23. Охарактеризуйте основні риси інтелектуальної системи: самокерованість, наявність знань про світ, здатність досягати мети, здатність планувати свої дії, здатність до поповнення знань.

Самокерованість - система на основі аналізу зовнішньої ситуації приймає рішення, орієнтовані на досягнення власної мети. Первинною при цьому є зовнішня ситуація у тому вигляді, в якому вона безпосередньо сприймається системою.

Необхідною компонентою інтелектуальної системи є знання про світ, на основі яких вона поповнює первинний опис зовнішньої ситуації для глибшого розуміння цієї ситуації, аналізує можливі наслідки своїх дій і, можливо, формує або коригує свою мету.

Комбіноване керування, за яким система в принципі може бути самокерованою, тобто керуватися власною метою. Однак вона може припускати і зовнішнє керування. Тоді вона розглядає мету керуючої системи як свою власну. Дуже важливим при цьому є питання пріо-ритетів, а саме: система повинна визначити, яка мета є, для неї важли-вішою: власна чи зовнішня. Зіставлення зовнішньої мети з власною і визначає "свободу волі"

Людина має певні знання про світ, які дозволяють їй орієнтуватися у життєвих ситуаціях і приймати вірні рішення. Подібних рис повинна набути система штучного інтелекту. Сьогодні прийнято вважати, що здатність до перенавчання є однією з ключових рис інтелектуальної системи.

Світ у якому ми живемо є настільки багатий, що неможливо попередньо описати життєві ситуації з тим ступенем деталізації й однозначності, які б дозволили закласти в системи, що проектуються, жорсткі детерміновані алгоритми поведінки. Тому інтелектуальні системи повинні мати механізми адаптивності, які б дозволили їм вирішувати поставлені задачі ґрунтуючись на аналізі біжучої ситуації.

24. Охарактеризуйте біологічний і прагматичний напрями досліджень у галузі штучного інтелекту.

В основі біологічного напряму лежать спроби вирішення інтелектуальних задач шляхом безпосереднього моделювання психофізіологічних особливостей мозку людини засобами електронно-обчислю-вальних машин. З часом стало зрозумілим, що розв'язати цю проблему в повному обсязі неможливо і недоцільно. Подібне моделювання особливостей людського розуму призведе до копіювання не тільки позитивних, але й негативних якостей. Стало очевидно, що таке моделювання, хоча й має певне значення для створення штучного інтелекту, більше підходить для вивчення інтелекту природного. Таке вивчення оформилося у вигляді самостійної науки, яка дістала назву когнітивної психології .

Інший напрям дослідження проблем штучного інтелекту прагматичний. У ньому майже не розглядається психофізіологічна діяльність людського мозку, а розвиваються підходи до вирішення інтелектуальних задач, незалежно від тою, як співвідносяться ці підходи з тими процесами, що відбуваються в мозку людини.

25. Дайте загальну характеристику символьного і конекціоністського підходів до створення систем штучного інтелекту.

Інша класифікація систем штучного Інтелекту визначається моделями і методами, що використовуються для вирішення практичних задач. Йдеться про символьний та конекціоністський підходи. Коротко відмітимо, що символьний підхід орієнтований на моделювання процесів свідомого логічного мислення (експертні системи), а конекціоністський – підсвідомих рефлекторних процесів.

Ці підходи можуть застосовуватись як роздільно, так і в комбінації. Зрозуміло що без використання рефлекторних методів жодна серйозна інтелектуальна проблема не може бути вирішена через „прокляття розмірності”. З іншого боку, рефлекторні рішення далеко не завжди правильні і оптимальні, і тому при побудові аналітичних систем необхідно комбінувати символьні та конекціоністські алгоритми.