Соціальні спільноти. Типи соціальних спільнот.
Соціальна спільнота - це реально існуюча сукупність індивідів, яка характеризується відносною цілісністю. Соціальні спільноти виникають у ході історичного розвитку існування людства на всіх рівнях його існування і різняться величезною різноманітністю форм та змістовних зв’язків всередині них. Ці соціальні спільноти є продуктом діяльності людей, котрі впродовж свого життя входять до вже існуючих спільнот і творять нові. На ранніх етапах розвитку людства, люди об’єднувалися у родини, роди і племена на основі кровноспорідненого зв’язку, шукаючи в цих первісних спільнотах захисту від диких тварин, стихійних сил природи чи зовнішніх ворогів. Тобто, на перший етап розвитку людство тяжіло до творення спільнот, керуючись радше зовнішніми причинами, прагненням забезпечити своє існування і виживання у ворожому і загрозливому для нього світі. З часом у дію вступають інші спонукальні причини, і об’єднання відбувається на основі певних виробничих інтересів і потреб, релігійних вірувань, політичних поглядів, дозвілевих уподобань тощо. Інакше кажучи, з розвитком суспільства зовнішні об’єктивні чинники, які зумовлювали створення первісних спільнот, все більше поступаються місцем внутрішнім суб’єктивним чинникам людського співжиття.
Різняться між собою:
кількісним складом (від невеликих соціальних груп до суспільства в цілому);
часом існування (від кількох днів до сторіч);
об’єднуючим критерієм (спільність тих чи інших інтересів, цілей, симпатій, цінностей, які поділяються їхніми членами);
рівнем згуртованості та організованості (від неформальних груп до об’єднань і партій зі своїми статутами і програмами);
характером діяльності (про-чи антисуспільної, пасивно- споглядальної, активно-перетворюючої, спонтанної чи цілеспрямованої тощо), і т. ін.
Предмет та об’єкт соціології.
Об’єкт будь якої науки є те, на що спрямовано процес дослідження, а сфера предмета – ті сторони, зв’язки і відносини, що становлять об’єкт вивчення, дослідження. Об’єкт соціології, як і інших суспільних наук – соціальна реальність, а тому соціологія – наука про реальне суспільне життя, суспільство. Але ще не досить для визначення предмета соціології. Це лише визначення об’єкта дослідження, що часто співпадає з об’єктом інших суспільних наук ( історія, етнографія, право, філософія). Соціологія – наука про цілісність суспільних відносин суспільства як цілісного організму, соціальну систему, соціальні спільності, явища, процеси та їх механізми дії та взаємодії.
Природно об’єктом соціології і є певна сфера діяльності соціальних спільностей та соціальні процеси, їх механізми дії та взаємодії, що мають відносну завершеність і цілісність. Адже, відомо, різними об’єктами наук виступають природа та суспільство, що відповідно визначається природничими та соціально - гуманітарними галузями знань. Кожний з об’єктів теж розчленовується науками на окремі частини, фрагменти, що стають їх предметами. Питання про співвідношення об’єкту та предмету соціології як науки полягає в тому, як розуміти суспільство, процес його функціонування та розвитку цивілізації людства, певний ступінь соціального суспільного прогресу. Справа в тому, що основна хиба розуміння суспільства як цілісної соціальної системи полягає в тому, що суспільство виводиться у вигляді базису та надбудови, сукупність економічної, соціальної та політичної і духовної сфер. Але тут – то випадають з поля зору теорії про суспільство і насамперед , найважливіший, головний об’єкт суспільних відносин соціальних дій і соціальних процесів – людина, її потреби, інтереси, ціннісні орієнтації. Втім, історія не є що інше, як діяльність людини, що реалізує свою мету. Зведення її до взаємодії базису та надбудови, змагання різних соціально – економічних систем, ступенів розвитку цивілізації приречує на абстрактне, одномірне бачення суспільства, на безальтернативний погляд на його розвиток.