
- •1. Яка потреба в інтелектуалізації комп’ютерних технологій?
- •2. Назвіть кілька відомих інтелектуальних задач. Опишіть їхні спільні риси та відмінності.
- •3. У чому полягає основна проблема при автоматизації логічних побудов?
- •8. Сформулюйте визначення кібернетичної системи.
- •9. Сформулюйте визначення підсистеми. Наведіть приклади.
- •10. Наведіть класифікацію кібернетичних систем.
- •11. До якого типу належать:
- •12. Охарактеризуйте задачу керування складними системами. У чому полягає принципова відмінність у керуванні простими, складними та дуже складними системами?
- •13. Опишіть принцип зворотного зв’язку, наведіть приклади позитивного і негативного зворотнього зв’язку.
- •14. Охарактеризуйте алгоритмічний і декларативний способи керування; наведіть їх формалізований опис.
- •15. Що таке первинні інструкції, чому може виникати необхідність їх поповнення? Наведіть приклади.
- •16. У чому полягає принципова відмінність між поповненням первинних інструкцій за алгоритмічного і декларативного підходів?
- •17. Поясніть, чому реалізація декларативного способу керування пов'язана з втратою визначеності результату.
- •18. Що таке квазіалгоритм; у чому полягає відмінність квазіалгоритмічної процедури від алгоритмічної?
- •19. Охарактеризуйте інтелектуальну систему як самокеровану кібернетичну систему. Яким чином пов'язані найважливіші зворотні зв'язки з прагненням досягти певної мети?
- •20. Що виступає метою інтелектуальної системи при чисто зовнішньому керуванні нею?
- •21. Опишіть типову схему функціонування інтелектуальної системи.
- •22. Чому сприйняття зовнішнього світу інтелектуальною системою повинно бути вибірковим?
- •23. Охарактеризуйте основні риси інтелектуальної системи: самокерованість, наявність знань про світ, здатність досягати мети, здатність планувати свої дії, здатність до поповнення знань.
- •24. Охарактеризуйте біологічний і прагматичний напрями досліджень у галузі штучного інтелекту.
- •25. Дайте загальну характеристику символьного і конекціоністського підходів до створення систем штучного інтелекту.
- •26. Охарактеризуйте вербально-дедуктивний підхід до опису поняття "знання". Чи є він єдино можливим?
- •27. Наведіть інтуїтивне визначення поняття "знання".
- •28. Наведіть вербально-дедуктивне визначення знань. Що означають поняття "факти", "правила виведення" та "процедури" в цьому визначенні?
- •29. Що означають екстенсіональна та інтенсіональна частини бази знань?
- •30. Наведіть визначення експертної системи
- •31. Охарактеризуйте поняття "інформаційна одиниця"
- •32. Які існують зв'язки між інформаційними одиницями?
- •33. Що таке псевдофізичні логіки?
- •34. Охарактеризуйте поняття "агрегація".
- •35. Опишіть поняття "узагальнення".
- •36. Опишіть поняття "клас" та "екземпляр класу".
- •37. Охарактеризуйте принцип логічного виведення за успадкуванням.
- •38. Наведіть власні приклади ієрархії класів.
- •39. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "підклас — клас"?
- •40. Охарактеризуйте відношення "підклас — клас" як відношення часткового порядку.
- •41. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "елемент — множина"?
- •42. Охарактеризуйте проблему винятків. Як вона пов'язана з монотонністю логічного виведення?
- •43. Що таке канонічна форма складної системи (за Бучем)?
- •45.Перелічіть моделі задання знань.
- •46.Перелічіть області знань, характерні для діалогових експертних систем.
- •47.У чому полягає необхідність у виокремленні областей і рівнів знань?
- •48.Опишіть поняття “концептуальна одиниця”.
- •49.Яким чином можна розкласти деякий складний предикат на бінарні предикати?
- •50.Яким чином можна перетворити унарний предикат на бінарний? Наведіть приклади.
- •51.Охарактеризуйте поняття “об’єкт-атрибут-значення”.
- •52.Що означає “постулат замкненості світу” ?
8. Сформулюйте визначення кібернетичної системи.
Кібернетична система – це сукупність пов’язаних один з одним елементів, що здатні сприймати, зберігати, перетворювати інформацію і обмінюватись нею. Кібернетичну систему можна визначити як інформаційний перетворювач, що сприймає від зовнішнього середовища деякі вхідні величини (подразники, стимули) і залежно від них та свого внутрішнього алгоритму генерує вихідні величини (реакції).
9. Сформулюйте визначення підсистеми. Наведіть приклади.
Підсистеми – блоки, які у свою чергу створюються зі складних елементів (комплексів задач), що складаються простіших елементів.
10. Наведіть класифікацію кібернетичних систем.
Поширеною є класифікація кібернетичних систем за двома критеріями:
1) Ступінь визначеності функціонування. За цим критерієм системи поділяються на :
- детерміновані, елементи якої взаємодіють точно визначеним чином;
- імовірнісні, для яких фактори, що впливають на елементи або зв’язки між елементами не можуть бути точно описані, і результат функціонування системи стає не повністю визначеним.
2) Ступінь складності системи. За цим критерієм системи є:
прості, які можуть бути описані простими математичними моделями з невеликою кількістю рівнянь і змінних;
складні, які описуються складними математичними моделями з такою великою кількістю рівнянь і змінних, що їх точне моделювання стає неможливим або недоцільним;
дуже складні, для яких відсутні адекватні математичні описи.
11. До якого типу належать:
- математичний маятник( За ступенем визначеності функціонування - детерміновані, за ступенем складності системи – прості);
- комп’ютер( За ступенем визначеності функціонування - детерміновані, за ступенем складності системи – прості);
- фірма(За ступенем визначеності функціонування - імовірнісні, за ступенем складності системи – складні);
- людина(За ступенем визначеності функціонування - імовірнісні, за ступенем складності системи – дуже складні);
- будь-яка інтелектуальна система( За ступенем визначеності функціонування - імовірнісні, за ступенем складності системи – складні).
12. Охарактеризуйте задачу керування складними системами. У чому полягає принципова відмінність у керуванні простими, складними та дуже складними системами?
Для складніших систем доводиться застосовувати наближені методи керування; це пов’язано з тим, що або вдається побудувати лише приблизну модель об’єкту, або існують лише наближені методи вирішення відповідних питань.
Для типових дуже складних систем (біологічний організм, суспільство) побудувати точну математичну модель в принципі неможливо. Можна зробити лише приблизний опис окремих сторін функціонування таких систем. Управління ними має неформальний характер. Тому завдання такого управління можна вважати одним з основних в такому науковому напрямку, як ситуаційне управління.
Коли можна побудувати точну математичну модель, іншими словами детально описати керовану систему за допомогою математичних співвідношень і отримати адекватну постановку задачі керування; причому якщо існують ефективні точні методи вирішення цієї задачі, то керування може бути точним. Як правило, точні методи керування можна застосовувати тільки для порівняно простих систем.