
- •1.Складові забезпечення права споживачів на державний захист їх прав.
- •2.Характеристика підходів до зпс в Україні.
- •3. Основні положення Керівних принципів оон на захист інтересів споживачів.
- •4.Характеристика прав споживача, які визначені Хартією споживачів.
- •5. Характеристика прав споживачів, визнані сі.
- •6. Права споживачів, в зу «Про зпс»
- •7. Законодавча база регулювання зпс.
- •8. Диференціація орг. Та установ, які приймають участь у зпс.
- •9. Характеристика державних організацій щодо зпс.
- •10. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері зпс.
- •11. Міжнародні організації та угоди із захисту прав споживачів.
- •12. Характеристика діяльності міжнародної орг-ї споживачів.
- •13. Основні напрями державної політики щодо забезпечення якості та безпечності харчових продуктів.
- •14. Суч. Концепції забезпечення якості та безпечності харч. Прод.
- •15. Принципи та організація проведення пт
- •16. Гарантійні зобов'язання виробників та продавців як складова захисту прав споживачів
- •17. Права споживачів в разі придбання товарів неналежної якості.
- •18. Права споживачів на належну якість.
- •19. Права споживачів в разі придбання товарів належної якості.
- •20. Права споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг згідно Закону «Про захист прав споживачів».
- •22. Права споживача у разі придбання ним продукції в кредит. (ст.. 11 зу про зпс)
- •25. Проблеми обмеження прав споживачів при укладанні договору на відстані. (ст.. 13)
- •26. Складові забезпечення права споживача на інформацію.
- •27. Засоби реклами та принципи рекламної діяльності.
- •28. Консюмерські аспекти рекламування товарів, послуг.
- •29. Недобросовісна реклама.
- •30. Роль соціальної реклами в консюмерському процесі.
- •31. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
- •33. Складові забезпечення ефективності механізмів «Public relation»
- •34. Джерела надходження інформації до споживача
- •Маркування як засіб інформування споживачів
- •Складові захисту права споживачів бути почутим
- •38.Види звернень громадян-споживачів.
- •39.Особливості судового та несудового розгляду претензій споживачів.
- •40. Відповідальність за порушення прав споживачів.
- •41. Права громадських організацій споживачів.
- •42. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо зпс
- •Трансформація законодавства щодо захисту прав споживачів в Україні
- •Глобальні проблеми консумерського руху
- •Сучасні проблеми та перспективи системи зпс
- •Зпс фінансових послуг
- •Зпс страхових послуг
- •48. Напрямки державної політики у сфері захисту прав споживачів
- •49. Складові формування споживчого кошику
- •50. Захист прав споживачів послуг торгівлі
- •51. Захист прав споживачів послуг електронної торгівлі
- •54. Характеристика системи ринкового нагляду в Україні
- •55. Проблеми захисту прав споживачів на безпечність та якість товарів
- •56. Методика «Таємний покупець »
6. Права споживачів, в зу «Про зпс»
Згідно ст. 4 ЗУ «Про ЗПС» (редакція від 1 грудня 2005 р.) споживачі під час придбання, замовлення або вик. продукції, яка реалізується на території України, для задов. своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;
6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;
7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
7. Законодавча база регулювання зпс.
Конституція У – ст.42 – держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє ді-ті громад. орг. споживачів.
