
- •1. Яка потреба в інтелектуалізації комп’ютерних технологій?
- •2. Назвіть кілька відомих інтелектуальних задач. Опишіть їхні спільні риси та відмінності.
- •3. У чому полягає основна проблема при автоматизації логічних побудов?
- •8. Сформулюйте визначення кібернетичної системи.
- •9. Сформулюйте визначення підсистеми. Наведіть приклади.
- •10. Наведіть класифікацію кібернетичних систем.
- •11. До якого типу належать:
- •12. Охарактеризуйте задачу керування складними системами. У чому полягає принципова відмінність у керуванні простими, складними та дуже складними системами?
- •13. Опишіть принцип зворотного зв’язку, наведіть приклади позитивного і негативного зворотнього зв’язку.
- •14. Охарактеризуйте алгоритмічний і декларативний способи керування; наведіть їх формалізований опис.
- •15. Що таке первинні інструкції, чому може виникати необхідність їх поповнення? Наведіть приклади.
- •16. У чому полягає принципова відмінність між поповненням первинних інструкцій за алгоритмічного і декларативного підходів?
- •17. Поясніть, чому реалізація декларативного способу керування пов'язана з втратою визначеності результату.
- •18. Що таке квазіалгоритм; у чому полягає відмінність квазіалгоритмічної процедури від алгоритмічної?
- •19. Охарактеризуйте інтелектуальну систему як самокеровану кібернетичну систему. Яким чином пов'язані найважливіші зворотні зв'язки з прагненням досягти певної мети?
- •20. Що виступає метою інтелектуальної системи при чисто зовнішньому керуванні нею?
- •21. Опишіть типову схему функціонування інтелектуальної системи.
- •22. Чому сприйняття зовнішнього світу інтелектуальною системою повинно бути вибірковим?
- •23. Охарактеризуйте основні риси інтелектуальної системи: самокерованість, наявність знань про світ, здатність досягати мети, здатність планувати свої дії, здатність до поповнення знань.
- •24. Охарактеризуйте біологічний і прагматичний напрями досліджень у галузі штучного інтелекту.
- •25. Дайте загальну характеристику символьного і конекціоністського підходів до створення систем штучного інтелекту.
- •26. Охарактеризуйте вербально-дедуктивний підхід до опису поняття "знання". Чи є він єдино можливим?
- •27. Наведіть інтуїтивне визначення поняття "знання".
- •28. Наведіть вербально-дедуктивне визначення знань. Що означають поняття "факти", "правила виведення" та "процедури" в цьому визначенні?
- •29. Що означають екстенсіональна та інтенсіональна частини бази знань?
- •30. Наведіть визначення експертної системи
- •31. Охарактеризуйте поняття "інформаційна одиниця"
- •32. Які існують зв'язки між інформаційними одиницями?
- •33. Що таке псевдофізичні логіки?
- •34. Охарактеризуйте поняття "агрегація".
- •35. Опишіть поняття "узагальнення".
- •36. Опишіть поняття "клас" та "екземпляр класу".
- •37. Охарактеризуйте принцип логічного виведення за успадкуванням.
- •38. Наведіть власні приклади ієрархії класів.
- •39. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "підклас — клас"?
- •40. Охарактеризуйте відношення "підклас — клас" як відношення часткового порядку.
- •41. Чим відрізняється відношення "екземпляр — клас" від відношення "елемент — множина"?
- •42. Охарактеризуйте проблему винятків. Як вона пов'язана з монотонністю логічного виведення?
- •43. Що таке канонічна форма складної системи (за Бучем)?
- •45.Перелічіть моделі задання знань.
- •46.Перелічіть області знань, характерні для діалогових експертних систем.
- •47.У чому полягає необхідність у виокремленні областей і рівнів знань?
- •48.Опишіть поняття “концептуальна одиниця”.
- •49.Яким чином можна розкласти деякий складний предикат на бінарні предикати?
- •50.Яким чином можна перетворити унарний предикат на бінарний? Наведіть приклади.
- •51.Охарактеризуйте поняття “об’єкт-атрибут-значення”.
- •52.Що означає “постулат замкненості світу” ?
48.Опишіть поняття “концептуальна одиниця”.
База знань є кон'юнкцією більш простих тверджень. Можна вважати, що кожне з них відповідає окремому реченню природної мови. Подібні твердження часто називають концептуальними одиницями. Останні можуть бути або фактами, або правилами виведення.
Якщо концептуальна одиниця являє собою факт, вона може бути описана певним предикатом, тобто логічною функцією, що залежить від тієї чи іншої кількості змінних і може приймати одне з двох можливих значень: істинність або хибність. Конкретні твердження утворюються з відповідних предикатів шляхом підстановки конкретних значень аргументів.
При цьому для опису одного й того самого твердження можна використовувати різні предикати.
Так, три твердження:
7 + 5 = 12
8 + 9= 17
3 + 0 = 7
відповідають одному предикатові
Плюс (a, b, c).
Перші дві підстановки конкретних значень замість змінних a, b, c породжують істинні твердження, третя — хибне. Формально ці твердження будуть мати запис:
Плюс (7, 5, 12)
Плюс (8, 9, 17)
Плюс (3, 0, 7).
Але можна розглядати інший, загальніший предикат:
Операція (назва_операції, а, b, с),
який можна використовувати для запису тверджень не тільки про додавання, але й про будь-яку іншу бінарну операцію: множення, ділення і т. д. Зокрема, можливим є запис:
Операція (Плюс, 7, 5, 12).
Який тип розглянутих предикатів слід обирати, залежить від проектувальника бази знань і специфіки конкретної задачі.
49.Яким чином можна розкласти деякий складний предикат на бінарні предикати?
Наведіть приклади.
Концептуальна одиниця може бути достатньо складною. Тому концептуальну одиницю, що є фактом, часто зручно розглядати як кон'юнкцію елементарніших тверджень, а саме — бінарних фактів, кожний з яких описується бінарним предикатом, тобто предикатом, який залежить від двох змінних. Якщо формалізувати правила об'єднання бінарних предикатів у складніші одиниці, на основі бінарних предикатів можуть бути сконструйовані як завгодно складні твердження та системи знань. Розглянемо приклад.
Маємо твердження "Студент Іванов отримав п'ятірку на іспиті зі штучного інтелекту".
Якщо переписати цю фразу у вигляді кон'юнкції бінарних фактів, запис може мати вигляд:
Є (Іванов, Студент)
Є (Ісп_Шт_Інт, Іспит)
Ісп Шт Інт (Іванов, 5)
Предикат Ісп_Шт_Інт був введений для задання зв'язку між різними інформаційними одиницями.
50.Яким чином можна перетворити унарний предикат на бінарний? Наведіть приклади.
У вигляді бінарного можна переписати й унарний предикат, тобто предикат, який залежить від однієї змінної.
Наприклад, предикат:
Птах (X), який означає, що X є птахом, можна переписати в еквівалентному вигляді
Є (X, Птах).
Якщо певний унарний предикат описує властивість об'єкту, наприклад:
Літає (X), її можна переписати у вигляді:
Літає (X, так) або у вигляді:
Є (X, Кл Літ), де Кл_Літ — клас об'єктів, які літають.