
- •1. Яка потреба в інтелектуалізації комп’ютерних технологій?
- •2. Назвіть кілька відомих інтелектуальних задач. Опишіть їхні спільні риси та відмінності.
- •3. У чому полягає основна проблема при автоматизації логічних побудов?
- •8. Сформулюйте визначення кібернетичної системи.
- •9. Сформулюйте визначення підсистеми. Наведіть приклади.
- •10. Наведіть класифікацію кібернетичних систем.
- •11. До якого типу належать:
- •12. Охарактеризуйте задачу керування складними системами. У чому полягає принципова відмінність у керуванні простими, складними та дуже складними системами?
- •13. Опишіть принцип зворотного зв’язку, наведіть приклади позитивного і негативного зворотнього зв’язку.
- •14. Охарактеризуйте алгоритмічний і декларативний способи керування; наведіть їх формалізований опис.
- •15. Що таке первинні інструкції, чому може виникати необхідність їх поповнення? Наведіть приклади.
- •16. У чому полягає принципова відмінність між поповненням первинних інструкцій за алгоритмічного і декларативного підходів?
- •17. Поясніть, чому реалізація декларативного способу керування пов'язана з втратою визначеності результату.
- •18. Що таке квазіалгоритм; у чому полягає відмінність квазіалгоритмічної процедури від алгоритмічної?
- •19. Охарактеризуйте інтелектуальну систему як самокеровану кібернетичну систему. Яким чином пов'язані найважливіші зворотні зв'язки з прагненням досягти певної мети?
- •20. Що виступає метою інтелектуальної системи при чисто зовнішньому керуванні нею?
- •21. Опишіть типову схему функціонування інтелектуальної системи.
- •22. Чому сприйняття зовнішнього світу інтелектуальною системою повинно бути вибірковим?
- •23. Охарактеризуйте основні риси інтелектуальної системи: самокерованість, наявність знань про світ, здатність досягати мети, здатність планувати свої дії, здатність до поповнення знань.
- •24. Охарактеризуйте біологічний і прагматичний напрями досліджень у галузі штучного інтелекту.
- •25. Дайте загальну характеристику символьного і конекціоністського підходів до створення систем штучного інтелекту.
- •26. Охарактеризуйте вербально-дедуктивний підхід до опису поняття "знання". Чи є він єдино можливим?
- •27. Наведіть інтуїтивне визначення поняття "знання".
- •28. Наведіть вербально-дедуктивне визначення знань. Що означають поняття "факти", "правила виведення" та "процедури" в цьому визначенні?
- •29. Що означають екстенсіональна та інтенсіональна частини бази знань?
- •30. Наведіть визначення експертної системи
- •31. Охарактеризуйте поняття "інформаційна одиниця"
- •32. Які існують зв'язки між інформаційними одиницями?
- •33. Що таке псевдофізичні логіки?
- •34. Охарактеризуйте поняття "агрегація".
- •35. Опишіть поняття "узагальнення".
- •36. Опишіть поняття "клас" та "екземпляр класу".
- •37. Охарактеризуйте принцип логічного виведення за успадкуванням.
- •38. Наведіть власні приклади ієрархії класів.
- •39. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "підклас — клас"?
- •40. Охарактеризуйте відношення "підклас — клас" як відношення часткового порядку.
- •41. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "елемент — множина"?
- •42. Охарактеризуйте проблему винятків. Як вона пов'язана з монотонністю логічного виведення?
- •43. Що таке канонічна форма складної системи (за Бучем)?
- •45.Перелічіть моделі задання знань.
- •46.Перелічіть області знань, характерні для діалогових експертних систем.
- •47.У чому полягає необхідність у виокремленні областей і рівнів знань?
- •48.Опишіть поняття “концептуальна одиниця”.
- •49.Яким чином можна розкласти деякий складний предикат на бінарні предикати?
- •50.Яким чином можна перетворити унарний предикат на бінарний? Наведіть приклади.
- •51.Охарактеризуйте поняття “об’єкт-атрибут-значення”.
- •52.Що означає “постулат замкненості світу” ?
26. Охарактеризуйте вербально-дедуктивний підхід до опису поняття "знання". Чи є він єдино можливим?
Існує багато підходів до визначення поняття "знання". На сучасному етапі домінуючою парадигмою, що лежить в основі найвідоміших моделей подання знань у системах штучного інтелекту, можна вважати парадигму (певну сукупність ключових принципів), характерну для символьного підходу. Цю парадигму можна охарактеризувати як вербально-дедуктивну, або словесно-логічну, через певні чинники:
- будь-яка інформаційна одиниця задається вербально у вигляді набору явно сформульованих тверджень або фактів;
- основним механізмом отримання нової інформації на базі існуючої є дедукція, тобто висновок від загального до часткового. Такий дедуктивний підхід є бездоганним з логічного погляду. В його основі лежать транзитивність імплікації (якщо з а випливає b, з b випливає с, то з а випливає с) і дія квантора узагальнення (якщо деяка властивість Ρ виконується для будь-якого елементу множини М, а х є М, то Ρ виконується для х).
Але вербально-дедуктивне задання знань не є повним, оскільки:
- дедуктивний висновок не виступає єдино можливим. Мислення людини багато в чому є рефлекторним, інтуїтивним. Воно, як правило, спирається на підсвідомі процеси. Людина часто робить висновки за аналогією, асоціацією. Ці висновки не завжди вірні, але вони істотно доповнюють процеси дедуктивного мислення. Провести дедуктивні логічні побудови з самого початку до кінця на практиці, як правило, неможливо. Без підсвідомого мислення стає неможливим будь-яке відкриття — як правило, підсвідоме породження гіпотези, яка потім перевіряється дедуктивним або експериментальним шляхом;
- далеко не всі знання є вербальними. Так, жодне твердження не зберігається в пам'яті людини явно. Відомо, що в основі діяльності мозку людини лежить передача сигналів між нервовими клітинами. Часто людина не може сформулювати свої знання. Наприклад, будь-хто знає, що таке "стіл". Але якщо попросити людину дати визначення цього поняття, можуть виникнути проблеми. Таким чином, поняттями можна оперувати і не знаючи чіткого визначення. Або типовими є слова: "Я не можу пояснити чому, але мені здається, що...".
27. Наведіть інтуїтивне визначення поняття "знання".
Знання – це "відображення об'єктивних властивостей та зв'язків світу". Знання є інформаційною основою інтелектуальних систем, оскільки - саме вони завжди зіставляють зовнішню ситуацію зі своїми знаннями і керуються ними при прийнятті рішень. Не менш важливим є те, що знання — це систематизована інформація, яка може певним чином поповнюватися і на основі якої можна отримувати нову інформацію, тобто нові знання.
28. Наведіть вербально-дедуктивне визначення знань. Що означають поняття "факти", "правила виведення" та "процедури" в цьому визначенні?
У рамках вербально-дедуктивної парадигми можна навести таке визначення знань.
Знаннями інтелектуальної системи називається трійка <F, R, Р>, де F— сукупність явних фактів, які зберігаються в пам'яті системи в явному вигляді, R — сукупність правил виведення, які дозволяють на основі відомих знань набувати нових знань, Ρ — сукупність процедур, які визначають, яким чином слід застосовувати правила виведення.