ЗУ «Про ЗПС» (прийнятий 12.05.91, ост.редакція 01.12.2005) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Основними напрямами реалізації Державної політики захисту прав споживачів є розробка та прийняття Державної цільової програми захисту прав споживачів в Україні на 2012-2015 роки ( далі Програма). Її реалізація відповідатиме підходам Європейської Комісії, яка прийняла та успішно здійснює «Стратегію споживчої політики ЄС на 2007-2013 роки». В Програму має бути закладено:
розроблення нових та гармонізація чинних законодавчих та нормативно-правових актів із документами ЄС у сфері захисту прав споживачів;
розбудова системи та забезпечення ефективної роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо захисту прав споживачів;
забезпечення представництва та збільшення впливу споживачів на формування політики у сфері захисту прав споживачів та технічного регулювання;
створення системи «єдиного вікна» щодо розгляду звернень споживачів у разі порушення їх прав - національного інтерактивного комунікаційного порталу для споживачів;
захист внутрішнього ринку від небезпечних та неналежної якості товарів (робіт, послуг), створення гарантій їх безпечності та якості;
розвиток системи порівняльних досліджень товарів і послуг та незалежних споживчих експертиз;
забезпечення розвитку наукових досліджень у сфері захисту прав споживачів;
покращання матеріально-технічного та методологічного забезпечення досліджень товарів (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо) і послуг з метою запобігання та виявлення фальсифікації, проведення експертиз при вирішенні споживацьких спорів тощо;
створення системи стимулів для виробників і продавців якісної та безпечної продукції;
забезпечення правової просвіти громадян і доступу до споживчих знань через систему освітніх закладів всіх рівнів;
забезпечення ефективної системи компенсації з відпрацюванням дієвих механізмів щодо відшкодування збитків, завданих споживачам неякісною продукцією;
створення ефективних механізмів взаємодії державних органів з громадськими об’єднаннями споживачів;
стимулювання запровадження високих етичних норм поведінки у стосунках із споживачем та доброчинної виробничої практики суб’єктів господарювання;
забезпечення системи захисту прав споживачів висококваліфікованими кадрами;
впровадження інституцій підвищення кваліфікації фахівців спеціалістів у сфері захисту прав споживачів;
здійснення на державному рівні заходів щодо захисту споживачів від потенційних ризиків, пов’язаних з використанням генетично модифікованих організмів, харчових добавок тощо;
вдосконалення відповідних законодавчих актів для забезпечення захисту споживачів від впливу агресивної та недобросовісної реклами;
забезпечення невідворотності притягнення до суворої відповідальності виробників, постачальників і продавців, що реалізують небезпечну, неякісну та фальсифіковану продукцію;
запобігання надходженню на вітчизняний споживчий ринок фальсифікованої, контрафактної та контрабандної продукції;
забезпечення функціонування системи виробництва та розповсюдження соціальної реклами з питань захисту прав споживачів;
створення загальнодоступного реєстру суб’єктів товарного ринку (продавців, постачальників, виробників, виконавців), які систематично порушують права споживачів;
створення системи оперативного оповіщення споживачів щодо можливих ризиків і небезпеки товарів і послуг на споживчому ринку;
створення системи позасудового вирішення спорів між споживачами та продавцями, надавачами послуг;
вдосконалення законодавства для здійснення захисту колективних інтересів споживачів.
Господар. кодекс Укр. – регулює підприємницьку діяльність. визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, тобто і ті відносини, що виникають між суб'єктами споживчого права.
ЗУ, що регулюють конкурентне середовище:
-«Про захист від недобросовісної конкуренції» - визначає правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції. Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин.
-«Про природні монополії» - забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів.
-«Про захист економ. конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
ЗУ, що регулюють інформаційні відносини:
-«Про інформацію». Цей закон закріплює право громадян України на інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності.
-«Про рекламу» Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
-«Про науково-технічну інформацію» Законом регулюються правові і економічні відносини громадян, юридичних осіб, держави, що виникають при створенні, одержанні, використанні та поширенні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми міжнародного співробітництва в цій галузі.
-«Про видавничу справу» Цей Закон визначає загальні засади видавничої справи, регулює порядок організації та провадження видавничої діяльності, розповсюдження видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб'єктів видавничої справи.
ЗУ, що р-ють якість та безпеку то-ів і послуг:
- «Про безпечність та якість ХП» Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.
-«Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» Цей Закон регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян,
-«Про підтвердження відповідності» Цей Закон визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності.
-«Про стандартизацію» - встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері.
-«Про ста-ти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»