4. Поняття акціонерного права як інституту господарського права

Акціонерне право - це один з розгалужених правових інститутів господарського права, предметом якого є акціонерні правовідносини (як різновид господарських правовідносин) і яке використовує методи правового регулювання, притаманні господарському праву.

Навчальний курс "Акціонерне право" вивчає правове регулювання відносин, пов'язаних зі створенням, функціонуванням та припиненням діяльності акціонерних товариств - як внутрішніх (що складаються всередині господарського товариства), так і зовнішніх (за участю інших суб'єктів господарювання); історію створення цих товариств; практику функціонування акціонерних товариств в існуючому правовому полі; тенденції розвитку акціонерного законодавства в Україні та за кордоном. Цей спецкурс має на меті прищепити студентам навички використання норм акціонерного законодавства у повсякденній правозастосовчій практиці, в тому числі при розробці установчих та внутрішніх документів акціонерних товариств.

Система навчального курсу "Акціонерне право" складається з двох частин - загальної і спеціальної. Перша містить теми, що, як правило, стосуються акціонерних товариств незалежно від сфери і галузі їх діяльності, а саме:

1. Поняття і предмет акціонерного права.

2. Історія розвитку акціонерних товариств і акціонерного права.

3. Поняття, ознаки та види акціонерних товариств.

4. Створення акціонерних товариств.

5. Майнові відносини в акціонерному товаристві.

6. Правове становище акціонерів.

7. Управління акціонерним товариством.

8. Припинення діяльності акціонерних товариств.

9. Державне регулювання створення та діяльності акціонерних товариств.

Спеціальна частина включає теми, які характеризують особливості створення діяльності акціонерних товариств в окремих сферах і галузях економіки, в т. ч.:

10. Особливості створення та діяльності акціонерних товариств у процесі приватизації державного майна.

11. Особливості створення та діяльності акціонерних товариств у процесі корпоратизації.

12. Правове становище акціонерних товариств, що діють у сфері банківської, страхової, інвестиційної діяльності.

13. Особливості правового становища акціонерних товариств як професійних учасників ринку цінних паперів.

14. Правове становище холдингових компаній акціонерного типу.

5. Теорії походження акціонерних товариств і акціонерного права

Історія становлення акціонерної форми підприємницької діяльності та акціонерного права досліджувалася численними авторами - як дореволюційними (Коминка А. М., Тарасов И. Учение об акционерных комнаниях, 1879р.; Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права., 1908 г.), так і сучасними (Долинская В. В. Акционерное право, 1997; Кашанина Т. В., 1995; Кашанина Т.В. Корпоративное право).

Акціонерні товариства у своєму розвитку пройшли складний шлях. Серед науковців немає одностайної думки щодо теорії походження акціонерних товариств. Одні з них вважають, що акціонерні товариства мають свої прообрази ще в римському і навіть доримському праві, інші - що прообрази і значна частина рис цього виду господарського (торгового) товариства формувалися в середньовіччі у вигляді пайових товариств у Німеччині та Франції. З точки зору деяких науковців, акціонерні товариства - це цілком самостійна організаційно-правова форма підприємницької діяльності, що через свою своєрідність не має правових попередників.

Ця форма торгового товариства виникла на рубежі ХVІ-ХVІІ століть у період бурхливого розвитку ринкових відносин, головними провідниками яких були купці. Саме вони були зацікавлені у створенні акціонерних товариств - для започаткування ризикованих справ (з метою освоєння нових територій та торгівлі з ними) тому, що ця організаційно-правова форма підприємництва дозволяла зібрати значні кошти за рахунок таких обставин:

можливості брати участь у товаристві (і відповідно - отримувати дивіденди), лише оплативши акції (якнайдрібніші частки основного капіталу товариства), без обов'язку персональної участі в діяльності товариства;

незначного ризику для учасників товариства у разі несприятливого перебігу справ; цей ризик обмежувався сплаченими за акції грошовими коштами (майном).

Додаткової відповідальності за зобов'язаннями акціонерного товариства його учасники, як правило, не несли; легкості вступу-виходу з товариства, що забезпечується шляхом набуття-відчуження акцій.

Зазначені риси були новими для комерційних організацій того часу, серед яких основне місце посідали повні і командитні товариства, учасники (повні товариші в командитних товариствах) яких зобов'язані: а) брати не лише майнову, а й персональну участь у діяльності товариства; б) відповідати за зобов'язаннями товариства усім своїм майном; в) при цьому характер відповідальності учасників (повних товаришів у ко-мандитному товаристві) має солідарний характер. До того ж такі товариства зазвичай мали стабільний склад учасників, пов'язаних ідносинами довіри. Отже, акціонерні товариства мали настільки принципові відмінності від відомих комерційному праву того часу організаційно-правових форм, що це дозволило прибічникам третьої з наведених тут теорій походження акціонерних товариств заперечувати наявність у них будь-яких попередників.

Кожна з цих теорій має підстави для існування, однак одне можна стверджувати напевно: акціонерні товариства виникли не на порожньому місці; їх поява була підготовлена усією історією економічного розвитку суспільства та правового регулювання суспільних відносин у сфері господарювання (підприємництва або торгівлі в широкому розумінні).

Тому розглянемо першу теорію, яка охоплює головні етапи створення економіко-правових підвалин виникнення та становлення акціонерних товариств, появу і розвиток акціонерного законодавства.

Розподіл праці (відокремлення землеробства від скотарства, а згодом - виділення ремесел і торгівлі) послаблювали родоплемінні зв'язки у стародавньому світі і зумовили виникнення нових об'єднань на принципово нових засадах: не на підставі кровного споріднення, а шляхом вільного волевиявлення для досягнення певної мети, в т. ч. господарської. Саме останні і стали підрунтям виникнення в майбутньому торгових (господарських – за термінологією українського законодавця) товариств, яскравим і досить своєрідним представником яких є акціонерне товариство.

У зв'язку з тим, що у стародавньому світі, епохах середньовіччя та становлення ринкових відносин економічні та правові зв'язки між різними країнами (державами) були (за сучасними оцінками) зазвичай не досить розвиненими, то і становлення організаційно-правових форм підприємництва та комерційного законодавства, що передували появі та формуванню кціонерних товариств, мали значні особливості в окремих, країнах та регіонах.

Тому подальшу історію розвитку акціонерних товариств розглядатимемо на прикладах країн Західної Європи, США, Росії, до складу якої входила більша частина сучасної України, а також Радянського Союзу.