Умови виконання роботи

Вихідні дані.

1 Висоти точок спостереження:

Н_В = 258,56 м + n м; Н_А = 391,78 м + 2n м.

2 Редукована довжина лінії на поверхні референц-еліпсоїда визначається у роботі 4.1.

3 Азимут напрямку вимірювання А = 116°46′28′′ + (10n)°.

4 Значення геодезичної широти початкової точки В лінії і значення складових відхилень прямовисних ліній в меридіані ξ і в першому вертикалі η вибираються з лабораторної роботи № 3 за своїми індивідуальними розрахованими величинами.

5 При обчисленнях використовувати параметри референц-еліпсоїда Красовського.

6 Геодезична широта точки В – В_В = В_А + (10n)°.

Завдання. Розрахувати значення поправок в напрямок при його редукуванні на поверхню референц-еліпсоїда способом проектування.

Алгоритм розв’язку завдання

1 За формулою (32) розраховують зенітну відстань напрямку.

2 Обчислюють поправку в напрямок за відхилення прямовис-ної лінії в точці спостереження, використовуючи формулу (31).

3 Поправку за висоту пункту візування визначають на основі формули (34).

4 За формулою (36) розраховують поправку в напрямок за перехід від нормального перерізу до геодезичної лінії.

5 Знаходять суму всіх трьох поправок, що характеризує сумарну поправку в напрямок при його редукуванні на поверхню референц-еліпсоїда.

Контрольні запитання

1 В чому суть редукційної проблеми геодезії ?

2 Які існують способи розв’язку редукційної проблеми геодезії?

3 В чому суть способу розгортки?

4 В чому суть способу проектування?

5 Які поправки вводяться у виміри при застосуванні способу розгортки?

6 Які поправки вводяться у виміри при використанні способу проектування?

7 Опишіть алгоритм редукції виміряної віддалі способом проектування.

8 Опишіть алгоритм визначення поправки у виміряний напрямок за відхилення прямовисної лінії.

9 Яку поправку у виміри вводять при використанні редукування способом розгортки ?

10 В цьому способі у виміри вводять поправку:

а) за висоту точки спостереження;

б) за відхилення прямовисних ліній;

в) за висоту точки спостереження і за відхилення прямо-висних ліній;

г) за висоту точки спостереження, за відхилення прямо-висних ліній і за перехід від нормального перерізу до геодезичної лінії;

д) не знаю.

11 Розрахувати поправку у виміряний напрямок за вплив відхилення прямовисної лінії, використовуючи такі дані: складові відхилення прямовисної лінії в меридіані і першому вертикалі відповідно дорівнюють – ξ = 11′′ і η = 15′′; азимут напрямку 100°; зенітна відстань напрямку – 91°30′ .

а) 1,00′′; б) 0,35′′; в) 0,12′′; г) 0,48′′; д) 1,26′′.

Лабораторна робота № 5 Системи висот вищої геодезії і теоретична нев’язка нівелірного полігону

Мета роботи – засвоїти суть і теорію систем визначення висот в гравітаційному полі Землі. Знати суть кожної із систем визначення висот, вміти їх обчислювати, знати методику і суть теоретичної нев’язки нівелірного полігону .

Завдання: для заданого нівелірного полігону розрахувати значення теоретичної нев’язки.

Тривалість виконання завдання – одне заняття.