
- •1. Яка потреба в інтелектуалізації комп’ютерних технологій?
- •2. Назвіть кілька відомих інтелектуальних задач. Опишіть їхні спільні риси та відмінності.
- •3. У чому полягає основна проблема при автоматизації логічних побудов?
- •8. Сформулюйте визначення кібернетичної системи.
- •9. Сформулюйте визначення підсистеми. Наведіть приклади.
- •10. Наведіть класифікацію кібернетичних систем.
- •11. До якого типу належать:
- •12. Охарактеризуйте задачу керування складними системами. У чому полягає принципова відмінність у керуванні простими, складними та дуже складними системами?
- •13. Опишіть принцип зворотного зв’язку, наведіть приклади позитивного і негативного зворотнього зв’язку.
- •14. Охарактеризуйте алгоритмічний і декларативний способи керування; наведіть їх формалізований опис.
- •15. Що таке первинні інструкції, чому може виникати необхідність їх поповнення? Наведіть приклади.
- •16. У чому полягає принципова відмінність між поповненням первинних інструкцій за алгоритмічного і декларативного підходів?
- •17. Поясніть, чому реалізація декларативного способу керування пов'язана з втратою визначеності результату.
- •18. Що таке квазіалгоритм; у чому полягає відмінність квазіалгоритмічної процедури від алгоритмічної?
- •19. Охарактеризуйте інтелектуальну систему як самокеровану кібернетичну систему. Яким чином пов'язані найважливіші зворотні зв'язки з прагненням досягти певної мети?
- •20. Що виступає метою інтелектуальної системи при чисто зовнішньому керуванні нею?
- •21. Опишіть типову схему функціонування інтелектуальної системи.
- •22. Чому сприйняття зовнішнього світу інтелектуальною системою повинно бути вибірковим?
- •23. Охарактеризуйте основні риси інтелектуальної системи: самокерованість, наявність знань про світ, здатність досягати мети, здатність планувати свої дії, здатність до поповнення знань.
- •24. Охарактеризуйте біологічний і прагматичний напрями досліджень у галузі штучного інтелекту.
- •25. Дайте загальну характеристику символьного і конекціоністського підходів до створення систем штучного інтелекту.
- •26. Охарактеризуйте вербально-дедуктивний підхід до опису поняття "знання". Чи є він єдино можливим?
- •27. Наведіть інтуїтивне визначення поняття "знання".
- •28. Наведіть вербально-дедуктивне визначення знань. Що означають поняття "факти", "правила виведення" та "процедури" в цьому визначенні?
- •29. Що означають екстенсіональна та інтенсіональна частини бази знань?
- •30. Наведіть визначення експертної системи
- •31. Охарактеризуйте поняття "інформаційна одиниця"
- •32. Які існують зв'язки між інформаційними одиницями?
- •33. Що таке псевдофізичні логіки?
- •34. Охарактеризуйте поняття "агрегація".
- •35. Опишіть поняття "узагальнення".
- •36. Опишіть поняття "клас" та "екземпляр класу".
- •37. Охарактеризуйте принцип логічного виведення за успадкуванням.
- •38. Наведіть власні приклади ієрархії класів.
- •39. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "підклас — клас"?
- •40. Охарактеризуйте відношення "підклас — клас" як відношення часткового порядку.
- •41. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "елемент — множина"?
- •42. Охарактеризуйте проблему винятків. Як вона пов'язана з монотонністю логічного виведення?
- •43. Що таке канонічна форма складної системи (за Бучем)?
- •45.Перелічіть моделі задання знань.
- •46.Перелічіть області знань, характерні для діалогових експертних систем.
- •47.У чому полягає необхідність у виокремленні областей і рівнів знань?
- •48.Опишіть поняття “концептуальна одиниця”.
- •49.Яким чином можна розкласти деякий складний предикат на бінарні предикати?
- •50.Яким чином можна перетворити унарний предикат на бінарний? Наведіть приклади.
- •51.Охарактеризуйте поняття “об’єкт-атрибут-значення”.
- •52.Що означає “постулат замкненості світу” ?
20. Що виступає метою інтелектуальної системи при чисто зовнішньому керуванні нею?
При зовнішньому керуванні система сприймає зовнішні інструкції у вигляді речень природної мови, програм, написаних алгоритмічними мовами високого рівня, та ін. і намагається їх виконати. Ці зовнішні інструкції раніше були первинними інструкціями. Тоді ці інструкції природно вважати зовнішніми чинниками для системи, і саме вони формують її мету
21. Опишіть типову схему функціонування інтелектуальної системи.
Зрозуміло, що функціонування інтелектуальної системи можна описати як постійне прийняття рішень на основі аналізу поточних ситуацій для досягнення певної мети. Тому природно виокремити стани, які утворюють типову схему функціонування інтелектуальної системи:
1. Безпосередньо сприймає зовнішню ситуацію; результатом є формування первинного опису ситуації.
2. Зіставляє первинний опис зі знаннями системи і поповнює цей опис; результатом є формування вторинного опису ситуації в термінах знань системи. Цей процес можна розглядати як процес розуміння ситуації (усвідомлення) або як процес перекладу первинного опису на внутрішню мову системи. При цьому можуть змінюватися внутрішній стан системи та її знання.
Вторинний опис може бути не єдиним, і система має змогу вибирати між різними вторинними описами. Крім того, система в процесі роботи може переходити від одного вторинного опису до іншого. Якщо ми можемо формально задати форми внутрішнього представлення описів ситуацій та операції над ними, то сподіватимемося на певний автоматизований аналіз цих описів.
3. Планує цілеспрямовані дії та приймає рішення, тобто аналізує можливі дії та їх наслідки і вибирає ті дії, що найкраще узгоджуються з метою системи. Таке рішення зазвичай формулюється певною внутрішньою мовою (свідомо або підсвідомо).
4. Зворотно інтерпретує прийняте рішення, тобто формує робочий алгоритм для реагування системи.
5. Реалізація реакції системи; наслідками є зміни зовнішньої ситуації і внутрішнього стану системи і т. д.
Проте особливо зауважимо: не слід вважати, що зазначені етапи є повністю відокремленими у тому розумінні, що наступний етап починається тільки після того, як повністю закінчиться попередній. Навпаки, для функціонування інтелектуальної системи характерним є взаємне проникнення цих етапів. Наприклад, ті чи інші рішення можуть прийматися вже на етапі безпосереднього сприйняття ситуації. Насамперед це рішення про те, на які зовнішні подразники слід звертати увагу, а на які не обов'язково. Зовнішніх подразників так багато, що їх сприйняття повинно бути вибірковим.
22. Чому сприйняття зовнішнього світу інтелектуальною системою повинно бути вибірковим?
Для функціонування інтелектуальної системи характерним є взаємне проникнення етапів, які утворюють типову схему функціонування інтелектуальної системи. Наприклад, ті чи інші рішення можуть прийматися вже на етапі безпосереднього сприйняття ситуації. Насамперед це рішення про те, на які зовнішні подразники слід звертати увагу, а на які не обов'язково. Зовнішніх подразників так багато, що їх сприйняття повинно бути вибірковим.