
- •Загальні методичні вказівки
- •Частина і термодинаміка
- •Тема 1. Перший закон термодинаміки і його застосування в різних процесах. Термохімія.
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 2. Іі і ііі закони термодинаміки
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 3. Фазова рівновага однокомпонентних систем. Розрахунок рівноваг.
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 4. Фазові рівноваги двокомпонентних систем. Діаграми стану
- •Тема 5 розчини
- •Приклади розв’язання задач
- •Частина іі електрохімія
- •Тема 6. Розчини електролітів
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 7. Хімічна дія електричного струму, закони фарадея. Електропровідність
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 8. Електродні потенціали і електрорушійні сили
- •Приклади розв’язання задач
- •Хімічна кінетика
- •Тема 9. Швидкість хімічної реакції
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 10. Кінетична класифікація реакцій
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 11. Залежність швидкості хімічної реакції від температури
- •Приклади розв’язання задач
- •Література
- •Додаток 1 Термодинамічні властивості простих і складних речовин
- •Додаток 2 Коефіцієнти активності іонів залежно від іонної сили розчину
- •Додаток 3
Хімічна кінетика
Тема 9. Швидкість хімічної реакції
Швидкість хімічної реакції. Константа швидкості. Молекулярність та порядок хімічної реакції. Аналіз кінетичних рівнянь реакцій першого, другого, третього порядку.
Література: 1ст.313-315, 341-354, 4ст.337-360, 1ст.405-414 4ст.384-393, 436-451.
Швидкістю хімічної реакції називається зміна концентрації реагуючої речовини за одиницю часу. Поступово зміна концентрації реагуючої речовини за одиницю часу зменшується, а отже, зменшується весь час і швидкість реакції від певної величини до нуля.
Середня швидкість хімічної реакції за певний проміжок часу t2 – t1:
Vсер. = ± (C2 – C1)/(t2 – t1),
де С1 – концентрація реагуючої речовини до моменту часу t1;
С2 – концентрація цієї ж речовини до моменту часу t2;
C2 – C1 – зміна концентрації реагуючої речовини за проміжок часу t2 – t1.
Істинну швидкість реакції в певний момент часу можна визначити за формулою:
V = ± dC/dt,
де dC нескінченно мала зміна концентрації реагуючої речовини за нескінченно малий проміжок часу dt.
Швидкість реакції завжди вважається додатною величиною. У тому випадку, коли швидкість реакції визначають через зміну концентрації вихідної речовини за одиницю часу (C2 – C1 < 0), праву частину рівнянь треба брати зі знаком мінус, а у випадку, коли швидкість реакції визначається через зміну концентрації продукту реакції, праву частину рівнянь слід брати зі знаком плюс.
Швидкість гомогенної реакції залежить від природи і концентрації реагуючих речовин, температури і природи каталізатору.
При сталій температурі швидкість хімічної реакції прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин (закон діючих мас).
Закон діючих мас справедливий для реакцій, що протікають між ідеальними газами і в розбавлених розчинах.
Для реакції aA + bB = cC + dD істинну швидкість реакції згідно з законом діючих мас визначають за рівнянням
V = - dCА/dt = kC aAC bB,
де dCА – зміна концентрації реагуючої речовини А за нескінченно малий проміжок часу dt;
СА – концентрація реагуючої речовини А в певний момент часу, моль/л;
СВ - концентрація реагуючої речовини В в певний момент часу, моль/л;
а – число молів речовини А;
b – число молів речовини В;
k – константа швидкості хімічної реакції.
Константа швидкості залежить від природи реагуючих речовин, температури і природи каталізатору і чисельно дорівнює швидкості реакції, якщо добуток концентрацій реагуючих речовин дорівнює одиниці:
V = - dCА/dt = k.
При певній температурі константа швидкості визначає вплив природи реагуючих речовин на швидкість реакції.
Приклади розв’язання задач
Приклад 1. У скільки разів зміниться швидкість прямої і зворотної реакції в системі 2SO2(г) + O2(г) ↔ 2SO3(г), якщо об’єм газової суміші зменшити в три рази? В який бік зміститься рівновага в системі?
Розв’язок: Згідно закону діючих мас швидкості прямої і зворотної реакцій будуть визначатись:
V→ = k→С2SO2СO2; V← = k← С2SO3,
де k→ і k← константи швидкості, відповідно, прямої і зворотної реакцій. Для спрощення позначимо СSO2 = а; СO2 = в; СSO3 = с. Тоді
V→ = k→а2 в; V← = k← с2.
Після зменшення об’єму гомогенної системи в три рази концентрація кожної з реагуючих речовин збільшується в три рази: СSO2 = 3а; СO2 = 3в; СSO3 = 3с. При нових концентраціях швидкості прямої і зворотної реакцій будуть:
V→нов. = k→(3а)2 (3в) = 27 k→а2в; V←нов. = k← (3с)2 = 9 k← с2 .
Отже, швидкість прямої реакції збільшилась в 27 разів, а зворотної – в 9 разів. При цьому рівновага зміщується в бік утворення SO3 (праворуч).
Приклад 2. Константа рівноваги гомогенної системи
СО(г) + Н2О(г) ↔ СО2(г) + Н2(г)
при 850оС дорівнює 1. Обчислити концентрації всіх речовин при рівновазі, якщо вихідні концентрації ССО = 3 моль/л, СН2О = 2 моль/л.
Розв’язок: При рівновазі швидкості прямої і зворотної реакцій рівні між собою, а відношення констант цих швидкостей є теж величиною постійною і називається константою рівноваги даної системи:
V→ = k→ССОСН2О = k←ССО2СН2 = V←
Кр = k→/ k← = ССО2СН2 / ССОСН2О.
В умові задачі дані вихідні концентрації , тоді як у вираз для Кр входять тільки рівноважні концентрації всіх речовин системи. Припустимо, що в момент рівноваги концентрація ССО2 = х моль/л. Число молей утвореного водню при цьому буде теж х моль/л (бо за рівнянням реакції коефіцієнти перед СО2 і Н2 однакові). По такій же кількості молів СО і Н2О витрачаються для утворення х молів СО2 і Н2. Отже, рівноважні концентрації всіх чотирьох речовин будуть:
ССО2, рівн. = СН2, рівн. = х моль/л;
ССО, рівн. = (3 – х) моль/л; СН2О, рівн. = (2 – х) моль/л.
Знаючи константу рівноваги, розрахуємо значення х , а потім рівноважні концентрації всіх речовин:
1 = х2 / (3 – х)(2 – х)
х2 = 6 – 2х – 3х + х2; 5х = 6, х = 1,2 моль/л
Таким чином, шукані рівноважні концентрації:
ССО2, рівн. = СН2, рівн. = 1,2 моль/л;
ССО, рівн. = 3 – 1,2 = 1,8 моль/л; СН2О, рівн. = 2 – 1,2 = 0,8 моль/л.