60.Облік кредитів банку.

Зобов’язання – заборгованість, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому як очікується призведе до зменшення економічних вигод. Банківський кредит – надання банком гр. коштів в тимчасове користування на визначених умовах. Довгострокові кредити банків – сума довгострокових зобов’язань під-ва перед банками за отриманими позиками. Для обліку – пасивний рахунок 50 «Довгострокові позики». К: суми одерж довг позик, переведення коротк позик до скаладу довг; Д: погаш заборг за довг позиками, переведення до поточ заборг за довг зобов’яз. Аналітичний облік ведеться: за кредиторами(банками) у розрізі кожного кредиту окремо; строками погашення кредиту. Короткостр кредити банків – сума поточних зобов’язань під-ва перед банками за отриманими позиками. Для обліку – пасивний основний розрахунковий рахунок 60 «Короткострокові позики». К: сума одержаних кредитів; Д: сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів. Аналітичний облік ведеться за банками у розрізі кожного кредиту та строками їх погашення. Також за користування кредитом нараховуються відсотки, сума яких відображається за Д рахунка 951 «Відсотки за кредитом» у кореспонденції з кредитом рахунка 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

61. Облік доходів майбутніх періодів.

Доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, комунальні послуги та ін.) До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять: - авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи; - передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; - для підприємств зв'язку - абонентну плату за користування засобами зв'язку тощо. Облік доходів майбутніх періодів ведеться на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів". Підставою для відображення операцій на цьому рахунку є такі первинні документи як виписка банку, довідка бухгалтерії, ПКО. Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

62. Економічний зміст заробітної плати. Завдання обліку праці та розрахунків по її оплаті. Зарплата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна зарплата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова зарплата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохоч та компенсац виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матер виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Зараз мінімальна зарплата складає 605 грн.

63. Класифікація та облік персоналу підприємства. Однією із складових виробничого процесу є наймані працівники, які називаються персоналом. Від кількісного і якісного складу персоналу значною мірою залежить продуктивність праці, випуск і реалізація продукції, фінансові результати. Облік персоналу забезпечує інформацію про склад списків у розрізі категорій, професій, кваліфікації, освіти, стажу роботи, віку, національності та інших показників. Аналіз даних про персонал дає можливість виявити основні кількісні та якісні характеристики трудового колективу, знайти резерви для подальшого поліпшення щодо чисельності та якості його складу, цілеспрямовано формувати команду управлінців та виконавців високого рівня, які здатні забезпечити успішне функціонування й тривале існування підприємства. Особовий склад персоналу обліковується відділом кадрів, який фіксує його наявність, зміни у складі працівників та їх причини. Персонал під-ва поділяється на промислово-виробничий і персонал неосновної діяльності. До промислово-виробничого відносять працівників основних і допоміжних цехів, підсобних виробництв, заводських лабораторій. До непромислового персоналу відносяться працівники зайняті обслуговуванням житлово-комунального господарства, торгівлі, закладів дошкільного виховання, культури, музичного обслуговування. Всіх працюючих на під-ві поділяють на списковий і несписковий персонал. Заг к-кість працюючих, яка значиться в списках підприємства називається списковою. В склад списків не включаються працівники, які тимчасово залученні для виконання окремих робіт. За категоріями працівники підприємства поділяються на : робітники, керівники, спеціалісти, інші працівники, що відносяться до службовців. На кожну особу відкривається трудова книжка й алфавітна картка (ф.П-3). На працівників з вищою освітою відкривається особова картка (ф.П-2), а на спеціалістів, що виконують науково-дослідні, технологічні роботи – особова картка (ф.П-4), наказ про приймання (ф.П-1), наказ на переведення на іншу роботу (ф.П-5), наказ про припинення трудового договору (ф.П-8), список про надання відпусток (ф.П-7) та інші документи. Особливе значення для бухгалтерії має табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (ф.П-12), в якому відображаються дані про кожного працюючого щодо явок і неявок на роботу за кожен і разом за місяць. Табелі ведуться в розрізі цехів, відділів, дільниць та інших структурних підрозділів підприємства. Табелі здаються в бухгалтерію для нарахування заробітної плати, а тому доцільно їх складати за окремими категоріями працюючих, за окремими категоріями працюючих, за місцями роботи, виконуваними функціями, за виготовлення замовлень, робіт чи послуг. Ці дані потрібні для складання бух проводок і внесення зарплати за призначенням на ті чи інші види продукції, статті витрат.