
- •1.Складові забезпечення права споживачів на державний захист їх прав.
- •2.Характеристика підходів до зпс в Україні.
- •3. Основні положення Керівних принципів оон на захист інтересів споживачів.
- •4.Характеристика прав споживача, які визначені Хартією споживачів.
- •5. Характеристика прав споживачів, визнані сі.
- •6. Права споживачів, в зу «Про зпс»
- •7. Законодавча база регулювання зпс.
- •8. Диференціація орг. Та установ, які приймають участь у зпс.
- •9. Характеристика державних організацій щодо зпс.
- •10. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері зпс.
- •11. Міжнародні організації та угоди із захисту прав споживачів.
- •12. Характеристика діяльності міжнародної орг-ї споживачів.
- •13. Основні напрями державної політики щодо забезпечення якості та безпечності харчових продуктів.
- •14. Суч. Концепції забезпечення якості та безпечності харч. Прод.
- •15. Принципи та організація проведення пт
- •16. Гарантійні зобов'язання виробників та продавців як складова захисту прав споживачів
- •17. Права споживачів в разі придбання товарів неналежної якості.
- •18. Права споживачів на належну якість.
- •19. Права споживачів в разі придбання товарів належної якості.
- •20. Права споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг згідно Закону «Про захист прав споживачів».
- •22. Права споживача у разі придбання ним продукції в кредит. (ст.. 11 зу про зпс)
- •25. Проблеми обмеження прав споживачів при укладанні договору на відстані. (ст.. 13)
- •26. Складові забезпечення права споживача на інформацію.
- •27. Засоби реклами та принципи рекламної діяльності.
- •28. Консюмерські аспекти рекламування товарів, послуг.
- •29. Недобросовісна реклама.
- •30. Роль соціальної реклами в консюмерському процесі.
- •31. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
- •33. Складові забезпечення ефективності механізмів «Public relation»
- •34. Джерела надходження інформації до споживача
- •Маркування як засіб інформування споживачів
- •Складові захисту права споживачів бути почутим
- •38.Види звернень громадян-споживачів.
- •39.Особливості судового та несудового розгляду претензій споживачів.
- •40. Відповідальність за порушення прав споживачів.
- •41. Права громадських організацій споживачів.
- •42. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо зпс
- •Трансформація законодавства щодо захисту прав споживачів в Україні
- •Глобальні проблеми консумерського руху
- •Сучасні проблеми та перспективи системи зпс
- •Зпс фінансових послуг
- •Зпс страхових послуг
- •48. Напрямки державної політики у сфері захисту прав споживачів
- •49. Складові формування споживчого кошику
- •50. Захист прав споживачів послуг торгівлі
- •51. Захист прав споживачів послуг електронної торгівлі
- •54. Характеристика системи ринкового нагляду в Україні
- •55. Проблеми захисту прав споживачів на безпечність та якість товарів
- •56. Методика «Таємний покупець »
55. Проблеми захисту прав споживачів на безпечність та якість товарів
Держава забезпечує безпечність та якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у харчових продуктах, шляхом:
встановлення обов'язкових параметрів безпечності для харчових продуктів;
встановлення мінімальних специфікацій якості харчових продуктів у технічних регламентах;
встановлення санітарних заходів і ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об'єктів) та осіб, які зайняті у процесі виробництва, продажу (постачання), зберігання (експонування) харчових продуктів;
забезпечення безпечності нових харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу в Україні;
встановлення стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації;
забезпечення наявності у харчових продуктах для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктах і дієтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечності для споживання людьми, зокрема особами, які мають
особливі дієтичні потреби;
інформування та підвищення обізнаності виробників, продавців (постачальників) і споживачів стосовно безпечності харчових продуктів та належної виробничої практики;
встановлення вимог щодо знань та умінь відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);
встановлення вимог щодо стану здоров'я відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);
участі у роботі відповідних міжнародних організацій, які встановлюють санітарні заходи та стандарти харчових продуктів на регіональному і світовому рівнях;
здійснення державного контролю на потужностях (об'єктах), де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров'я і життя людей;
здійснення державного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об'єктів санітарних заходів вимог Закону«Про безпечність та якість харчових продуктів»;
виявлення порушень цього Закону та здійснення необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують положення Закону «Про безпечність та якість харчових продуктів».
Одним із основних завдань законодавства про захист прав споживачів є забезпечення безпеки товару для життя, майна людини і навколишнього середовища. Механізм реалізації права споживача на якість та безпеку продукції закріплений також в нормативних актах цивільного та споживчого законодавства (статті 673–687, 700, 707–711 Цивільний Кодекс України, статті 4, 6, 7, 8, 9, 14 Закону України «Про захист прав споживачів»). Решта правових норм, що конкретизують право споживача на якість та безпеку сільськогосподарської продукції, містяться в основному в Законах України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» та деяких інших.
Реалізація права споживача на якість та безпеку продукції прямо пов’язана із нормативним визначенням та виконанням обов’язків виробників (продавців) продукції сільського господарства виробляти чи реалізовувати продукцію, яка відповідає нормативно встановленим вимогам якості та безпеки.