13. Основні напрями державної політики щодо забезпечення якості та безпечності харчових продуктів.

До системи державних органів, які в межах їх компетенції забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням, входять:  Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров’я;  Державна санітарно-епідеміологічна служба України (далі — Санітарна служба);  Державна служба ветеринарної медицини України (далі — Ветеринарна служба);  центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики;  центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики. 

Держава забезпечує безпечність та якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров’я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у харчових продуктах, шляхом (ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» ст.3): 

• встановлення обов’язкових параметрів безпечності для харчових продуктів; 

• встановлення мінімальних специфікацій якості харчових продуктів у технічних регламентах; 

• встановлення санітарних заходів і ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об’єктів) та осіб, які зайняті у процесі виробництва, продажу (постачання), зберігання (експонування) харчових продуктів; 

• забезпечення безпечності нових харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу в Україні; 

• встановлення стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації; 

• забезпечення наявності у харчових продуктах для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктах і дієтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечності для споживання людьми, зокрема особами, які мають особливі дієтичні потреби; 

• інформування та підвищення обізнаності виробників, продавців (постачальників) і споживачів стосовно безпечності харчових продуктів та належної виробничої практики; 

• встановлення вимог щодо знань та умінь відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників); 

• встановлення вимог щодо стану здоров’я відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників); 

• участі у роботі відповідних міжнародних організацій, які встановлюють санітарні заходи та стандарти харчових продуктів на регіональному і світовому рівнях; 

• здійснення державного контролю на потужностях (об’єктах), де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров’я і життя людей; 

• здійснення державного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об’єктів санітарних заходів вимог цього Закону;

• виявлення порушень цього Закону та здійснення необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують положення цього Закону. 

14. Суч. Концепції забезпечення якості та безпечності харч. Прод.

Здоров’я і безпека населення значною мірою залежить від якості продукції, що виробляється та пропонується споживачам З іншого боку, якість та безпека продукції є одними з найвагоміших показників конкурентоспроможності продукції. Тому ці чинники необхідні для нормального розвитку як товаровиробників, так і здорового та безпечного життя населення країни.

Відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів”, належна  якість товарів, робіт або послуг – властивість продукції, роботи або послуги, які відповідають вимогам, встановленим для цієї категорії у нормативно-правових документах і технічної документації.

Встановлені потреби споживачів зафіксовані у правових нормах, стандартах, замовленнях, угодах, технічних умовах поставок та інших документах. Випливає, що основним суб’єктом, який визначає якість та безпеку товарів та продукції, є споживач. З іншої сторони, його оцінка якості та безпеки ґрунтується на поінформованості щодо характеристик продукції та їх підтвердженні випробуваннями, можливості об’єктивного співставлення з іншою аналогічною продукцією.

В сучасних умовах господарювання на ринку діють одночасно, по-перше, виробники та постачальники продукції, які власне і створюють конкуренцію, по-друге, споживачі, які задовольняють свої потреби, по-третє, держава, яка вирішує соціально-економічні завдання та створює певні правила та норми діяльності на ринку, застосовуючи законодавче і нормативно-правове регулювання та розвиваючи добровільні механізми узгодження інтересів сторін і спонукаючи учасників ринку до їх застосування.

В забезпеченні відповідної якості продукції зацікавлений як споживач, так і виробник .

Показник безпеки характеризує ті властивості виробу, які гарантують безпеку людини та інших об’єктів на всіх режимах його експлуатації, при обслуговуванні, транспортуванні і зберіганні.

Слід зазначити, що сьогодні у світі значно підвищились вимоги споживачів до якості товарів. Оскільки споживчий ринок товарів України став більш відкритим, на ньому з’явились нові види продукції в широкому асортименті, що в свою чергу спричинило зростання конкуренції, а відповідно й підвищення вимог до якості готової продукції.

В Україні питання якості та безпеки регламентуються Законом, "Про безпечність та якість харчових продуктів", який визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються. Цим Законом передбачаються принципи та порядок здійснення державного контролю і нагляду. Важливим є й те, що особам, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти.

Однією з важливих сучасних концепцій є концепція НАССР (Система аналізу небезпечних чинників і критичних точок керування), яка є науково-обгрунтованою системою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації і контролю небезпечних чинників. Система ХАССП є єдиною системою управління безпечністю харчової продукції, яка довела свою ефективність і прийнята міжнародними організаціями. Вона орієнтує персонал на системне визначення і виконання попереджувальних заходів.

Запровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на базі концепції НАССР дозволяє підприємству:

• забезпечити випуск безпечної продукції за рахунок системного контролю на всіх етапах виробництва;

• належним чином керувати всіма небезпечними чинниками, які загрожують безпечності харчових продуктів – запобігати, усувати чи мінімізувати їх;

• гарантувати, що харчові продукти є безпечними на момент їх споживання у їжу;

• забезпечити належні гігієнічні умови виробництва у відповідності з міжнародними нормами;

• демонструвати відповідність застосовним законодавчим та нормативним вимогам щодо безпечності харчових продуктів;

• укріпити довіру споживачів, замовників та органів нагляду до продукції, що виробляється та підвищити імідж підприємства;

• розширити мережу споживачів продукції та вийти на закордонні ринки;

• підвищити відповідальність персоналу за випуск безпечної продукції та забезпечити розуміння всіма робітниками підприємства першорядної важливості аспектів безпечності продукції.