
- •Тема 2.4.1.: „Науково інформаційний простір сучасної ергономіки”. 3
- •Тема 2.4.2.: „Практичне застосування наукових літератури з ергономіки у науковій роботі ергономіста” 15
- •Підрозділ 2.4.: „Науково-публікаційне представництво авіаційної ергономіки в сучасному науковому інформаційному просторі”. План
- •Тема 2.4.1.: „Науково інформаційний простір сучасної ергономіки”. План
- •2.4.1.1. Підтема: „Наукові періодичні видання зі свідоцтвами з ергономіки”
- •2.4.1.2. Підтема: „Порядок опрацьовування наукових свідоцтв з ергономіки.
- •Науково-практична ефективність наукових літературних першоджерел для оперативного здобуття вірогідних наукових фактів.
- •Науково-практична корисність різних видів письмової фіксації першоджерела наукових фактів
- •Науково - практична цінність типових розділів наукової статті в залежності від мети опрацювання літературного наукового матеріалу
- •2.4.1.3. Підтема: „Загальна характеристика літературного огляду з ергономіки.
- •Тема 2.4.2.: „Практичне застосування наукових літератури з ергономіки у науковій роботі ергономіста” План
- •2.4.2.1. Підтема: „Загальні рекомендації до створення наукових публікацій з ергономіки”.
- •Рекомендації до вибору тематики і назви періодичного видання
- •Рекомендації до написання наукової „періодичної” публікації
- •Технологія викладання змісту статті
- •Орієнтовні відсоткові пропорції змістовних характеристик і складових розділів наукової статті „звичайного” обсягу
- •Свідоцтва про „науковість” автора.
- •2.4.2.2. Підтема: „Загальні рекомендації до підготовки і здійснення наукової доповіді”.
- •2.4.2.3. Підтема: Загальні рекомендації до проведення огляду наукової літератури для підготовки ергономічного дослідження
2.4.1.3. Підтема: „Загальна характеристика літературного огляду з ергономіки.
Пізнавальний зміст підтеми: № 2.4.1.3.
Літературний огляд найбільш новітніх наукових періодичних видань, як найбільш оперативне інформаційне джерело, з „ергономічної” проблематики охоплює наукові результати, висвітлені у певних вітчизняних та зарубіжних наукових журналах. В більшості випадків, назви цих видань не вміщують слова „ергономіка” чи його похідних, але спільним для них є те, що статті, які в них публікуються, розглядають різні психофізіологічні аспекти реальної або „модульованої” виробничої діяльності чи експериментальних лабораторних моделей окремих робочих процедур. „Загальний літературний огляд”, як окремий розділ, наукових видань з „ергономічної” проблематики включає в себе, крім конкретних назв статей із журналів і збірників, також і монографії, (з авторами і з короткими свідоцтвами (резюме), що прямо або опосередковано пов’язані з працюючою людиною, з людськими обмеженнями стосовно робочого процесу, з професійними особливостями фахівця, з професійно-важливими характеристиками людини, з умовами праці, з вимогами праці, з функціональним станом в процесі роботи, з типом і к-тю „професійних” помилок, з наслідками таких помилок тощо, відповідну назву літературного джерела; рік, №, ст., де викладені законспектовані свідоцтва
Крім того, таких „огляд” може містити назви літ. джерел (з відповідними атрибутами), в яких зовсім не представлена ергономічна тематика і які прямо або опосередковано, на перший погляд, НЕ пов’язані з працюючою людиною. Однак, наведені в них наукові результати можуть бути використані для забезпечення ефективності певного трудового процесу і, теоретично, можуть розглядатися з точки зору конкретних напрямків ергономіки, як з теоретичного, так і методичного боків. Тобто, сформульовані згідно цим результатам висновки можуть бути використані для вивчення, оцінки і практичного застосування психофізіологічних характеристик людини для забезпечення ергономічної ефективності в реальному виробництві чи при проведенні ергономічних наукових досліджень.
„Ключовими словами” до „ергономічної проблематики, що часто зустрічаються у наукових літ. джерелах можуть бути наступні визначення: людина-оператор, система людина-машина (СЛМ), СЛМ (російською, СЧМ) ефективність праці, психофізіологічне напруження, льотчик, шофер, оператор (назви інших професій, пов’язаних з управлінням автоматизованими системами і транспортом), профвідбір, безпека праці (різної професійної діяльності), надійність оператора (назви інших професій, пов’язаних з управлінням автоматизованими системами і транспортом), функціональний стан, аварія-катастрофа, людський фактор (російською, человеческий фактор), психофізіологічні критерії-показники і т. ін.
Літературний огляд наукових видань з „ергономічної” проблематики, бажано, проводити згідно рекомендаціям, наведеним у дійсному курсу лекцій з ергономіки, а саме: у Підрозділі 2.4. „Науково-публікаційне представництво авіаційної ергономіки в сучасному науковому інформаційному просторі”, у відповідних темах: Тема 2.4.1. „Науково інформаційний простір сучасної ергономіки і авіаційної ергономіки”, Підтема 2.4.1.1. Наукові періодичні видання (перелік вітчизняних та зарубіжних журналів), де можуть бути представлені результати наукових досліджень з ергономіки та авіаційної ергономіки (конкретні тематичні напрямки) і Підтема 2.4.1.2. Порядок опрацьовування наукових свідоцтв (наукових публікацій) з ергономіки та авіаційної ергономіки.
Найбільш представлені в „ергономічній” науковій літературі наступні напрямки досліджень: „Професійний відбір”, „Функціональний стан”, „Психофізіологічні показники і критерії ефективності праці, „Психофізіологічне напруження”, „Психофізіологічна оцінка різних характеристик трудової діяльності”.
Свідоцтва викладені у відповідних літ. джерелах висвітлюють безпосередньо експериментальні результати досліджень, методики та наукові підходи до вирішення відповідних ергономічних проблем.
Більшість з цих тематик інтенсивно розроблялися у 70-80 роки 20 столітті, тому основні наукові свідоцтва з цих питань можна знайти, перш за все, у відповідних періодичних видання за цей період. Основною мовою викладення наукових свідоцтв з різних аспектів ергономіки та авіаційної ергономіки у відповідних вітчизняних (радянських) наукових літ. джерелах була російська, а в іноземних (згідно джерелам, відомим автору цього курсу лекцій з ергономіки) – англійська.