповідно інформаційна одиниця, яка описує Васю Петрова, може бути описана на основі більш загальної інформаційної одиниці Студент (точніше, вона задається як екземпляр інформаційної одиниці Студент). Клас Студент, у свою чергу, є підкласом типу Людина і т. п. Надклас об'єднує атрибути, або ознаки, спільні для його підкласів; підкласи можуть успадковувати ті чи інші властивості надкласів.