Умови виконання роботи

Вихідні дані. Гравіметрична карта на ділянку земної поверхні, на якій аномалії сили ваги задані в мілігалах і представлені ізолініями.

Завдання. В точці карти, яку задає на карті викладач провести визначення складових відхилень прямовисних ліній на основі теорії гравіметричного методу їх визначення.

Алгоритм розв’язку завдання

1 В заданій точці карти будують границю центральної зони радіусом 5 км з урахуванням масштабу карти (рис.1).

• – точки дослідження на границі центральної зони

Рисунок 1 – Центральна зона для досліджень

2 По границі зони намічають точки для дослідження, розміщуючи їх рівномірно по колу через кожні 45°. В кожній із цих точок способом лінійної інтерполяції визначають значення аномалії сили ваги і значення азимута .

3 Визначені значення азимутів і сили ваги записують у таблицю, взірець якої приведений нижче.

Таблиця 1- Дані дослідження в центральній зоні

Елементи формул	№№ точок спостереження
	1	2	3	4	5	6	7	8	∑

Підраховують суми значень добутків і і за формулами (14) підраховують значення складових відхилень прямовисних ліній за вплив центральної зони.

4 Довкруги точки дослідження викреслюють нове коло радіусом 7,3 км (сторінка 12) і формують нову зону для досліджень, розміщену між колами з радіусами 5 км і 7,3 км. В цій зоні радіальними прямими, що проводяться через кожні 22,5° утворюють 16 секторів (рис. 2). По середині кожного сектора позначають точки дослідження, в яких шляхом лінійного інтерполювання визначають значення аномалії сили ваги і значення азимута .

Визначені значення азимутів і сили ваги записують у таблицю, взірець якої представлено вище. Підраховують суми значень добутків і і за формулами виду (15) підраховують значення складових відхилень прямовисних ліній за вплив першого сегмента ближньої зони. Маємо:

Рисунок 2 – Визначення складових відхилень прямовисних ліній в ближній зоні

Кожний наступний сегмент описують новим радіусом (сторінка 12). Кількість таких сегментів, на які ділиться ближня зона встановлюють за форматом карти.

Кінцеве значення складових відхилень прямовисних ліній визначається на основі формул (15), тобто сумуванням складових по всіх сегментах ближньої зони і значень складових відхилень прямовисних ліній, визначених і для центральної зони.