
- •Принципи аудиту
- •Етичні принципи
- •Об'єктивність та незалежність
- •Доброзичливість
- •Конфіденційність інформації
- •Компетентність аудитора
- •Методологічні принципи
- •Планування
- •Обґрунтування оцінки значущості аудиторських доказів.
- •Обґрунтування оцінки системи обліку і внутрішнього контролю.
- •Обмеження у висловленні аудиторської думки
Обґрунтування оцінки системи обліку і внутрішнього контролю.
Керівництво клієнта несе відповідальність за постійне функціонування системи бухгалтерського обліку, що забезпечує різноманітні види внутрішнього контролю в обсязі, який відповідає характеру діяльності підприємства. Аудиторові слід бути впевненим у тому, що в бухгалтерському обліку адекватно відображені всі без винятку суттєві операції, і що вся інформація, відображена в обліку, використана під час підготовки фінансової звітності Існування системи внутрішнього контролю на підприємстві сприяє посиленню такої гаранти.
Аудиторові необхідно зрозуміти систему обліку і пов'язану з нею систему внутрішнього контролю, на котрі він повинен покладатися при визначенні змісту, терміну та обсягу проведення аудиту Коли аудитор впевниться в тому, що можна покластися на деякі процедури системи внутрішнього контролю, він може внести відповідні уточнення в програму аудиту проводити процедури аудиту з меншим обсягом Такий підхід сприяє зменшенню обсягів і термінів проведення процедур аудиторської перевірки.
Аудиторські висновки та підготовка аудиторського звіту Основою для аудиторського висновку стосовно фінансової звітності підприємства є результати аналітичних досліджень а також оцінка висновків, зроблених на основі аудиторських доказів, отриманих під час проведення аудиту Такий аналіз і оцінка приводять до висновку стосовного того, що:
а) фінансова звітність була підготовлена на підставі бухгалтерського обліку, в якому повно і достовірно відображені всі господарські операції, що відбулися,
б) фінансову звітність підготовлено на підставі інструкцій, що регулюють порядок підготовки і представлення звітності,
в) представлена фінансова звітність у цілому відповідає розумінню специфіки фінансово-господарської діяльності підприємства,
г) існує адекватне відображення всіх суттєвих питань, які стосуються забезпечення правильного подання фінансової звітності
В аудиторському звіті дається якісний і чіткий висновок про фінансову звітність У своїх висновках аудитор висловлює всі істотні аспекти розглянутих ним питань.
Якщо аудитор переглядає раніше представлений клієнту власний висновок і складає доопрацьований висновок, представляє висновок протилежного характеру або відмовляє у видачі висновку, йому необхідно чітко вказати всі причини, які вплинути на його рішення.
Обмеження у висловленні аудиторської думки
Аудитор не має права складати офіційний висновок про якість аудиторського висновку та проведеної аудиторської перевірки іншими аудиторами, таке право має виключно Аудиторська палата України.
Аудитор не має права висловлювати думку в аудиторському висновку або в додатковій підсумковій документації стосовно фактів та подій, сутність яких визначається карним та адміністративним Кодексами Стосовно цього він не має відповідної кваліфікації і це не є завданням аудитора Оцінка таких фактів і подій є прерогативою судових органів.
Принципи аудиту перш за все продиктовані вимогами до аудиту Розвиток міжнародного бізнесу вимагає, щоб користувачі бухгалтерської звітності різних країн розуміли під терміном «аудит» діяльність, яка відповідає певному ряду вимог, а саме:
— аудит повинен плануватись у письмовому вигляді, для чого готується загальний документ — «план аудиту» і більш деталізований документ — «програма аудиту»
— хід здійснення процедур аудиту повинен фіксуватись у спеціальній робочій документації, яку необхідно оформлювати у відповідності з єдиними вимогами,
— аудитори повинні відповідати ряду певних професійних і кваліфікаційних вимог,
— аудиторські організації повинні виконувати певні заходи гад час організації своєї діяльності та в ході здійснення перевірок, які дозволили б підтримувати і контролювати якість їх роботи,
— у ході проведення аудиту необхідно керуватись єдиними вимогами для визначення точності та відповідності бухгалтерської звітності, отриманої клієнтом, такому її змісту, який, на думку аудитора, є правильним (дана ступінь точності називається «сутністю» або «матеріальністю»),
— аудитор не зобов'язаний перевіряти всі документи клієнта — перевірка документації може здійснюватись вибірково при дотриманні вимог, єдиних для всіх аудиторів.