10.1.2. Граматичні властивості абревіатур та їх написання

1. Ініціальні, складові, комбіновані абревіатури з основою на голос­ний звук не відмінюються.

2. Звукові, буквено-звукові, буквені, комбіновані, складові абре­віатури з основою на приголосний мають тенденцію до переходу в імен­ники чоловічого роду: неп, загс, ЖЕК, ВАК.

3. Абревіатури шостого типу не відмінюються і належать до того самого роду, що і перше скорочуване слово.

4. Ініціальні абревіатури завжди пишуться разом, без крапок між ними великими (якщо це скорочення власної назви) або малими літе­рами (якщо виражають загальну назву): ООН (Організація Об'єдна­них націй), МВФ (Міжнародний валютний фонд), МІУ (Міжгалузе-вий інститут управління).

5. Скорочення комбінованої форми пишеться разом тоді, коли воно при читанні вимовляється як одне слово: Дніпрогес, соцзабез.

6. Разом пишуться складноскорочені слова, які є частковими ско­роченнями всіх складових компонентів (Мін'юст, Мінфін, старпом,універсам) або поєднанням скорочень і повних слів (Держбанк, орг­комітет, медуніверситет, держзамовлення, промтовари).

7. В ініціальних абревіатурах, які вживаються на позначення марок машин і механізмів, цифри, які стоять перед абревіатурою, пишуться разом (Славутич 51ТЦ-ЗІІД), якщо ж після неї, то відділяються де­фісом (ТУ-154,АН-24, ВАЗ-69).

10.1.3, Поняття правових абревіатур

Абревіатури є своєрідним елементом мови права і стали незмінними супутниками законодавчих та інших нормативно-правових текстів.

Слід погодитися з Н. О. Власенком, який виділяє власне правові аб­ревіатури та запозичені з інших галузей науки, техніки, мистецтва [1].

Таким чином, за походженням абревіатури у сфері права можна поділити на дві групи:

а) власне правові абревіатури, які мають державно-правову приро­ду, наприклад: ВР (Верховна Рада), МВС (Міністерство внутрішніх справ), ГУКР (Головне управління карного розшуку), КпАП (Кодекс про адміністративні правопорушення), КПК (Кримінально-процесуальний кодекс), КЗпП (Кодекс законів про працю), УАВП (Українська асоціа­ція викладачів права), УПФ (Українська правнича фундація) тощо;

б) запозичені з інших галузей науки, техніки, мистецтва, які ста­новлять частину спеціальної професійної лексики та виражають га­лузеву специфіку, наприклад: ЧАЕС (Чорнобильська атомна електро­станція), МАУП (Міжрегіональна академія управління персоналом), ВВІР (Відділ віз і реєстрацій), ЦСУ (Центральне статистичне управ­ління) тощо.

Утворення й уживання правових абревіатур вимагає від укладач їм правових документів знання відповідних прийомів юридичної тох-ніки, адже абревіатури, які вжиті без урахування відповідних правил, можуть негативно вплинути на змістову якість його тексту, усклид нити розуміння юридичних норм. При використанні абревіатур, які мають декілька значень, наприклад, ВАК (Вища атестаційна комісія % Вищі академічні курси), ОРД (оперативно-розшукова діяльність організаційно-розпорядчі документи) виникає двозначність і тим са¹ мим порушуються такі вимоги юридичної техніки, як однозначність і точність вираження правових норм. Інколи в текстах документі» зустрічаються абревіатури, що важко читаються і вимовляються, на­приклад, Укрдержхімкомісія, держкомнацміграція, держспожик.ш хист тощо.

При укладанні правових текстів слід відмовлятися від ужиним-ня термінів-абревіатур і скорочень, які утворені з двох і більше с ній

Доцільно використовувати лише ті скорочення, які глибоко ввійшли до української літературної мови та зрозумілі її носіям. Проте, щоб уникати помилок і правильно розуміти терміни, доцільно вживати їх без скорочень. Уживання скорочень і термінів-абревіатур повинно відповідати таким вимогам юридичної техніки, як точність і до­ступність мови права.