66, 70. Мозочок

Мозочок (Cerebellum) - найбільша частина заднього мозку. Мозочок розвивається з ромбоподібної губи нервової трубки у місці її накладання на вестибулярні ядра (центри рівноваги). Мозочок розташований в задній черепній ямці і прикритий зверху потиличними частками півкуль великого мозку, які відділені від мозочка поперечною щілиною великого мозку. Трьома парами ніжок мозочок сполучається з іншими відділами мозку: верхні ніжки з`єднують його з середнім мозком, середні - з мостом, нижні - з довгастим мозком. Мозочок складається з двох півкуль і сполученої з ними непарної серединної частини - червяка. Між верхніми ніжками мозочка знаходиться тоненький мозковий парус, який прикріплений до передньої частини червяка. Передня поверхня червяка утворює дах IV шлуночка мозку і разом з середніми та задніми мозковими парусами утворює шатро над ромбоподібною ямкою. По задньому краю мозочка проходить глибока горизонтальна щілина, яка розділяє його на вентральну і дорзальну частини. Крім того, глибокі щілини, які пронизують кожну частину мозочка ділять його на передню, середню і задню частки. Передню і середню частки розділяє первинна щілина. Передня частка ділиться неглибокими дрібними щілинами на декілька часточок.  Мозочок складається з сірої і білої речовини. Основну масу мозочка складає його тіло - це біла речовина мозочка, розташована всередині мозочка, а також розгалужуючись проникає у його звивини утворюючи своєрідний рисунок галуження, який на сагітальному зрізі має вигляд дерева і називається “древо життя” (рис.2). . До тіла мозочка на дорзальній поверхні прикріпляється ізольована маленька парна частка півкуль мозочка, яка називається клочок (flocculus). Клочок разом з додатковою непарною часткою червяка вузликом утворює клочково-вузликову частку - це найпримітивніш утворення мозочка (архіоцеребеллум). Ця частина мозочка відіграє вирішальну роль у підтриманні рівноваги і вірної орієнтації тіла у просторі.  Сіра речовина у вигляді тоненької пластинки покриває білу речовину утворюючи кору мозочка, а також ізольовані парні клітинні скупчення в товщі білої речовини - ядра мозочка. Червяк (vermis) Червяк вважають філогенетично найстарішою частиною мозочка порівняно з півкулями. В 1909 році Єдінгер вперше запропонував розділити тіло мозочка на старий - палеоцеребеллум (усі відділи червяка) і новий - неоцеребеллум (півкулі мозочка) відділи. Передня частина червяка, яка переходить у передній мозковий парус, називається язичком (lingula). За ним розташована центральна часточка (lobulus centralis) і вершина (culmen). На поверхні півкуль їм відповідають парні зв`язки язика, крила центральної частлчки і передні частини квадратної часточки. До середньої частки червяка відносять такі ділянки: схил (decline), листок (folium vermis) і горбик (tuber vermis). На поверхні пікуль їм відповідають парні зв`язки язика, крила центральної частлчки і передні частини квадратної часточки. Відповідно середня частка кожної півкулі включає задню частину квадратної часточки а також верхню і нижню півмісяцеві часточки та три парні півкульні часточками. До задньої частки червяка мозочка належать розташовані на нижній поверхні червяка піраміда (pyramis) і втулочка (uvula). Втулочка зливається з розташованими по бокам мигдалинами. Отже, на вентральній поверхні червяка спереду назад розташовані: язичок, центральна часточка, вершина і листок. Нижня поверхня червяка складається з чотирьох часточок, які розташовані ззаду наперед: горбик, піраміда, втулочка і вузлик. Відповідно, вентральна поверхня кожної півкулі утворена зв`язочкою язика, крилом центральної часточки, квадратною часточкою і верхньою півмісяцевою часточкою. Дорзальна поверхня півкулі складається з: нижньої півмісяцевої, тоненької, двобрюшинної мигдалини і клочка. Язичок, як і клочково-вузликова частка розглядаються як найстаріша частина мозочка (архіоцеребеллум). Передня і задня частки мозочка, разом із задньою квадратною часткою і схилом середньої частки належать до старого мозочка (палеоцеребеллум). Всі інші часточки середньої частки мозочка складають філогенетично новий відділ (неоцеребеллум). Вся поверхня часточок розділена неглибокими маленькими борознами на листки мозочка (folia). Внутрішня структура мозочка Поверхню мозочка вкриває шар сірої речовини - кора мозочка (cortex cerebelli), під яким розташована центральна біла речовина, яка входить до складу кожної часточки і листочка, а також занурені у білу речовину скупчення клітинних тіл, що утворюють чотири пари ядер мозочка. До білої речовини входять аферентні і еферентні проекційні волокна, а також асоціативні і комісуральні зв`язки. Короткі проекційні волокна проходять тільки в межах мозочка з`єднуючи кору з внутрішніми ядрами. Довші провідні шляхи служать для проведення імпульсів між мозочком і іншими відділами нервової системи. Асоціативні волокна зв`язують кору червяка і півкуль (довгі асоціативні волокна), а також окремі часточки мозочка (короткі асоціативні волокна). Комісуральні зв`язки забезпечують міжпівкулеві зв`язки. Їх скупчення утворюють передню, задню і клочкову спайки мозочка.